Рішення № 80108460, 19.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/445/19

Провадження № 2/500/1563/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, яким просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно суму боргу в розмірі 100000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2017 року між позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі – продажу нежитлових будівель, які розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Болградська, 69 – Б. В той же день позивачі передали ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 150 000 гривень в рахунок продажу даних будівель. На підтвердження зазначеного договору відповідачем було надано (написана) розписка, про те, що він отримав від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 150000 гривень. Згідно даного договору, сторони домовилися в строк до 01.05.2018 року уклали основний договір купівлі – продажу нежитлових приміщень. Однак в порушення умов зазначеного договору відповідач порушив зобов’язання щодо підготовки та отримання всіх документів, відповідно до чинного законодавства України, які необхідні для нотаріального посвідчення основного договору. Тому, сторони не змогли прибути до нотаріуса для укладення основного договору в день, визначений сторонами, чим грубо порушив свої зобов’язання встановленні договором.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справ, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 цього ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Болградська, 69 – Б, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.03.2008 року за № 329.

Як було встановлено в судовому засіданні, 04.12.2017 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі – продажу нежитлових будівель, які розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Болградська, 69 – Б.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 150 000 гривень в рахунок продажу даних будівель, на підтвердження зазначеного договору відповідачем було надано (написана) розписка, про те, що він отримав від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 150000 гривень. Згідно даного договору, сторони домовилися в строк до 01.05.2018 року укласти основний договір купівлі – продажу нежитлових приміщень.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 порушив зобов’язання щодо підготовки та отримання всіх документів, відповідно до чинного законодавства України, які необхідні для нотаріального посвідчення основного договору. Тому, сторони не змогли прибути до нотаріуса для укладення основного договору в день, визначений сторонами, чим грубо порушив свої зобов’язання встановленні договором.

Крім цього відповідач ОСОБА_3 частину суми в розмірі 100000 грн., не повернув, згідно наданих письмових пояснень проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно суму боргу в розмірі 100000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 427046, виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 21.09.1996 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 33, РНОКПП - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (паспорт серії КЕ № 661350, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області від 27.05.19997 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 7, РНОКПП – НОМЕР_2) до ОСОБА_3 (паспорт серії КЕ № 048804, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 22.12.1995 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 8, РНОКПП – НОМЕР_3) про стягнення суми боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серії КЕ № 048804, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 22.12.1995 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 8, РНОКПП – НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (паспорт серії КЕ № 661350, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області від 27.05.19997 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 7, РНОКПП – НОМЕР_2) та ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 427046, виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 21.09.1996 року РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 33) солідарно суму боргу в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.02.2019 року.

Суддя: ОСОБА_4