Рішення № 80110005, 25.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17446/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Приморський районний суд міста Одеси:

під головуванням - судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання - Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просить скасувати арешт 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2, зареєстрований на підставі постанови Другого відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ у м. Одесі серії АН № 340515 від 07.04.2005 року, реєстраційний номер обтяження: 2031302; скасувати арешт 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2, зареєстрований на підставі постанови Другого відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ у м. Одесі серії АА № 173917 від 07.04.2005 року, реєстраційний номер обтяження: 2045503.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_2. Після смерті матері залишилося спадкове майно, до якого входить 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд, 29, кв. 3. В січні 2018 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері, та було сформовано спадкову справу за № 61901905. Водночас при оформлені свідоцтва про право на спадщину щодо вказаної квартири позивачу стало відомо, що 1/3 частка квартири, що належить спадкодавцю перебуває під арештами, тому цю частку заборонено відчужувати. Так, постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ у м. Одесі серія АН № 340515 від 07.04.2005 р. яка була зареєстрована реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 31.05.2005 р. за № 2031302, було накладено арешт на 1/3 частки квартири, що належить спадкодавцю. Окрім цього, постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ у м. Одесі серія АА № 173917 від 07.04.2005 р. накладено арешт на 1/3 частки квартири за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд, 29, кв. 3, що належить померлій ОСОБА_2 Листами Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області позивача повідомлено про знищення виконавчих проваджень, в рамках яких був накладений арешт.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання повідомлена належним чином про дату, час та місце слухання справи позивач не з’явилася. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Доказів поважності причин неявки до суду не надав.

У зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за наявності згоди позивача, суд постановив ухвалу від 25.02.2019 про заочний розгляд справи згідно з ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії I-ЖД №395298 від 17.10.2002 року, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Іллічівського міського управління Одеської області на ім’я ОСОБА_1.

Мати позивача ОСОБА_2 померла 01.10.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 І-ЖД № 507162, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частки квартири за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд, 29, кв. 3, яка належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 99-0007ИФ від 24.09.1999 року.

Позивач, яка є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2, своєчасно звернулася до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса з заявою про прийняття спадщини, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №50658383 від 24.01.2018 року.

Згідно з листом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса № 26/2018/02-14 від 14.12.2018 року, інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не зверталися.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна № 123240184 від 08.05.2018 року на 1/3 частки квартири, за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд, 29, кв. 3, яка належить ОСОБА_2 накладено арешт постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморською РУЮ у м. Одесі серія АН № 340515 від 07.04.2005 р., а також постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморською РУЮ у м. Одесі серія АА № 173917 від 07.04.2005 р.

Згідно з листами Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 19482 від 17.05.2018 року та № 322241 від 05.09.2018 року виконавчі провадження, в межах яких було накладено арешт на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд, 29, кв. 3, постановою АА № 173917 від 07.04.2005 року та постановою АН № 340515 від 07.04.2005 року знищені за закінченням строків зберігання.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також, відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

За таких обставин, дія арешту на вказану квартиру та внесення відомостей про її обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, порушує права позивача як спадкоємця квартири, оскільки виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт, знищено.

Наявність арешту на спадкове майно унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, оскільки пунктом 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після перевірки відсутності заборони або арешту цього май на.

На теперішній час виконавчі провадження, під час яких було накладено арешт на спадкове майно, знищено. За змістом п. 9.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5 знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені наслідки завершення виконавчого провадження, серед яких, у разі завершення виконавчого провадження, обов’язковим є вирішення питання про зняття арешту з майна, накладеного під час здійснення цього виконавчого провадження. Такий обов’язок зняти арешт з майна в закінченому виконавчому провадженні відповідачем не виконано, що призвело до порушення прав позивача.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що позивач не може належним чином реалізувати своє право власності на спадкове майно, оскільки відповідачем було винесено постанову про арешт майна боржника та вчасно в порушення норм законодавства не скасовано, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-7, 10-13, 19, 258, 259, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування арешту, – задовольнити.

Скасувати арешт 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2, померлої 01.10.2017 року, зареєстрований на підставі постанови Другого відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ у м. Одесі серії АН № 340515 від 07.04.2005 року, реєстраційний номер обтяження: 2031302.

Скасувати арешт 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2, померлої 01.10.2017 року, зареєстрований на підставі постанови Другого відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ у м. Одесі серії АА № 173917 від 07.04.2005 року, реєстраційний номер обтяження: 2045503.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.С. Єршова