Рішення № 80107205, 21.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.2019 Справа № 905/1978/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” (ЄДРПОУ 33407602, адреса: 50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Софії Перовської, буд. 5),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” (ЄДРПОУ 05763599, адреса: 84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 5),

про: зобов’язання повернути майно, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача: ОСОБА_2 – протокол засідання наглядової ради;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” про зобов’язання повернути передане на відповідальне зберігання майно, а саме: корпус барабана, кресл. 1– 227101-01, вартістю 580000,00 грн. (вартість з ПДВ – 698400,00 грн.).

Правовими підставами позову визначено ст. ст. 936, 937, 949, 316, 317, 321, 261 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано: контракт №23/142-07 з додатками та додатковими угодами; акт здачі – приймання обладнання від 31.01.2008; зберігальну розписку від 31.01.2008; платіжну вимогу – доручення №2-86067 від 31.01.2008; банківську виписку по рахунку; листування від 19.09.2008 №350/1194; від 21.12.2011 №8/71 – 11; від 11.01.2012 №350/56; від 16.05.2012 №8/7 – 12; від 18.05.2012 №350/789; від 30.01.2013 №350/309; №1 – 14/06 від 14.06.2017; №350/962 від 21.06.2017; №2 – 29/06 від 29.06.2017; №009/юр – 670 від 04.08.2017; №2 – 21/02 від 21.02.2018; №350/362 від 19.03.2018; позовну заяву у справі №905/1055/18; рішення господарського суду Донецької області у справі №905/1055/18; лист від 12.09.2018; лист від 25.09.2018; свідоцтво №4751 від 26.10.2016, ордер; договір про надання правової допомоги, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 09.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1978/18; визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.12.2018; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують доводи сторін); явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

Ухвалою суду від 03.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 09.02.2019; підготовче засідання відкладено на 15.01.2018; зобов’язано сторін забезпечити отримання канцелярією суду відповіді на відзив та заперечень з доказами їх направлення відповідачу (позивачем) - за наявності, відзиву на позовну заяву з доказами його направлення позивачу (відповідачем) не пізніше, ніж за три дні до дати судового засідання; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

03.12.2018 від відповідача через канцелярію суду отримано відзив №009/юр – 921 від 28.11.2018 на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог повністю.

Відповідач вважає твердження позивача про те, що ПрАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (далі за текстом – ПАТ «НКМЗ») порушено вимоги ст. 193 ГК України та ст. 949 ЦК України, не відповідають дійсності, тому що він не заперечував проти повернення переданого майна на відповідальне зберігання, а лише скористався правом на його утримання, про що було повідомлено позивача відповідними листами. Усвідомлюючи реальну причину притримання відповідачем продукції, залишеної на відповідальному зберіганні, позивач передчасно звернувся до господарського суду з позовом про повернення майна. Крім того, відповідач вважає, що позовні вимоги стосовно зобов’язання відносно зберігання та повернення продукції повинні були бути заявлені до 19.05.2015. В цей період позивач не звернувся до суду за захистом своїх прав, тому строк позовної давності щодо вимоги передати майно від відповідача позивачу за зберігальною розпискою сплинув, у зв’язку з чим відповідач просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Також відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката, є не обґрунтованими, не доведеними та не співмірними обсягу виконаних робіт та складності справи, а тому підлягають зменшенню.

До означеного відзиву додано: листи від 21.12.2011 вих № 8/71-11, від 16.05.2012 вих № 8/7-12, від 14.06.2017 вих № 1-14/06, від 19.09.2008 № 350/1194, від 11.01.2012 № 350/56, від 18.05.2012 № 350/789, від 18.06.2012 № 250/1/07, від 30.01.2013 № 350/309, від 21.06.2017 № 350/962, від 04.08.2017 № 009/юр-670, від 19.03.2018 № 350/362, акти про знищення документів і справ, які не підлягають зберіганню від 19.12.2012 № 350/47, від 21.08.2016 № 300/75, статутні документи підприємства.

Ухвалою суду від 15.01.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/1978/18; призначено розгляд справи по суті на 07.02.2019; явка представників сторін визнана не обов'язковою.

07.02.2019 розгляд справи по суті розпочався, заслухано вступне слово представників позивача та відповідача, встановлено обставини справи, досліджено наявні у справі докази та оголошено перерву до 21.02.2019.

В судовому засіданні, що відбулось 21.02.2019, представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив відновити своє порушене право, відповідач підтримав свої заперечення та наполягав на застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2007 між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником був підписаний контракт №23/142-07, за умовами якого сторони зобов’язались: позивач оплатити продукцію, вказану у специфікації №1, яка є невід’ємною частиною контракту; відповідач – поставити продукцію позивачу; позивач – прийняти продукцію. Вид продукції – запчастини дробильно-размольного обладнання, які йменуються надалі продукція.

За змістом п.п.4.1-4.3 договору відповідач зобов’язується поставити продукцію за цим контрактом на умовах FSA, ст.Шпичкино Донецької залізниці, код 491906, згідно “Інкотермс» 2000р. Строк виготовлення – згідно з графою 11 додатку №1 до цього контракту, якщо інше не передбачено додатковими угодами. Дострокове постачання допускається за узгодженням з покупцем.

Згідно розділу 6 договору відповідач зобов’язаний протягом 15 днів від дати отримання повної оплати здійснити відвантаження готової продукції залізничним транспортом. Відвантаження готової продукції здійснюється залізничним транспортом. Відвантаження продукції здійснюється окремими товарно-платіжними вузлами або повнообсяжним виробом в залежності від конструкції та можливостей перевезення. Постачальник надає покупцю на продукцію, що відвантажується, наступні документи: платіжну вимогу-доручення на продукцію, залізничну накладну, податкову накладну.

Даний контракт вступає в силу з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2008р. (п.11.1 контракту).

Сторонами було підписано додаткові угоди №1 від 18.12.2007р., №2 від 04.06.2008р., №3 від 11.08.2008р., №4 від 11.08.2008р., згідно яких вносились зміни до цього контракту.

Зокрема, згідно додаткової угоди №2 від 04.06.2008р. до контракту, до специфікації №1 внесено зміни, за якими відповідач має поставити позивачу корпус барабану у кількості 1 одиниця на суму 424974 грн. з ПДВ. Загальна сума контракту з урахуванням ПДВ становить 1123374,00 грн.

За змістом додаткової угоди №3 від 11.08.2008р. пункт 1 договору викладено наступним чином: «На підставі цього контракту сторони зобов’язані: покупець оплатити продукцію, визначену у специфікаціях №№1,2,3; постачальник поставити продукцію покупцю, покупець прийняти продукцію». Загальна сума контракту з урахуванням ПДВ становить 1353918,00 грн.

Крім цього, за змістом даної додаткової угоди позивач, після підписання контракту та отримання платіжної вимоги відповідача, зобов’язаний протягом 10 днів перерахувати аванс у розмірі 20% від загальної ціни, вказаної у специфікації №1. Позивач, після підписання додаткової угоди №1 та отримання платіжної вимоги постачальника, зобов’язаний протягом 10 днів перерахувати повну оплату за продукцію, вказану у специфікації №2. Позивач, після підписання додаткової угоди №2 та отримання платіжної вимоги відповідача, зобов’язаний протягом 10 днів перерахувати аванс у розмірі 30% від загальної ціни, вказаної у специфікації №3. При несвоєчасній оплаті авансу, строк постачання переноситься на строк прострочення оплати авансу.

Згідно п.6.1 контракту відвантаження готової продукції, вказаної у специфікаціях №№1, 3 здійснюється протягом 15 днів від дати отримання повної оплати. Відвантаження готової продукції, вказаної у специфікації №2 здійснюється через 1 місяць від дати отримання повної оплати.

Даний контракт вступає в силу з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2009р.

Сторонами підписано специфікації №№1, 2, 3 до контракту, згідно яких:

- за специфікацією №1 відповідач мав поставити позивачу корпус барабану (креслення № 8-20885/8-22133-01) у кількості 1 шт. на суму 392040,00 грн. Строк виготовлення – 7 місяців з дати отримання авансу у розмірі 20% від загальної суми контракту;

- за специфікацією №2 відповідач мав поставити позивачу корпус барабану (креслення № 0-86379/1-227101-01) у кількості 1 шт. на суму 698400,00 грн. Строк виготовлення – 1 місяць з дати отримання повної оплати;

- за специфікацією №3 відповідач мав поставити позивачу питатель барабанний 1350 (креслення № 1-93759/1-178438) у кількості 1 одиниця на суму 145120 та горловину воронки (креслення № 2-66397) у кількості 2 одиниці на суму 47000,00 грн., всього на суму 230544,00 грн. з урахуванням ПДВ. Строк виготовлення – 6 місяців з дати отримання авансу у розмірі 30% від загальної ціни, вказаної у специфікації.

Матеріали справи свідчать, що 31.01.2008 між позивачем та відповідачем підписано Акт здачі – приймання обладнання. Зі змісту цього Акту вбачається, що:

- відповідач виготовив та передав позивачу корпус барабану (креслення 1-227101-01) на суму 582.000 грн. (п’ятсот вісімдесят дві тисячі гривень) без ПДВ, згідно рахунку № 2-86067 від 31.01.2008 за контрактом № 23/142-07 від 07.12.2007;

- позивач, у свою чергу, залишив на відповідальне зберігання відповідачу корпус барабану (креслення 1-227101-01) на суму 582.000,00 грн. (п’ятсот вісімдесят дві тисячі гривень) без ПДВ, згідно рахунку № 2-86067 від 31.01.2008 за контрактом № 23/142-07 від 07.12.2007.

Цього ж дня, 31.01.2008р. між відповідачем та позивачем складено та підписано зберігальну розписку, згідно з якою обладнання, виготовлене за контрактом № 23/142-07 від 07.12.2007, по рахунку № 2-86067 від 31.01.2008 на суму 698400 грн. з ПДВ, перебуває на відповідальному зберіганні в цехах ЗАТ «НКМЗ».

Зі змісту цієї розписки також вбачається, що сторонами не встановлювався термін зберігання, вартість зберігання та порядок повернення обладнання зі зберігання.

Судом також встановлено, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що в провадженні господарського суду Донецької області перебувала справа № 905/1055/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” до Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” про зобов’язання відповідача виконати в натурі свої зобов’язання за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р., а саме - відвантажити корпус барабана кресл. 1-227101-01 вартістю 580000,00 грн. (вартість з ПДВ – 698400,00 грн.) на умовах FSA, ст.Шпичкино Донецької області з.д., код 491906, згідно “Інкотермс” 2000р., з наданням позивачу документів, передбачених п.6.4 контракту (оригіналу платіжної вимоги-доручення на залізничний тариф, копії залізничної накладної, податкової накладної). В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов контракту №23/142-07 від 07.12.2007р. в частині виконання свого обов’язку з постачання товару.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2018 по справі № 905/1055/18 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” до Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” про зобов’язання відповідача виконати в натурі свої зобов’язання за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р., а саме - відвантажити корпус барабана кресл.. 1-227101-01 вартістю 580000,00 грн. (вартість з ПДВ – 698400,00 грн.) на умовах FSA, ст.Шпичкино Донецької області з.д., код 491906, згідно “Інкотермс” 2000р., з наданням позивачу документів, передбачених п.6.4 контракту (оригіналу платіжної вимоги-доручення на залізничний тариф, копії залізничної накладної, податкової накладної).

В межах справи № 905/1055/18 судом було встановлено, що 31.01.2008р. сторонами підписано акт здачі-приймання обладнання, згідно якого відповідачем виготовлено та передано корпус барабану кресл.1-227101-01 на суму 582000,00 грн. без ПДВ позивачу згідно рахунку №2-86067 від 31.01.2008р. за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р. В свою чергу, позивач залишив на відповідальне зберігання корпус барабану кресл.1-227101-01 на суму 582000,00 грн. без ПДВ відповідачу згідно рахунку №2-86067 від 31.01.2008р. за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р. Позивачем відомості, вказані у акті, не заперечуються.

Згідно зі ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Сторони підписавши акт погодили та підтвердили факт виготовлення відповідачем та передання позивачу спірного майна, тобто, визначили свою згоду саме з таким способом постачання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про виконання відповідачем своїх зобов’язань за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р., а саме з відвантаження корпусу барабана кресл. 1-227101-01 вартістю 580000,00 грн. (вартість з ПДВ – 698400,00 грн.) на умовах FCA, ст.Шпичкино Донецької області з.д., код 491906, згідно “Інкотермс” 2000р., з наданням позивачу документів, передбачених п.6.4 контракту (оригіналу платіжної вимоги-доручення на залізничний тариф, копії залізничної накладної, податкової накладної).

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, враховуючи фактичне виконання відповідачем свого зобов’язання за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р. з відвантаження продукції, останнє є припиненим.

В межах справи № 905/1055/18 судом також було встановлено, що правовідносини зі зберігання товару виникли між сторонами не внаслідок укладання контракту, а саме у зв’язку зі складанням сторонами зберігальної розписки 31.01.2008р. Проте, відносини зі зберігання товару не є предметом розгляду у даній справі, враховуючи, що відповідні позовні вимоги заявлялись позивачем саме щодо спонукання до виконання відповідача своїх зобов’язань за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р., які вже, як було встановлено судом вище, виконані.

За таких обставин, рішенням суду від 03.09.2018 по справі № 905/1055/18 позов про зобов’язання відповідача виконати в натурі свої зобов’язання за контрактом №23/142-07 від 07.12.2007р., а саме - відвантажити корпус барабана кресл.. 1-227101-01 вартістю 580000,00 грн. (вартість з ПДВ – 698400,00 грн.) на умовах FSA, ст.Шпичкино Донецької області з.д., код 491906, згідно “Інкотермс” 2000р., з наданням позивачу документів, передбачених п.6.4 контракту (оригіналу платіжної вимоги-доручення на залізничний тариф, копії залізничної накладної, податкової накладної), залишено без задоволення.

Обставини, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2018 по справі № 905/1055/18, що набрало законної сили, мають преюдиційний характер при розгляді справи № 905/1978/18 в силу приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача зобов’язати відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» передане на відповідальне зберігання майно, а саме: корпус барабана кресл. 1-227101-01 вартістю 580000,00 грн. (вартість з ПДВ – 698400,00 грн.), на підставі зберігальної розписки від 31.01.2008р.

Відповідно до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання згідно із ст.937 Цивільного кодексу України укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

За приписом ст.938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Як вже встановлено судом, зі змісту зберігальної розписки від 31.01.2008р. вбачається, що сторонами не встановлювався термін зберігання, вартість зберігання та порядок повернення обладнання зі зберігання.

Матеріали справи містять листування між сторонами з приводу повернення обладнання зі зберігання.

Так, відповідач звертався з листом від 19.09.2008 №350/1194 до позивача, в якому просив поставити автомобіль для передачі (повернення) корпусу барабана позивачу або оплатити вартість залізничної доставки. Про дату прибуття автомобіля просив позивача повідомити заздалегідь.

Докази реагування на цей лист з боку позивача матеріали справи не містять.

Натомість, у листі від 21.12.2011 вих. № 8/71-11 позивач (ТОВ «Енерджи Груп») просив відповідача підготувати корпус барабану кресл. 1-227101-01, що перебуває на зберіганні ЗАТ «НКМЗ», до відвантаження у січні 2012 року та зобов’язався забрати вказане обладнання до 20.01.2012, а номери автомобілів для вивозу повідомити додатково.

У відповідь, листом ПАТ «НКМЗ» від 11.01.2012 № 350/56 повідомив позивача про готовність до вивозу продукції транспортом ТОВ «Енерджи Груп». Також, посилаючись на тривале зберігання без руху продукції (корпус барабану кресл. 1-227101-01), відповідач просив позивача повідомити про свої наміри щодо використання цієї продукції.

В матеріалах справи відсутня відповідь з боку позивача на цей лист, також матеріали справи не містять доказів вжиття ТОВ «Енерджи Груп» заходів по вивезенню корпусу барабану з території ПАТ «НКМЗ» у запропонований ним самим термін – до 20.01.2012.

Листом від 16.05.2012 вих.8/7-12 позивач повідомив відповідача про необхідність підготовки обладнання (корпус барабану кресл. 1-227101-01) для передачі фахівцям ТОВ «Енерджи Груп», що прибудуть на підприємство відповідача 22.05.2012.

У відповідь на цей лист відповідач повідомив позивача (лист № 350/789 від 18.05.2012), що у зв’язку з перевантаженням потужностей цеху, пов’язаних з збиранням та відвантаженням обладнання у договірні строки, ПАТ «НКМЗ» позбавлений можливості підготувати до відвантаження та відвантажити фахівцям позивача корпус барабану кресл. 1-227101-01 у вказаний позивачем строк.

Також у справі містяться листи відповідача, адресовані ТОВ «Енерджи Груп», № 350/1107 від 18.06.2012, № 350/309 від 30.01.2013, в яких ПАТ «НКМЗ» просив повідомити про готовність забрати корпус барабану та повідомити про дату поставки автомобіля під завантаження цієї продукції на територію відповідача.

Докази реагування на ці листи з боку ТОВ «Енерджи Груп» матеріали справи не містять.

В листі від 14.06.2017 вих.№ 1-14/06 позивач просив підготувати обладнання до відвантаження протягом місяця з дня отримання цього листа, а також сертифікат якості на корпус барабану кресл. 1-227101-01, а також повідомити заздалегідь про заплановану дату відвантаження. При цьому позивач визначив умови відвантаження – самовивіз.

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом від 21.06.2017 № 350/962 повідомив позивача про готовність відвантаження корпусу барабану кресл. 1-227101-01 протягом 7-ми днів після оплати витрат ПАТ «НКМЗ» за зберігання цієї продукції, а також надання позивачем автотранспорту для відвантаження або повідомити реквізити вантажоотримувачу та оплати вартості перевезення.

У відповідь на листи ТОВ «Енерджи Груп», відповідач листом № 350/362 від 19.03.2018 повідомив позивача про вартість послуг зберігання та переконсервації обладнання, а також про притримання продукції (корпусу барабану кресл. 1-227101-01) на підставі ст.ст. 594 та 947 Цивільного кодексу України до оплати позивачем рахунку відповідача за зберігання продукції. Щодо здійснення поставки цієї продукції на умовах FCA, ст. Шпичкино, відповідач відповів відмовою, посилаючись на припинення зобов’язань за контрактом 23/142-07 від 07.12.2007 його повним виконанням та вказував на необхідність позивачу самостійно забрати продукцію.

Сторонами не заперечується, що до теперішнього часу корпус барабану кресл. 1-227101-01 знаходиться на території підприємства відповідача.

Одночасно, в матеріалах справи відсутні докази вжиття ТОВ «Енерджи Груп» фактичних дій за період з 2012 по 2018 рік включно для вивезення корпусу барабану з території ПАТ «НКМЗ».

Саме по собі листування щодо повернення відповідачем зі зберігання продукції не свідчить про вжиття відповідних дій позивачем для власне отримання такої продукції у запропонованому самим позивачем порядку.

У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що в зберігальній розписці від 21.01.2008р. сторонами не встановлено строку зберігання, не встановлено вартість зберігання та порядок повернення обладнання, то відповідач зберігає продукцію до моменту пред’явлення позивачем вимоги про її повернення. Факт вимоги позивача до відповідача про повернення корпусу барабану підтверджено листами від 21.12.2011 №8/71-11, від 16.05.2012 вих.8/7-12, від 14.06.2017 вих.№ 1-14/06 та позивачем в цих листах самостійно визначено умови відвантаження – самовивіз. Втім, позивачем до теперішнього часу не було вчинено ніяких фактичних дій для того, щоб забрати майно у відповідача, а саме: корпус барабана, кресл. 1– 227101-01, вартістю 580000,00 грн. (вартість з ПДВ – 698400,00 грн.), яке було передане на зберігання відповідно до зберігальної розписки від 21.01.2008. Також, в матеріалах справи відсутні докази чинення перешкод ПАТ «НКМЗ» позивачу забрати продукцію зі зберігання у порядку, визначеному самим позивачем у листуванні, якто, наприклад, відмови у допуску на територію ПАТ "НКМЗ". Протилежного позивачем належними доказами не спростовано.

Таким чином, на підставі поданих сторонами доказів, виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення свого права відповідачем та заявлено відповідний позов передчасно. Позивач не позбавлений можливості забрати своє майно в будь-який час.

Суд не застосовує до спірних правовідносин строк позовної давності, про що клопотав відповідач, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовляється з інших підстав – з підстав не доведеності позивачем порушення свого права.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

Керуючись статтями 73-80, 86, 91, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог, відмовити.

2. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

3. Повний текст рішення підписано 25.02.2019.

Суддя Н.В. Величко