Ухвала суду № 80107338, 19.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.02.2019Справа № 910/7782/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за учасю секретаря судового засідання Радецької Ю.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про відстрочення виконання рішення суду від 12.10.2018 у справі № 910/7782/18

За позовомЗаступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Міністерства оборони УкраїнидоДержавного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"простягнення 4 619 380,96 грн. штрафних санкцій

Представники сторін:

від позивача: Ковальчук І.В. за дов.

від прокуратури: Красільнік П.П. за пос.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор Генеральної прокуратури України в інтересах Міністерства оборони України звернувся до суду із позовною заявою № 10/2/3-22715-18 від 30.05.2018 до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про стягнення 4 619 380,96 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у сумі 461 938,10 грн.

26.11.2018 на виконання рішення суду були видані накази.

07.02.2019 до суду надійшла заява Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про відстрочення виконання рішення суду від 12.10.2018 у справі № 910/7782/18 строком на 2 місяців.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 07.02.2019, вказану заяву передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 11.02.2019 суддею Ярмак О.М. справу № 910/7782/18 прийнято до провадження для розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, розгляд заяви призначено на 19.02.2019.

У судовому засіданні 19.02.2019 прокурором Генеральної прокуратури України подано пояснення по справі, в якого зауважує, що обгрунтування боржника підстав відстрочення виконання рішення суду за поданою заявою, вже були предметом розгляду аналогічних заяв про відстрочення та відстрочення виконання рішення суду у даній справі, у задоволенні яких судом відмовлено, нових доказів боржником не подано. Також повідомляє, що при винесенні рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі № 910/7782/18 про часткове задоволення позовних вимог прокурора вже враховано складне економічне становище боржника та зменшено розмір штрафних санкцій в 10 разів, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що виконавче провадження щодо виконання рішення суду не відкривалось, з огляду на вказані обставин просив відмовити у задоволенні поданої заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутнісь підстав для задоволення заяви Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про відстрочення виконання рішення суду від 12.10.2018 у справі № 910/7782/18 на 2 місяці, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Всупереч ст. 74, 76 ГПК України, заявник не довів належними та достатніми доказами факту існування виняткових конкретних обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість такого відстрочення рішення суду та наявність обставин та можливості погашення заборгованості та добровільне виконання рішення суду протягом 2 місяців.

Так, описані боржником у заяві обставини щодо запровадження ліквідації у банку, в якому були відкриті рахунки боржника, на яких облікувалась значна сума коштів, а також наявність виконавчих проваджень по інших судових актах, за якими заявник є також боржником не є доказами на підтвердження підстав для відстрочення рішення суду.

Суд бере до уваги поданий боржником фінансовий звіт (баланс) станом на 30.09.2018, відомості якого свідчать про наявність активів підприємства.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки/відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Проаналізувавши надані докази, пояснення прокурора та заслухавши доводи учасників справи, суд зауважує, що скрутне фінансове становище у даному випадку стосується не лише боржника, а й позивача у справі - Міністерства оборони України, який розраховує на виконання рішення суду та отримання коштів, тому відстрочення виконання рішення буде мати негативні наслідки для останнього.

Крім того, з пояснень сторін,наказ суду по даній справі до виконання не пред'являвся, що дає можливість боржнику виконати рішення суду у добровільному порядку без понесення додаткових витрат.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про відстрочення виконання рішення суду від 12.10.2018 у справі № 910/7782/18, враховуючи майновий стан та баланс інтересів обох сторін.

Керуючись ст.ст. 232-234, 331 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про відстрочення виконання рішення суду від 12.10.2018 у справі № 910/7782/18 відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному розділом IV ГПК України.

Дата підписання ухвали 19.02.2019

Суддя О.М.Ярмак