Рішення № 80108364, 22.01.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/8639/18

Провадження № 2/500/343/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого 22.01.2014 року, право власності на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4776 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4733 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0274 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0220 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, свої вимоги мотивує тим, що вищевказане майно належить її батьку ОСОБА_2. 22.01.2014 року ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно. Заповіту спадкодавець не залишив. Спадкоємцем за законом першої черги являється дочка спадкодавця ОСОБА_1, яка прийняла спадщину шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину, позивачу було відмовлено, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказане спадкове майно, необхідного для оформлення спадщини та реєстрації на підставі п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій на підставі п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги визнав та просять справу розглянути за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4776 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0749; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4733 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0750; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0274 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0690; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0220 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0691, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 063329, виданого 29.11.2010 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011052103797, що підтверджено довідкою, наданою Міськрайонним управлінням в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 3689/126-18 від 27.12.2018 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 3626631, виданого 23.01.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер 22.01.2014 року.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входять земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4776 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0749; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4733 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0750; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0274 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0690; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0220 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0691.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 37796468 від 04.07.2014 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_3, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2, померлого 22.01.2014 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється:

- донька ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ТК № 287054, виданим 24.11.1972 року та свідоцтвом про укалдення шлюбу серії ІІІ-ЖД № 291743, виданим 26.01.1991 року, згідно якого ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на «Зенченко».

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, оскільки в установлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується копією відповідної заяви, наявної у матеріалах справи.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_3 № 689/02-14 від 30.10.2018 року, позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказане спадкове майно, необхідного для оформлення спадщини та реєстрації на підставі п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій на підставі п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв’язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04379166, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого 22.01.2014 року, право власності на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4776 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0749;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4733 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0750;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0274 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0690;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0220 га, що розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0691.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2019 року.

Суддя: ОСОБА_5