Рішення № 80107799, 06.02.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2019 Справа №914/1859/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А. розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО”, м. Львів,

до відповідача: Добротвірської селищної ради Кам’янка-Бузького району Львівської області, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, с. Добротвір,

предмет позову: стягнення 186 677,45 грн.,

підстава позову: порушення зобов’язань по оплаті спожитої теплової енергії,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності № 58/ЗЕ/2019 від 22.12.2018 року,

відповідача: ОСОБА_2 - адвокат на підставі ордеру серії ЛВ № 130909 від 14.11.18р.

ПРОЦЕС

03.10.2018 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” до Добротвірської селищної ради Кам’янка-Бузького району Львівської області про стягнення 186 677,45 грн.

Ухвалою суду від 04.10.2018 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 22.10.2018 року відкрито провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 14.11.18 року.

Ухвала суду про відкриття провадження отримана позивачем 26.10.2018 року, відповідачем – 25.10.20118 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

14.11.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, 12.12.2018 року – клопотання про долучення витягу з протоколу комісії Добротвірської селищної ради.

12.12.2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

У судовому засіданні 16.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.01.2019 року.

У судове засідання 28.01.2019 року сторони не забезпечили явку представників, судом відкладено судове засідання на 06.02.2019 року.

У судове засідання 06.02.2019 року з’явилися представники сторін представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 06.02.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник у зв’язку з ухиленням відповідача від укладання договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Так, позивач стверджує, що він здійснює теплопостачання наступних об'єктів теплоспоживання селища Добротвір: адміністративна споруда Добротвірської селищної ради; дитячий садочок № 1; дитячий садочок № 2, що знаходяться на балансі відповідача. До 2017 року теплопостачання об'єктів здійснювалося з належним оформленням договірних взаємовідносин між ВП «Добротвірська ТЕС» та Радою, а саме письмових договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за кожним із об’єктів теплоспоживання. У зв'язку зі спливом терміну дії попередніх договорів на теплопостачання об'єктів теплоспоживання, Рада звернулася до ВП «Добротвірська ТЕС» з проханням щодо укладення нових договорів на теплопостачання. Листом від 02.03.2017 ВП «Добротвірська ТЕС» скерувала на адресу Добротвірської селищної ради для підписання примірники договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 30.01.2017 по приміщенню селищної ради та дитячих садочків №№ 1-2 на 2017 рік. Добротвірська селищна рада зі свого боку належним чином вищезазначені договори не оформила, підписані примірники договорів ВП «Добротвірська ТЕС» не повернула, будь-яких заперечень щодо умов договорів, протоколів розбіжностей, не надала. Станом на день звернення із позовом позивачем не отримано від Добротвірської селищної ради підписаних договорів купівлі-продажу теплової енергії від 30.01.2017 р. №№ 1041, 1042, 1043-ЗЕ-ДоТЕС на 2017 рік, що свідчить про необґрунтовану відмову від укладання договорів на теплопостачання у 2017 р., при фактичному отриманні товару (тепла) в цьому періоді.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. Стосовно позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 109 296,56 грн. за спожиту теплову енергію, відповідач зазначив, що розмір розрахованої позивачем заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на даний час позивачем не забезпечено встановлення приладів обліку спожитої теплової енергії, а відтак відсутні вихідні дані для здійснення розрахунку фактично спожитої теплової енергії. Крім цього, позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості застосовано не затверджені відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Добротвірською селищною радою тарифи. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Решта заперечень відповідача стосуються вимоги про укладення договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, яка не заявлялся позивачем у даній справі.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНВОЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» здійснює постачання теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевим (розподільчими) тепловими мережами, що підтверджється ліцензіями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №379 від 24.03.2011 року, а такоєж виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та утановках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, що підтверджується ліцензією №819 від 19.03.2015 року.

25.01.2016 року ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (теплопостачальна організація згідно з договором, позивач – надалі по тексту рішення) в особі виконуючого обов’язки директора відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» та Добротвірська селищна рада Кам’янка-Бузького району Львівської області (споживач згідно з договором, відповідач – надалі по тексту рішення) уклали договір №359-ЗЕ-ДоТЕС купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на об’єкті смт. Добротвір, вул. І.Франка, 20, з терміном дії по 31.12.2016 року включно.

15.02.2016 року між сторонами укладено договори №400-ЗЕ-ДоТЕС купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на об’єкті смт. Добротвір, вул. Енергетична, 9, дитячий садочок №1 та №401-ЗЕ-ДоТЕС купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на об’єкті смт. Добротвір, вул. Сагайдачного, 9, дитячий садочок №2, з аналогічним терміном дії - по 31.12.2016 року включно.

Листом від 26.01.2017 р. № 32/02-11 Добротвірська селищна рада звернулася до ВП «Добротвірська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» з проханням укласти нові договори на теплопостачання на суму 13 7000,00 грн., 27 430,00 грн., 44 337,00 грн., та водопостачання і водовідведення на суму 300,00 грн., 7 613,00 грн., 9 325,00 грн.

Листом від 02.03.2017 № 19-643 ВП «Добротвірська ТЕС» надіслала відповідачу для підписання примірники договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді по приміщенню селищної ради та дитячих садочків на 2017 рік. Зокрема, надано примірники підписаних теплопостачальною організацією договору №1041-3Е-ДоТЕС від 30.01.2017 року купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді по об’єкту теплоспоживання за адресою смт. Добротвір, вул. І.Франка, 20 (адміністративна споруда) з орієнтовною вартістю теплової енергії, що постачається споживачу протягом поточного року відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, на суму 13 700,00 грн.; договору №1042-3Е-ДоТЕС від 30.01.2017 року купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді по об’єкту теплоспоживання за адресою смт. Добротвір, вул. Енергетична, 9, дитячий садочок №1, з орієнтовною вартістю теплової енергії, що постачається споживачу протягом поточного року відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, на суму 27 430,00 грн.; договору №1043-3Е-ДоТЕС від 30.01.2017 року купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді по об’єкту теплоспоживання за адресою смт. Добротвір, вул. Сагайдачного, 9, дитячий садочок №2, з орієнтовною вартістю теплової енергії, що постачається споживачу протягом поточного року відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, на суму 44 337,00 грн.

Листом від 09.10.2017 року № 15-3162 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою щодо надання підписаних з боку останнього раніше надісланих договорів від 30.01.2017 р. №№ 1041, 1042, 1043-ЗЕ-ДоТЕС для належного оформлення взаємин по купівлі-продажу теплової енергії, у відповідь на який відповідач зазначив, що погоджується з відповідністю тарифів у запропонованих до підписання договорах тарифам, що встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.10.2016 № 1924 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПАТ «ДТЕК Західенерго» (ВП «Добротвірська ТЕС»)», проте зазначив про незгоду із запропонованим тарифом, з огляду на прийняте селищною радою рішення від 22.09.2016 № 20 «Про встановлення мораторію (заборони) на підвищення цін (тарифів)» до 01.09.2018 року, та вказав про прийнятність застосування тарифу – 221,24 грн. за 1 Гкал.

Листом від 29.11.2017 № 15-3916 ВП «Добротвірська ТЕС» звернула увагу, що прийняте селищною радою рішення стосується цін для населення, тоді як договори стосуються бюджетних установ; повторно звернув увагу на підписання договорів, оскільки їх непідписання унеможливлює розгляд питання реструктуризації заборгованості селищної ради.

Підписані зі сторони відповідача договори щодо купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 30.01.2017 року у матеріалах справи відсутні.

Претензією від 21.05.2018 року вих.№19-1571 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплати вартості спожитої теплової енергії у період 01.01.2017 року – 30.04.2018 року протягом семи днів з дня отримання претензії. Як вбачається з відповіді відповідача від 06.06.2018 року, споживач вважає, що договори не укладались і споживач готовий укласти договір із застосуванням тарифу 221,24 грн./Гкал.

Як вбачається з рахунків-фактур за період 31.01.2017 року по 31.12.2017 року, постачальником поставлено споживачу по договору №1043-ЗЕ-ДоТЕС теплову енергію на суму 93 729,93 грн., по договору №1042-ЗЕ-ДоТЕС теплову енергію на суму 82 399,06 грн., по договору №1041-ЗЕ-ДоТЕС теплову енергію на суму 10 548,46 грн., тобто на загальну суму 186 677,45 грн. Позивачем також надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані ним як постачальником теплової енергії, на суму 186 677,45 грн., та не підписані зі сторони споживача.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечуються, документально не спростовані.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи таке.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Як встановлено вище, відповідачем не підписано договори купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді по об’єктах теплоспоживання за адресою смт. Добротвір, вул. І.Франка, 20 (адміністративна споруда), вул. Енергетична, 9, дитячий садочок №1, вул. Сагайдачного, 9, дитячий садочок №2 на період 2017 року. Разом з тим, згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунками-фактурами за період 31.01.2017 року по 31.12.2017 року, постачальником поставлено споживачу теплову енергію на загальну суму 186 677,45 грн.

Законом України «Про теплопостачання» передбачено, що теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Основним обов'язком споживача теплової енергії згідно зі ст.24 Закону України «Про теплопостачання» є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Крім цього, взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 (надалі по тексту рішення - Правила). Правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Згідно з п.4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п.23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з п.39 Правил споживач має право, зокрема, вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором; отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором; вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання тощо; перевіряти достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію, згідно з умовами договору тощо.

Споживач теплової енергії зобов'язаний, серед іншого, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 30.03.2018 року у справі № 10/12510/17 зазначив, що незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Крім того, згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов'язаний сплатити за фактично спожиту електроенергію.

Заперечення відповідача щодо відсутності приладів обліку спожитої теплової енергії, що унеможливлює здійснення розрахунку спожитої енергії, є безпідставними, оскільки згідно з зазначеним вище п.23 Правил у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Так, позивачем надано розрахунки вартості спожитої теплової енергії на потреби опалення в приміщенні Добротвірської селищної ради по вул. І.Франка,20 за 2017 рік із застосуванням розрахункових витрат мережевої води на потреби опалення, яка є сталою величиною згідно з «Технічним звітом визначення нормованої кількості тепла і витрати води на гаряче водопостачання, опалення і вентиляцію об’єктів селища Добротвір» (копія звіту долучена до позовної заяви), температури у подавальному водопроводі згідно з актом про місячне відпускання теплової енергії, температури у зворотньому водопроводі згідно з актом про місячне відпускання теплової енергії, годин подачі теплової енергії за місяць, кількості спожитих Гкал теплової енергії за місяць. Вказані розрахунки відповідають сукупній вартості теплової енергії, спожитої споживачем згідно з рахунками-фактурами по об’єктах теплоспоживання за адресою смт. Добротвір, вул. І.Франка, 20 (адміністративна споруда), смт. Добротвір, вул. Енергетична, 9, дитячий садочок №1, смт. Добротвір, вул. Сагайдачного, 9, дитячий садочок №2. Відповідно, відсутність на об’єктах відповідача приладів обліку споживання теплової енергії не виключає обов’язку сплачувати фактично спожиту теплову енергію.

Із відзиву відповідача вбачається, що він не заперечував самого факту використання теплової енергії, а заперечуючи розмір заборгованості в сумі 109 296,56 грн. (хоча сума стягнення у даному позові 186 677,45 грн.), не надав власного контррозрахунку чи показників використаної, на його думку, теплової енергії, тобто, не довів, що вартість фактично використаної теплової енергії за період 2017 року є іншою, ніж заявлений позивачем. Крім цього, відповідач не надав доказів, що звертався до теплопостачальної організації з вимогою припинити чи не розпочинати постачання теплової енергії у зв’язку з неукладенням договору, не надав доказів складення протоколу розбіжностей у випадку наявності зауважень до наданих позивачем проектів договорів, як це передбачено ст.181 ГК України. Також відповідач надав доказів звернення до теплопостачальної організації з запитом про надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання для перевірки розрахунку вартості теплової енергії як до подання позову, так і під час розгляду справи судом.

Твердження відповідача про те, що при здійсненні розрахунку заборгованості застосовано не затверджені відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Добротвірською селищною радою тарифи, суд зазначає наступне. Так, відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи визначає Кабінет Міністрів України. Згідно з ч.3 вказаної норми органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями.

У проектах договорів на 2017 рік, наданих позивачем для підписання відповідачу, визначено, що постачання теплової енергії за договором здійснюється за тарифами на теплову енергію, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Станом на дату укладення договору згідно з постановою НКРЕКП від 31.10.2016 року №1924 Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Західенерго» (Відокремлений підрозділ «Добротвірська теплова електрична станція») затверджено тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ тариф на теплову енергію – 393,27 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії – 371,74 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії – 20,49 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії – 1,04 грн/Гкал (без ПДВ). Саме такі тарифи застосовані теплопостачальною організацією у проектах договорів купівлі-продажу на 2017 рік, з якими відповідач був незгідний, про що неодноразово зазначав у своїх листах, адресованих позивачу. Проте, такі заперечення є безпідставними, адже тарифи засновані позивачем відповідно до норм чинного законодавства. Суд не вважає доведеною обставину наявності у позивача обов’язку коригувати тарифи на використання теплової енергії для бюджетних установ, у даному випадку для селищної ради та дитячих садочків, на підставі прийнятого селищною радою рішення «Про встановлення мораторію на підвищення цін на центральне опалення, гаряче та холодне водопостачання, водовідведення для населення смт. Добротвір».

Суд звертає увагу на висловлену Верховним судом у постанові, зазначеній вище, позицію про те, що укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов'язком. Відтак, сам факт неукладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період. Враховуючи зазначене, не виконуючи вимоги чинного законодавства щодо укладення зазначеного договору, споживач фактично сам створює ситуацію, в якій він позбавлений права впливати на якість, ціну, вибір постачальника послуг тощо, а також користуватись іншими правами, передбаченими Правилами користування тепловою енергією.

Враховуюч наведене, суд доходить висновку, що в матеріалах справи немає доказів, які б спростовували наведені у позовній заяві обставини справи чи свідчили про використання теплової енергії в іншому обсязі та на іншою вартістю, ніж визначено позивачем. Непідписання відповідачем договорів купівлі-прдажу №1043-ЗЕ-ДоТЕС, №1042-ЗЕ-ДоТЕС та №1041-ЗЕ-ДоТЕС за обставин фактичного отримання та споживання теплової енергії не звільняє споживача від обов’язку оплати фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи сторін, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та їх неспростованість іншою стороною належними доказами. Відповідно, позовні вимоги підягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Добротвірської селищної ради Кам’янка-Бузького району Львівської області (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, селище міського типу Добротвір, вулиця Івана Франка, будинок 20, код ЄДР 04374128) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” (79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, код ЄДР 23269555) 186 677,45 грн. основної заборгованості та 2 800,16 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.02.2019 року.

Суддя Матвіїв Р.І.