Ухвала суду № 80107169, 21.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

21.02.2019 Справа № 910/22878/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при помічнику судді Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг”, м. Миколаївка Донецької області

про:

- поновлення пропущеного боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг”, строку на оскарження незаконних дій, рішень, бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024;

- визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо накладання арешту на майно боржника і у повному обсязі скасування постанови про арешт майна боржника від 02.11.2018 року;

- визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо накладання арешту на кошти боржника , і у повному обсязі скасування постанови про арешт коштів боржника від 29.10.2018 року;

- визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо списання коштів, які обліковуються на банківських рахунках боржника;

- визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо не передання матеріалів виконавчого провадження ВП № 57543024 на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- зобов’язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 прийняти постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтоуправління “Донбас” , м. Селидове Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг”, м. Миколаївка Донецької області,

про стягнення заборгованості за договором постачання вугільної продукції,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явилися

від відповідача: ОСОБА_2 за ордером ДП № 000021

від приватного виконавця: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2019 року від господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдинг» на дії, рішення та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 лютого 2019 року скаргу призначено до розгляду та встановлено, що вона подана в межах процесуального строку .

Скаржник посилається на порушення приватним виконавцем порядку виконання рішення суду по справі № 910/22878/17, в умовах наявності виконавчого провадження, яке відкрито у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдинг». За позицією скаржника, приватний виконавець повинен був утриматися від виконання будь-яких виконавчих дій та передати наказ суду на виконання до відділу примусового виконання рішень. Також скаржник зазначає, що приватний виконавець, всупереч Конституції України, Закону України «Про оплату праці», здійснив арешт та наступне списання грошових коштів з банківського рахунку боржника, з якого здійснювалися виплати заробітної плати для працівників підприємства .

19.02.2019 року у запереченнях на скаргу, приватний виконавець, посилаючись на постанову ОСОБА_3 Верховного суду України по справі № 904/7326/17, а також на відсутність доказів відкриття виконавчого провадження у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України раніше ніж відкриття провадження № 57543024, просив суд відмовити в задоволені скарги.

В судове засідання з’явився представник скаржника.

Відповідач та приватний виконавець в судове засідання не з’явилися, про дату, місце та час засідання були повідомлені належним чином. Проте, за змістом ст. 342 ГПК України, неявка зазначених осіб не пререшкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги господарським судом встановлено наступне.

29 серпня 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Трейдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтоуправління "Донбас" 90 834 747 грн. 51 коп. заборгованості, 2 269 624 грн. 38 коп. - 3% річних, 10 281 407 грн. 02 коп. - інфляційних втрат та 218 400 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

23 жовтня 2018 року на виконання зазначеної постанови , господарським судом міста Київ виданий наказ № 910/22878/17.

19 грудня 2018 року постановою Верховного суду постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 у справі №910/22878/17 скасовано та справу №910/22878/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

29 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57543024 по виконанню вказаного вище наказу по справі № 910/22878/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас», м. Селидове Донецької області суми боргу в розмірі, зазначеному в наказі. П.4 постанови попереджено боржника про стягнення основної суми винагороди приватного виконавця у розмір 10% від суми.

29 жовтня 2018 року приватним виконавцем, на підставі ст. ст.26, 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника в межах суми, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, винагороди державного виконавця та витрат виконавчого провадження в усіх філіях, відділеннях, регіональних управліннях банківських установ: Акціонерного товариства «ВТБ ОСОБА_5» (МФО 321767), Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (МФО 320478), Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_5» (МФО 334851), Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (МФО 300465), Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (МФО 300346), Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (МФО 300023), Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (МФО 351629), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках боржника і накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Як вбачається з тексту зазначеної постанови, 29.10.2018 року приватним виконавцем, на підставі ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», винесено також постанову про звернення стягнення на кошти боржника, що обліковуються на його рахунках в банківських установах в межах суми, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, винагороди державного виконавця та витрат виконавчого провадження.

2 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна, якою накладено арешт на все майно боржника в межах заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року по справі № 910/22878/17, винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження з подальшим внесенням публічного обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначено в постанові про арешт майна боржника, а також підтверджено скаржником, 29.10.2018 року з його рахунків, на виконання постанови про звернення стягнення на кошти боржника, було стягнуто 25 329,92 грн.

Згідно із розпорядженням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 за № 57543024 від 20.11.2018 року у виконавчому провадженні здійснено разподіл коштів, зокрема: перераховано борг за виконавчим документом в розмірі 22 956, 29 грн. стягувачу та перераховано основну винагороду приватного виконавця в розмірі 2 295, 63 грн. на рахунок приватного виконавця ОСОБА_4

13 грудня 2018 року з рахунків боржника стягнуто 1 348,16 грн., які згідно із розпорядженням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 за № 57543024 від 20 грудня 2018 року розподілені наступним чином: перераховано борг за виконавчим документом в розмірі 1 225,60 грн. стягувачу та перераховано основну винагороду приватного виконавця в розмірі 122,56 грн. на рахунок приватного виконавця ОСОБА_4

22 грудня 2018 року від боржника на адресу приватного виконавця ОСОБА_4 надійшла заява про закінчення виконавчого провадження на підставі постанови Верховного Суду від 19 грудня 2018 року по справі № 910/22878/17 про скасування рішення господарського суду м. Києва від 7 лютого 2018 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2018 року по справі № 910/22878/17.

22 грудня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 57543024, якою суму авансового внеску у розмірі 37 230, 00 грн. повернуто стягувачу, знято арешт з коштів, а також з рухомого та нерухомого майна боржника.

Крім того, 29 жовтня 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 57505795 на виконання виконавчого напису № 3031 від 7 вересня 2018 року, згідно з яким вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтерлізинг», м. Київ борг в сумі 143 801 920, 55 грн.

В обґрунтування скарги боржник посилається на неправомірність дій приватного виконавця ОСОБА_4 щодо накладення арешту на майно боржника, арешту та списання коштів з банківських рахунків боржника, що полягають у порушенні п. 14 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень. Скаржник зазначає, що приватний виконавець після відкриття виконавчого провадження повинен був утриматися від зазначених вище дій і передати виконавче провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з метою спільного виконання виконавчого напису № 3031 та наказу по справ 910/22878/17 в межах зведеного виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, норма, яка регулює особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, встановлює два автономних аспекти регулювання процедури їх виконання державним та приватним виконавцем, зобов’язуючи державного виконавця передати виконавчий документ до зведеного виконавчого провадження, відкритого за принципом першості, та звільняючи приватного виконавця від такого обов’язку.

Дійсно, у відповідності до п. 15 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень об’єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Згідно з п. 14 Розділу 3 Інструкції у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

У відповідності до ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст. 236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові ОСОБА_3 палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року по справі № 904/7326/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», в якому зазначено що вказана норма передбачає обов'язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. Приватний виконавець не зобов'язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження. Передбачені статтями 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах одного конкретного виконавчого провадження, а не загалом до всіх виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника.

Під час аналізу касаційної скарги в межах справи № 904/7326/17, ОСОБА_3 Верховного Суду розглядала вищезазначені правові норми крізь призму принципу диспозитивності виконавчого провадження, визначивши, що цей принцип полягає у наданні стягувачу права вибору - пред'явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця. Тобто вищевказані положення надають стягувачу право на власний розсуд обрати орган, що буде здійснювати примусове виконання, обираючи при цьому між державною виконавчою службою та приватними виконавцями.

Також Верховний суд підкреслив, що Інструкцію з організації примусового виконання рішень слід розглядати як таку, що прийнята відповідно до вимог законів, та не може їм суперечити, в тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена. Так, положення Закону «Про виконавче провадження» не зобов'язують приватного виконавця передавати виконавче провадження, яке перебуває у нього на виконанні, державному виконавцю з тієї підстави, що державний виконавець відкрив перше виконавче провадження щодо одного боржника.

Натомість частина п'ята статті 5 цього Закону допускає передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої приватному виконавцю лише за заявою стягувача.

Таким чином, правові підстави для визнання дії, рішень та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4, здійснених в рамках виконавчого провадження № 57543024, у зв’язку із непереданням наказу № 210/22878/17 та матеріалів виконавчого провадження на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відсутні. Враховуючи викладене суд відмовляє у задоволенні зазначених вимог скаржника.

Також скаржник зазначає про порушення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4, що полягають у накладанні арешту та стягненні коштів, що обліковуються на банківському рахунку р/р № 26002261418 в ПАТ «Мегабанк» (МФО 351629). Так, згідно платіжної вимоги № 57543024 від 29.10.2017 р. з зазначеного рахунку на виконання наказу суду було стягнуто 20 274, 35 грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 Кодексу Законів про працю України, ст. 15, ст. 22, ч. 1-6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та зазначає, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці, внаслідок чого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 було порушено конституційні права громадян, що працюють на підприємстві.

Суд погоджується з позицією заявника щодо актуальності виплат заробітної плати, проте згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Більш детальний перелік рахунків, накладання арешту та звернення стягнення на кошти на яких прямо заборонено законом, наведений у ст. 48 зазначеного Закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» встановлено, що порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

За приписами ст.7 зазначеного вище Закону, банки відкривають клієнтам на договірній основі поточні рахунки для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. За Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою НБУ 11.09.2017 № 89, поточними є рахунки за номером 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» із ознакою синтетичного рахунку активно-пасивний. У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, за дебетом поточного рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; суми, що обумовлені договором між банком та клієнтом ? власником рахунку; надані кредити овердрафт,за кредитом рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки з обліку відповідних.

Таким чином, поточні рахунки мають універсальний характер та використовуються його власниками для проведення будь-яких операцій без обмеження цільового призначення.

Скражником не доведено, що поточний рахунок № 26002261418, відкритий в ПАТ «Мегабанк», використовується виключно для проведення виплат заробітної плати, як і не доведено, що стягнуті кошти мали бути спрямовані на виплату заробітної плати.

Судом враховано, що у постанові про арешт коштів приватний виконавець зробив виключення щодо арешту коштів, що містяться на рахунках боржника і накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

До того ж, за змістом ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п.10 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з коштів боржника є отримання ним документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Таким чином, у вирішенні питання щодо законності дій виконавця, пов’язаних із арештом та стягненням грошових коштів, важливім є доведеність використання рахунку тільки для виплати заробітної плати та виключну спрямованість стягнутих коштів на цілі оплати праці працівникам.

Враховуючи відсутність доказів, якими підтверджені обставини, на яких наполягає скаржник в обґрунтування власних вимог, суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

В межах розгляду цієї скарги, суд позбавлений права надавати оцінку законності дій приватного виконавця в умовах скасування рішення суду, на примусове виконання якого був виданий наказ №910/22878/17 від 23.10.2018р., оскільки ст.333 ГПК України встановлений порядок поновлення порушених виконанням скасованого рішення прав боржника, який полягає у запровадженні процедури повороту виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг»

Керуючись ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг”, м. Миколаївка Донецької області про визнання неправомірними дій, рішень та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо накладання арешту на майно боржника і у повному обсязі скасування постанови про арешт майна боржника від 02.11.2018 року; визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо накладання арешту на кошти боржника , і у повному обсязі скасування постанови про арешт коштів боржника від 29.10.2018 року; визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо списання коштів, які обліковуються на банківських рахунках боржника; визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №57543024 щодо не передання матеріалів виконавчого провадження ВП № 57543024 на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов’язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 прийняти постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2019р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).