Рішення № 80103839, 23.01.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2319/18

Провадження № 2/456/226/2019

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Львівської області, третя особа відділ Управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом виділення її із земель резервного фонду,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та уточнивши позовні вимоги просить зобов'язати ОСОБА_3 районну державну адміністрацію у Львівській області та ОСОБА_2 сільську раду Стрийського району Львівської області виділити (передати) у приватну власність їй середню земельну частку (пай) із земель резервного фонду ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області після паювання земель, переданих у колективну власність селянській спілці «Кавсько». В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05.08.1997 року розпорядженням голови виконкому ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області за № 25 на позивача ОСОБА_1 було покладено тимчасово виконувати обов’язки секретаря виконкому на період до наступних виборів. З цього часу по даний час позивач працює на посаді секретаря Кавської сільської ради Стрийського району Львівської області. На момент роздержавлення і приватизації сільськогосподарських земель селянської спілки «Кавсько», 1997 рік, позивач ОСОБА_1 займала посаду секретаря Кавської сільської ради Стрийського району Львівської області.

Відповідно до Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Вартість та розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, окремо приймається районними державними адміністраціями. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додасться до державного акту на право колективної власності на землю.

Виходячи зі змісту даного Указу та статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, у тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами, включення до списків осіб, долучених до державного акту па право колективної власності на землю; одержання КСП цього акту. Тобто, право на земельну частку (пай) виникає з часу отримання сільгосппідприємством державного акту на право колективної власності на землю разом з доданими до нього списками осіб, що мають право на земельну частку (пай).

Підтвердження того факту, що позивач на момент розпаювання сільськогосподарських земель селянської спілки «Кавсько» була її членом є трудова книжка з записом про прийняття на роботу та довідка видана ОСОБА_2 сільською радою Стрийського району Львівської області.

За змістом ст.5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)у межах населених пунктів.

Управління Держгеокадастру в областях, вчиняє відповідні дії згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (наїв)», зокрема, що стосуються виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за межами населених пунктів.

07 квітня 2000 року рішенням ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області за № 49 «Про виділення середньої земельної частки/паю» було вирішено виділити ОСОБА_4 середню земельну частку (пай) за рахунок земель резервного фонду.

На заяву позивачки до ОСОБА_3 районної державної адміністрації з приводу отримання земельної частки (пай), було надано відповідь від 18.05.2018 року, що позивач втратила право отримати сертифікат на середню земельну частку (пай), оскільки па момент створення приватизаційної комісії та затвердження списків осіб, які мають право на отримання сертифіката на середню земельну частку (пай), позивач була відсутня у даних списках, а тому позивач звернулася з даним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністраціі Львівської області ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив позов в частині вимог щодо зобов’язання ОСОБА_3 районної державної адміністраціі Львівської області виділити (передати) у приватну власність позивачу середню земельну частку (пай) із земель резервного фонду ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області, після паювання земель, переданих у колективну власність селянській спілці «Кавсько», покликаючись на те , що відповідно до п. п. 10, 11 ст. 25 Земельного кодексу України, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта направо колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Статтею 5 Земельного кодексу України встановлено, що сільські та селищні ради створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію цього Кодексу належала господарствам, залишається за ними на умовах постійного користування. Резервний фонд земель перебуває у державній власності й призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням. Передача у приватну власність середньої земельної частки/паю із земель резервного фонду належить виключно до компетенції місцевих рад - ОСОБА_2 сільської ради.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_7 в судовому засіданні позов визнав та не заперечує, щоб ОСОБА_2 сільська рада Стрийського району Львівської області виділила (передала) у приватну власність позивачу середню земельну частку (пай) із земель резервного фонду ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області, після паювання земель, переданих у колективну власність селянській спілці «Кавсько».

Представник третьої особи відділу Управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Львівської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

З свідоцтва про шлюб серії 1-СГ № 010444, виданого 19.06.2005 року ОСОБА_2 сільською радою Стрийського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_4 19.06.2005 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище після реєстрації шлюбу з «Микитин» на «Івашин».

Розпорядженням голови виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 05.08.1997 року №25 покладено на члена виконкому ОСОБА_4 тимчасово виконувати обов’язки секретаря виконкому на період до наступних виборів.

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області ІХ сесії ІІІ демократичного скликання від 07.04.2000 року № 49 виділено ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 середню земельну частку/пай/ за рахунок земель резервного фонду.

З довідки виданої ОСОБА_2 сільською радою Стрийського району Львівської області № 215 від 05.06.2018 року вбачається, що на час розпаювання земель по ОСОБА_2 сільській раді Стрийського району ОСОБА_1 працювала секретарем сільської ради с.Кавсько.

З довідки виданої ОСОБА_2 сільською радою Стрийського району Львівської області № 220 від 07.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 з 05.08.1997 року і поданий час працює на посаді секретаря Кавської сільської ради Стрийського району.

З трудової книжки серії АС № 532089 ОСОБА_1 вбачається, що з 05.08.1997 року ОСОБА_1 працює на посаді секретаря Кавської сільської ради Стрийського району.

З відповіді ОСОБА_3 районної державної адміністрації Львівської області №03-04/0-398 від 18.05.2018 року вбачається, що на момент створення приватизаційної комісії та затвердження списків осіб, які мають право на отримання сертифіката на середню земельну частку (паю), ОСОБА_1 була відсутня у списках, тому втратила право отримати сертифікат на середню земельну частку (пай), а в майбутньому і державний акт на право власності на земельну ділянку, і тому відсутні підстави для виділення ОСОБА_1 середньої земельної частки (пай) на території ОСОБА_2 сільської ради.

Згідно ч. 1 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Частиною 5 ст. 25 ЗК України передбачено, що особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Частиною 4 статті 122 ЗК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствами і організаціям" від 8 серпня 1995 р., право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно п.7 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствами і організаціям" від 8 серпня 1995 р., створений під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі земель у колективну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятих у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких прийнято у члени сільськогосподарських підприємств.

Згідно роз'яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Аналізуючи зібрані докази по справі і оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право на середню земельну частку (пай) із земель резервного фонду ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області, після паювання земель, переданих у колективну власність селянській спілці «Кавсько».

Передача у приватну власність середньої земельної частки/паю із земель резервного фонду належить виключно до компетенції ОСОБА_2 сільської ради, а тому суд вважає необхідним позов задоволити частково та зобов’язати ОСОБА_2 сільську раду Стрийського району Львівської області виділити (передати) у приватну власність позивачу ОСОБА_1 середню земельну частку (пай) із земель резервного фонду ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області, після паювання земель, переданих у колективну власність селянській спілці «Кавсько».

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 сільську раду Стрийського району Львівської області виділити (передати) у приватну власність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середню земельну частку (пай) із земель резервного фонду ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області, після паювання земель, переданих у колективну власність селянській спілці «Кавсько».

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_12