Рішення № 80107285, 18.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2019Справа № 910/15787/18

За позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД»

про стягнення 136 000,00 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Борисов А.А.

Представники

від позивача: Прохоров Є.І. за довіреністю № 69-03/2д від 07.05.2018

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» (відповідач) про стягнення 136 000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.05.2018 № 6-р/к (далі - Рішення № 6-р/к).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням № 6-р/к визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п. 1 ст. 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, за зазначені порушення на відповідача накладено штрафи на загальну суму 136 000,00 грн. Відповідач не оскаржив Рішення № 6-р/к в порядку, передбаченому ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Оскільки відповідач у добровільному порядку штраф, накладений Рішенням № 6-р/к, не сплатив, документи, що підтверджують сплату штрафу до територіального відділення не подав, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача не сплаченого в добровільному порядку штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 позовну заяву Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15787/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.01.2019 о 10:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 28.01.2019, з'явився представник позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 28.01.2019, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи у підготовчому засіданні 28.01.2019 за відсутності відповідача (його представника).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 28.01.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 28.01.2019, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2019 об 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 18.02.2019, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Так, ухвали суду від 03.12.2018 та від 28.01.2019 були надіслані відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи по суті в судовому засіданні 18.02.2019 за відсутності відповідача (його представника).

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 18.02.2019 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України та для ухвалення рішення вийшов до нарадчої кімнати (ст. 219 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.02.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими позивач обґрунтував відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2018 Адміністративна колегія Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 6-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення), яким постановила визнати дії, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» по узгодженні своєї поведінки при підготовці та участі у відкритих торгах по закупівлі Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради послуг «влаштування дорожньо-транспортної та пішохідної огорожі на вулицях міста», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (п. 1 Рішення № 6-р/к).

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції встановлене у пункті 1 даного рішення накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» штраф у розмірі 68 000,00 грн. (п. 2.1 Рішення № 6-р/к).

Визнати дії, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» по узгодженні своєї поведінки при підготовці та участі у відкритих торгах по закупівлі Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради послуг «заміна та встановлення нових дорожніх знаків на вулицях маста», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (п. 3 Рішення № 6-р/к).

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції встановлене у пункті 3 даного рішення накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» штраф у розмірі 68 000,00 грн. (п. 4.1 Рішення № 6-р/к).

В резолютивній частині Рішення також було зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Також в Рішенні було зазначено, що рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Супровідним листом № 69-02/158 від 14.05.2018 Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) направив копію Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» (відповідачу) за адресою: 47002, М. Кременець, вул. Березина, буд. 2. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» адресовану йому копію Рішення АМК за вказаною адресою не отримало, лист повернувся до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із зазначенням причини невручення його адресату - «не значиться».

Супровідним листом № 69-02/165 від 17.05.2018 Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) направив копію Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» (відповідачу) за адресою: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33. Однак зазначений лист також повернувся до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із зазначенням причини невручення його адресату - «не знаходиться».

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи, що Рішення АМК вручити відповідачу виявилось неможливим, позивачем було опублікувало повідомлення про прийняте рішення в газеті «Голос України» 30.08.2018 № 161 (6916). Отже, на думку позивача, Рішення АМК вважається врученим відповідачу 10.09.2018.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як зазначає позивач, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, сплив 12.11.2018, оскільки 10.11.2018 та 11.11.2018 припадали на вихідні дні.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною восьмою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Оскільки станом на день подання позову до суду відповідачем сума штрафу в загальному розмірі 136 000,00 грн., накладеного рішенням АМК, сплачена не була, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми штрафу в загальному розмірі 136 000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач в судові засідання не з'явився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав та не надіслав.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.

Пунктом 7 частиною 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Згідно статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.05.2018 № 6-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 136 000,00 грн. за вчинення порушення законодавства, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Матеріалами справи підтверджується, що позивач опублікував інформацію про прийняте рішенням Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.05.2018 № 6-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в газеті «Голос України» від 30.08.2018 № 161 (6916).

Враховуючи приписи частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 12.11.2018 (30.08.2018 + 10 днів + 2 місяці).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною восьмою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

По матеріалам справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно і станом на час розгляду справи по суті, відповідач штраф, накладений Рішенням АМК, не сплатив. При цьому, Рішення АМК від 11.05.2018 № 6-р/к є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього Рішенням АМК, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 136 000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із позовною заявою не подано попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2 040,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33; ідентифікаційний код 36993049) 136 000,00 грн. (сто тридцять шість гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.05.2018 № 6-р/к, зарахувавши вказану суму в дохід Державного бюджету України на рахунок № 31113106026011, МФО 899998, одержувач УК Шевченк.р-ні/Шевч.р-н/ 21081100, ідентифікаційний код одержувача 37995466, код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ПЛАСТ-БУД» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33; ідентифікаційний код 36993049) на користь Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (46027, м. Тернопіль, вул. Максима Кривоноса, буд. 10; ідентифікаційний код 21157616) 2 040,00 грн. (дві тисячі сорок гривень 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 26.02.2019.

Суддя Гумега О.В.