Ухвала суду № 80107240, 21.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

21.02.2019 Справа № 905/2953/17

Суддя господарського суду Донецької області Чернова О.В., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” №15/1-371 від 11.02.2019р. про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов’язання приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 винести постанови про зняття арешту з рахунків ПАТ “Донецькоблгаз” та його структурних підрозділів у справі №905/2953/17

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, м. Краматорськ

про стягнення 20375387,76 грн., -

За участю представників сторін:

від стягувача: ОСОБА_2 за довіреністю №14-215 від 19.11.2018р.

від боржника: не з’явився

від приватного виконавця: не з’явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2018 року у справі №905/2953/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, м. Краматорськ про стягнення боргу у загальній сумі 20375387,76 грн., у тому числі: основний борг – 14047477,03 грн., пеня – 2813703,22 грн., 3% річних – 669655,88 грн., інфляційні втрати – 2844551,63 грн. - задоволені частково.

На виконання рішення видано відповідні накази.

11.02.2019р. від Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” надійшла скарга №15/1-371 від 07.02.2019р. щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 в частині винесення постанови від 24.01.2019р. про відкриття виконавчого провадження ВП№58194297 на виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.07.2018р. у справі №905/2953/17; визнання неправомірними дії визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 в частині винесення постанови від 24.01.2019р. про відкриття виконавчого провадження ВП№58196210 на виконання наказу господарського суду Донецької області від 04.01.2019р. у справі №905/1273/18; визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 в частині винесення постанови від 24.01.2019р. про відкриття виконавчого провадження ВП№58193282 на виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.02.2018р. у справі №905/2303/17; визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№57989761 на виконання наказу господарського суду Донецької області від 20.04.2018р. у справі №905/2467/16; скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження ВП№57989761; скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження ВП№58194297 від 24.01.2019р.; скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження ВП№58196210 від 24.01.2019р.; скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження ВП№58193282 від 24.01.2019р.; скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про арешт коштів боржника ВП№57989761 від 02.01.2019р.; скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про арешт коштів боржника ВП№58199485 від 25.01.2019р.; скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про арешт коштів боржника вчиненої при виконанні зведеного виконавчого провадження №58199485 за якою накладено арешт на рахунки відокремлених структурних підрозділів Товариства; зобов’язання приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 винести постанови про зняття арешту з рахунків ПАТ “Донецькоблгаз” та його структурних підрозділів.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправомірність дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, які полягають у відкритті провадженні з порушенням територіальної підвідомчості, визначеної ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, скаржник посилається на безпідставне накладання арешту на рахунки боржника та його структурних підрозділів зі спеціальним режимом використання.

Об’єднання скаржником в одній скарзі вимог щодо дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1М з примусового виконання різних наказів, виданих на виконання рішень господарського суду Донецької області у справах №905/2953/17, №905/1273/18, №905/2303/17, №905/2467/16, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить розгляд скарги в межах однієї справи та у строки передбачені ст. 342 ГПК України.

Отже, суд розглядає вимоги скарги Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” №15/1-371 від 11.02.2019р. в рамках справи №905/2953/17 стосовно дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.07.2018р.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2019р. скарга призначена до розгляду в судовому засіданні на 21.02.2019 року.

19 лютого 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від стягувача надійшли заперечення на скаргу, в яких останній зазначив про правомірність відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження у м. Києві за місцезнаходженням майна боржника, а саме грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, які зареєстровані у м. Києві. Крім того, стягувачем зазначено про недоведеність боржником належними доказами тих обставин, на які останній посилається як на підставу своїх вимог.

21.02.2019 року на адресу господарського суду Донецької області від Акціонерного товариства «Укртансгаз» надійшов відзив від 19.02.2019р. на скаргу боржника.

Проте, зазначений відзив не приймається судом до уваги, оскільки АТ «Укртансгаз» учасником справи №905/2953/17 у розумінні ст.41 ГПК України.

Представник стягувача у судовому засіданні проти вимог скарги заперечив у повному обсязі.

Представник боржника та приватного виконавця у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

За приписами ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив:

На виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2018 у справі №905/2953/17 видано наказ від 09.07.2018р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, м. Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ основного боргу – 14047477,03 грн., пеня – 1402023,42 грн., 3% річних – 668997,50 грн., інфляційні втрати – 2844551,63 грн., а також судового збору у розмірі 239878,50 грн.

24 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58194297 на виконання наказу №905/2953/17, виданого господарським судом Донецької області 09.07.2018р.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 від 24.01.2019р. об’єднано виконавчі провадження №57989761, №58193282, №58194297, №58196210 у зведене виконавче провадження №58199485.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження №58199485 винесено постанову про арешт коштів боржника від 25.01.2019р., якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках боржника, крім коштів боржника, що містяться на рахунках накладання арешт та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику – Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 50 333 070,50 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 від 04.02.2019р. в рамках зведеного виконавчого провадження №58199485 накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику, розміщені на рахунках відокремлених підрозділів ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 4 773 781,19 грн.

Посилаючись на неправомірність дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, які полягають у відкритті провадженні з порушенням територіальної підвідомчості, визначеної ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та безпідставне накладання арешту на рахунки боржника та його структурних підрозділів зі спеціальним режимом використання, скаржник наполягає на визнанні неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов’язанні приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 винести постанови про зняття арешту з рахунків ПАТ “Донецькоблгаз” та його структурних підрозділів.

За висновками суду, скарга Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” №15/1-371 від 11.02.2019р. не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно вимог ч. 2 ст. 25 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець ОСОБА_1 здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі м. Києва.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що на приватного виконавця покладено обов'язок прийняти до виконання виконавчий документ за місцем знаходження майна боржника та наділяє його правом вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на кошти боржника на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Як вбачається з змісту оскаржуваної постанови приватного виконавця ОСОБА_1 від 24.01.2019р. про відкриття виконавчого провадження №58194297, прийнятої на підставі заяви стягувача №14/5-159В від 24.01.2019р., зазначений документ прийнятий за місцем знаходження коштів, що належать Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” та підлягають до сплати Публічному акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, що знаходяться на рахунках у банківських установах м. Києва, зокрема, в АТ «Альфабанк», АТ «Укрексімбанк» та АТ «Укрсоцбанк».

Главою 13 "Речі. Майно" Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ст. 190). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

У цій же Главі ЦК України міститься норма ст. 192 "Гроші (грошові кошти)", частиною першою якої передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Отже, гроші (грошові кошти) є різновидом майна.

Слід зазначити, що частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник (пункти 11, 12), у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі № 905/3542/15.

Отже, виходячи із положень ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець ОСОБА_1 правомірно прийнято до виконання наказ №905/2953/17 від 09.07.2018р. за місцезнаходженням майна боржника, а саме грошових коштів ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, що знаходяться на рахунках у банківських установах м. Києва та наділений повноваженнями накладати арешт на ці рахунки, з огляду на що, підстави для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 від 24.01.2019р. про відкриття виконавчого провадження №58196210 та постанови про арешт коштів боржника у ЗВП №58199485 відсутні.

Посилання скаржника щодо недопустимості накладення арешту на грошові кошти боржника, які містяться, зокрема, на рахунку №260003011399, відкритому в АТ «Ощадбанк», з огляду на його використання для виплати заробітної плати та сплати інших обов’язкових податків та зборів, не приймаються судом до уваги, зважаючи на наступне.

Частиною 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституції України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, ст. ст. 1, 24 Закону України "Про оплату праці", ст. ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені у залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівникам здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, яка ратифікована Україною 04.08.1961р. і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи), а тому накладення арешту на рахунок боржника із спеціальним режимом використання, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача.

В той же час, суд зазначає, що факт належності відповідного банківського рахунку до рахунку із спеціальним режимом використання, який призначений, зокрема для виплати заробітної плати, повинен бути підтверджений належними та допустимим доказами в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з листа Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» №10.33-141699/113225/2018-04/вих від 05.12.2018р., наявного в матеріалах справи, ПАТ “Донецькоблгаз” відкрито поточний рахунок №260003011399 для надання послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню.

Зі змісту зазначеного листа вбачається, що рахунок використовується для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та інших платежів, проте зазначений лист не є первинним документом, з огляду на що не приймається судом як належний у розумінні ст.76 ГПК України доказ використання зазначеного рахунку як рахунку зі спеціальним режимом використання.

Крім того, скаржником не доведено, що зазначений рахунок є єдиним для виплати заробітної плати та сплати податків.

Жодних інших належних та допустимих доказів в підтвердження накладання арешту на рахунки зі спеціальним режимом використання під час розгляду скарги не надано.

Щодо накладання арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках відокремлених підрозділах останнього, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч.4 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Отже, враховуючи викладені вимоги закону, в даному випадку законом передбачено право приватного виконавця у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

З огляду на зазначене, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 правомірно накладено арешт на структурні підрозділи Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.234, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” №15/1-371 від 11.02.2019р. про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, зобов’язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 винести постанови про зняття арешту з рахунків ПАТ “Донецькоблгаз” та його структурних підрозділів у справі №905/2953/17 – відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена у Східний апеляційний господарський суд в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.02.2019 року.

Суддя О.В. Чернова