Рішення № 80104801, 05.02.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/3701/18

Провадження № 2-а/488/23/19 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.02.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Тузові Р.О.,

за участю позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Національної поліції в Херсонській області та інспектора роти № 4 батальйону УПП в Херсонському ДПП сержанта поліції ОСОБА_3 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року позивач – ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що постановою серії НК № 372115 від 19.08.2018 року, яка була винесена інспектором роти №4 батальйону УПП в Херсонській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_3, він був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за якою на нього був накладений штраф у розмірі 425 грн. Згідно вказаної постанови, позивач 19.08.2018 р. близько 00 год. 23 хв. керував автомобілем НОМЕР_1, та рухався на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в напрямку м. Миколаєва, здійснив перестроювання з крайньої лівої смуги у праву смугу без подачі сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 б. ПДР України.

Позивач не погодився із вказаною постановою та вказав, що у зазначений час він дійсно рухався на вказаній автодорозі, однак не порушував ПДР, і був безпідставно зупинений інспектором поліції, який повідомив позивача про перевищення ним швидкості руху транспортного засобу. Після того, як позивач не погодився із доводами інспектора поліції, відносно нього була винесена оскаржувана постанова.

В судовому засіданні по справі позивач свій позов підтримав у повному обсязі з вищевикладених підстав та просив його задовольнити.

Представник відповідача подав заяву про слухання справи у його відсутність та відзив, у якому заперечував проти позову через те, що оскаржувана позивачем постанова була винесена обґрунтовано та правомірно, і позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення при обставинах, що вказані в оскаржуваній постанові.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

Частина друга статті 122 КУпАП визначає, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою серії НК № 372115 від 19.08.2018 року, яка була винесена інспектором роти №4 батальйону УПП в Херсонській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_3, позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно вказаної постанови, позивач 19.08.2018 р. близько 00 год. 23 хв. керував автомобілем НОМЕР_1, та рухався на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в напрямку м. Миколаєва, та здійснив перестроювання з крайньої лівої смуги у праву смугу без подачі сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 б. ПДР України.

Пунктом 9.2 б ПДР України визначено, що водій повинен подавати сигнали світовими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом чи розворотом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1)залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2)скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3)скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесеної відносно позивача постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Зі змісту наведених норм закону суд робить висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналізуючи здобуті судом докази по справі, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності знайшла своє підтвердження судовим розглядом. Натомість надані відповідачем докази, і зокрема, відеозапис, жодним чином не доводить факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху України.

Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України, -

В и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії НК № 372115 від 19.08.2018 р., винесену інспектором роти № 4 батальйону УПП в Херсонській ДПП сержантом поліції ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_2 – закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого адміністративного апеляційного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу УІІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Л.І. Селіщева