Рішення № 80107458, 14.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2019Справа №910/12613/18За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранслайн"

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»

про розірвання договору

Суддя Борисенко І.І.

Секретар с/з Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Жирний О.С., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготранслайн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про розірвання договору про закупівлю послуг №1701000513 від 16.01.2017, укладеного між позивачем і відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у господарських відносинах між сторонами істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, в результаті чого позивач втратив інтерес до виконання договору в подальшому. Як на зміну обставин позивач вказує, що у 2018 році збільшився рівень кошторисної заробітної плати, вартості будівельних, паливно-мастильних матеріалів та вартості оренди машин, а також змінився індекс споживчих цін, чого позивач передбачити не міг. Пропозиція позивача про внесення змін до договору не була прийнята відповідачем, а тому позивач просить розірвати укладений договір на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12613/18, призначено підготовче засідання у справі на 08.11.2018.

29.10.2018 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову ТОВ "Енерготранслайн" повністю. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на відсутність правових підстав для розірвання договору закупівлі, оскільки ТОВ "Енерготранслайн", укладаючи спірний договір, погодилося на всі його істотні умови. Позивачем жодних послуг по договору з моменту його укладення не надано. Також відповідач вказує на те, що порядок ініціювання та ведення змін до договору передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», який ТОВ «Енерготранслайн» не був додержавний. Відповідач зазначає, що відсутні одночасно умови, визначні ч. 2 ст. 652 ЦК України, а тому відсутні підстави для розірвання договору закупівлі.

У судовому засіданні 08.11.2018 суд постановив ухвалу на підставі ст. 183 ГПК України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 29.11.2018.

28.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготранслайн" подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає про те, що останній звернувся до відповідача з проханням внести зміни до договору за наявності підстав, визначених ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", однак сторонами не було досягнуто згоди щодо зміни істотних умов договору. Позивач наполягає на тому, що збільшення рівня кошторисної заробітної плати, зміна вартості будівельних, паливно-мастильних матеріалів, індексу споживчих цін та розміру кошторисного прибутку є необхідними умовами для зміни істотних умов договору щодо якої сторонами не було досягнуто згоди, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати спірний договір.

29.11.2018 суд постановив ухвалу на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.12.2018.

В судових засіданнях 18.12.2018, 24.01.2019 судом оголошувались перерви.

13.02.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранслайн" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 14.02.2019 судом було заслухано вступне слово відповідача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засіданні 14.02.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготранслайн" (надалі - виконавець) було укладено Договір на закупівлю послуг №1701000513 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов'язується надати послуги з будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточні ремонти) (Капітальний ремонт і реставрація (Ремонт будівель і споруд виробничого призначення структурних підрозділів УМГ «Харківтрансгаз») (Ремонт будівель і споруд виробничого призначення Криворізького ЛВУМГ)), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна цього Договору складає 5 796 822,79 грн., з урахуванням ПДВ - 966 137,13 грн.

Як визначено п.п. 3.2, 3.3. Договору, ціна цього договору є кінцевою і не може бути збільшена. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Склад та обсяги послуг, які повинні бути надані позивачем визначені умовами укладеного договору та договірною ціною, що є додатком №2 до договору.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що строк надання послуг: з дати укладення договору і до 31.12.2017.

Пунктом 1 додаткової угоди №2 було внесено зміни до договору та визначено, що строк надання послуг: з дати укладення договору до 30.09.2018.

Відповідно до п. 5.5 Договору, послуги повинні надаватися відповідно до узгодженого виконавцем і замовником календарного плану, що є невід'ємною частиною договору.

Будь-які зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені лише додатковою угодою, яка підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору (п. 11.1 Договору).

Дострокове розірвання цього договору можливе лише за згодою сторін. Одностороннє розірвання договору, або зміна його умов, не допускається, крім випадків передбачених р. VI даного договору (п.11.2 Договору).

Відповідно до п. 11.5 Договору умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після договору до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які визначені у Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015.

12.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготранслайн" звернулося до УМГ "Харківтрансгаз" з пропозицією щодо внесення змін до договору (лист №12/06-06), в якій, посилаючись на збільшення рівня кошторисної заробітної плати, яка є істотною умовою при визначенні вартості будівництва, вартості будівельних, паливно-мастильних матеріалів та вартості орендних машин, зміни показників для визначення розміру кошторисного прибутку, індексу споживчих цін, просив розглянути питання зміни (збільшення) договірної ціни.

У відповідь, листом №2101ВИХ-18-1453 від 04.07.2018 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для задоволення його пропозицій про збільшення ціни договору закупівлі, оскільки вона суперечить вимогам чинного законодавства України та безпосередньо умовам укладеного між сторонами договору №1701000513 від 16.01.2017.

Посилаючись на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору і приведення його у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, позивач звернувся із позовом у цій справі про розірвання договору про закупівлю послуг №1701000513 від 16.01.2017.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Також згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин (аналогічна правова позиція викладена зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2018 у справі №910/12154/16, від 17.04.2018 у справі № 927/763/17).

Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю таких позовних вимог.

Аналізуючи доведеність позивачем наявності вищенаведених умов для розірвання договору, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Підприємництво здійснюється на власний ризик, при цьому відповідний ризик може бути зумовлений не лише суб'єктивними, тобто залежними від волі суб'єкта господарювання, чинниками, а й такими факторами (обставинами), які виникають (настають) з об'єктивних, незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).

Частинами 1 - 3 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено сторонами спірний договір був укладений за результатами проведеної процедури закупівлі за державні кошти згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".

Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави.

Відповідно до абз. 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема, переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Так, позивач на власний розсуд підписав договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та не відмовився від визначених замовником у тендерній документації умов договору.

А тому, ТОВ "Енерготранслайн" укладаючи договір закупівлі, прийняло та погодилось на усі його істотні умови, в т.ч. щодо ціни договору, її виду та порядку внесення до неї змін, які були погоджені сторонами. Таким чином, відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору закупівлі, сторони передбачили умови та порядок визначення та зміни ціни договору закупівлі.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

- зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни:

- зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.

З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, різновидом яких є тендерні закупівлі, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого частиною 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховний Суду від 30.01.2018 у справі №916/1491/17).

Таким чином, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну спеціальну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.

Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватися виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.

Відповідно до розділу 3 Договору, укладеного між AT «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Харківтрансгаз» та ТОВ «ЕНЕРГОТРАНСЛАЙН» передбачено, що ціна договору є кінцевою і не може бути збільшена. Крім того, ціна договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов'язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що умови цього договору не повинні змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які визначені у Законі України «Про публічні закупівлі».

Дострокове розірвання цього договору можливе лише за згодою сторін. Одностороннє розірвання договору, або зміна його умов, не допускається, крім випадків передбачених р.VI даного договору.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6, 5.7 договору послуги повинні надаватися відповідно до узгодження виконавцем і замовником календарного плану, що є невід'ємною частиною договору. За погодженням із виконавцем замовник має право надати обладнання, транспорт, механізм та матеріали, необхідні для надання послуг. Ціну Договору при цьому буде зменшено. Під час надання послуг обсяги, визначені умовами договору, можуть уточнюватися.

Як було зазначено раніше, між сторонами договору було укладено додаткову угоду № 2 від 28.12.2017 року до договору відповідно до умов якої було продовжено строк надання послуг по договору до 30.09.2018 року, викладено в новій редакції Календарний план та Договірну ціну і кошторис. Жодних заперечень чи зауважень зі сторони Виконавця (Позивача) під час підписання додаткової угоди № 2 не надходило. Вищевказана додаткова угода була підписана сторонами договору без зауважень.

Разом з тим, по суті спору судом враховано, що позивачем свої зобов'язання за договором, з урахуванням додаткової угоди №2 від 28.12.2017 не виконані. Матеріали справи не містять доказів надання позивачем послуг за спірним договором.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику випливає із ризикованого характеру підприємницької діяльності і передбачає покладання негативних наслідків здійснення підприємницької діяльності безпосередньо на підприємство (підприємця).

Тобто, суб'єкт підприємницької діяльності вправі обирати спосіб здійснення ним підприємницької діяльності, здійснюючи її на свій ризик, і самостійно відповідати за результати своїх дій, він вільний у виборі напрямків і методів роботи, незалежний у прийнятті рішень, діє своєю волею та за своїми інтересами, вільний у встановленні прав і обов'язків по договорам, що укладаються, у визначенні будь-яких умов договорів, що укладаються.

Частиною 1 ст. 55 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Такі обставини як наявність або відсутність економічного ефекту від укладених в ході підприємницької діяльності договорів та зростання договірних зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності, як виникнення у Виконавця додаткових витрат є комерційним ризиком і суб'єкт підприємницької діяльності повинен самостійно нести відповідальність за власні комерційні ризики. Отже, ризики при підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість підприємства стосується виключно діяльності самого підприємства, в зв'язку з чим, наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, чинним законодавством та договором встановлено, що ризики зміни обставин несе саме позивач.

Щодо тверджень Позивача відносно того, що дії Відповідача призвели до неможливості надавати послуги по договору Позивачем, то останнім не надано суду належних доказів на підтвердження таких обставин, зокрема, щодо недопущення Позивача на об'єкти Відповідача (будівельний майданчик) для надання відповідних послуг. Посилання Позивача на допущене зі сторони Відповідача прострочення у зобов'язанні Позивача визнано судом безпідставним, як таке що не доведено суду.

На думку суду, при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Позивач мав можливість у ціновій пропозиції врахувати кошти на покриття ризиків та кошти на покриття додаткових витрат, міг також врахувати у ціновій пропозиції компенсацію ризиків, усунути які немає можливості, а тому зазначені позивачем підстави для розірвання договору, такі як: збільшення рівня кошторисної заробітної плати, вартості будівельних, паливно-мастильних матеріалів та вартість оренди машин, зміна індексів споживчих цін у 2018 році суд вважає є необґрунтованими, оскільки витрати, пов'язані із такими змінами, могли бути враховані позивачем під час складення ціни тендерної пропозиції, а тому позивач, з огляду на щорічну зміну таких показників, міг усвідомлювати можливість зміни таких обставин і несе ризик їх зміни.

Враховуючи вищезазначене, обставини на які посилається позивач, не є істотними в розумінні ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для розірвання спірного договору за ініціативою позивача, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготранслайн" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.02.2019

Суддя І.І. Борисенко