Рішення № 80104005, 15.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2019 року 11:48 № 640/234/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Мишастий А.О., від відповідача - Скалецька І.О., третьої особи - Жаботинського І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомПриватного підприємства «Дніпровський краєвид 07»до треті особи:Міністерства юстиції України 1. Дисциплінарна комісія приватних виконавців; 2. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жаботинський Іван ВолодимировичпроВизнання недійсними висновків, визнання протиправними дій та скасування подання, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Дніпровський краєвид 07» ( далі- позивач/ ПП «Дніпровський краєвид 07») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі- відповідач), за участю третіх осіб: Дисциплінарної комісії приватних виконавців (третя особа-1), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинський Іван Володимирович (третя особа-2), в якому просить суд:

- визнати недійсними висновки позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Жаботинського І.В., викладені у довідці за результатами позапланової перевірки діяльності виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. від 28.12.2018;

- визнати дії Міністерства юстиції України щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. протиправними;

- визнати протиправним та скасувати Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу мста Києва Жаботинського І.В. та довідка від 28.12.2018 у своєму змісті містять недостовірну та неповну інформацію, складене із перевищенням повноважень, а його розгляду через наявність в ньому дефектів може зумовити нівелювання можливості виконання остаточного судового рішення, відтермінування виконання такого рішення на невизначений строк а як наслідок зумовить втручання у право власності приватного підприємства «Дніпровський краєвид 07».

Відповідач проти позову заперечував з підстав, що позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проведена відповідачем на підставі, в спосіб у межах повноважень Міністерства юстиції України, якою встановлені порушення приватним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши, що саме рішення Дисциплінарна комісія приватних виконавців може бути оскаржене до суду, оскільки є волевиявленням суб'єкта владних повноважень, на відміну від Подання, а права та інтереси позивача оскаржуваними діями не порушено.

Відповідно до пояснень третьої особи-2, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жаботинський Іван Володимирович позовні вимоги підтримав, позов приватного підприємства «Дніпровський краєвид 07» просив задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» від 06.12.2018 №09-1-6/1276 відповідно до статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пункту 19 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647, Міністерство юстиції України проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця округу міста Києва Жаботинського І.В. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження №57756523, за результатами якої складена довідка від 28.12.2018.

На підставі обставин, установлених в процесі перевірки,направлено на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського І.В.

Незгода з такими діями та відповідним поданням Міністерства юстиції України, зумовило звернення позивача з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року № 1403-VIII (далі Закон 1403-VIII).

Згідно ст. 1 Закону 1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Статтею 17 Закону № 1403-VIII встановлено, що Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, тощо.

Відповідно до статті 34 Закону № 1403-VIII, Міністерством юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватного виконавця шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Механізм здійснення Міністерством юстиції перевірок діяльності працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, у тому числі стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання, вчинення державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства визначає Порядок здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Мін'юсту від 21.10.2016 р. № 3004/5.

В силу пункту 16 Розділу III Порядку, під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірка яких стала підставою для здійснення таких перевірок.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться Міністерством юстиції шляхом витребування від приватного виконавця необхідних документів та відомостей у межах предмета звернення, що стосуються фактів, викладених у зверненнях фізичних та юридичних осіб.

Згідно ч. 6 статті 34 Закону № 1403-VIII та пункту 16 Розділу III Порядку, у разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення.

У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Пунктом 17 Розділу III Порядку визначено, що у разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерством юстиції до Дисциплінарної комісії приватних виконавців вноситься вмотивоване подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Отже, з наведених норм слідує, що у випадку отримання скарги на діяльність приватного виконавця, Мін'юст розглядає скаргу та документи, подані приватним виконавцем пояснення на скаргу, а у випадку наявності підстав, внести подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, виходячи з меж заявлених позовних вимог та одночасно досліджуючи питання порушення охоронюваних законом прав та інтересів саме позивача, внаслідок прийняття та внесення Міністерством юстиції України на розгляд Дисциплінарної комісії Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця Жаботинського І.В., колегія суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

<...> поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру та дій, спрямованих на прийняття такого акта, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Натомість, приватне підприємство «Дніпровський краєвид 07» не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв'язку з вирішенням питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Спірні дії щодо проведення перевірки та внесення на розгляд подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця створюють юридичні наслідки для такого приватного виконавця, оскарження таких дій/рішень, з огляду на завдання дисциплінарного провадження та правовий статус, стосується прав та обов'язків вичерпного кола осіб, однак, не створюють саме для позивача в даній справі жодних юридичних прав та/чи обов'язків.

Оскільки відповідачем в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок прийняття та внесення Міністерством юстиції України на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочиснтваУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 25.02.2019.

Суддя С.К. Каракашьян