Ухвала суду № 80103439, 18.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

Григор’євоїШпиці ОГригор’євої Г.В.ро залишення позовної заяви без розгляду

18 лютого 2019 року справа № 2340/3296/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника третьої особи ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - Шполянська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) з позовом до Служби у справах дітей Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - Шполянська районна державна адміністрація Черкаської області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність начальника Служби у справах дітей Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_1, яка полягає у невиконанні вимог законів та нормативних актів, а саме неподання клопотання голові районної державної адміністрації про відібрання дітей, яким загрожувала небезпека, чим було поставлено під загрозу їхнє життя та здоров'я.

Ухвалою від 04.09.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом, призначено підготовче засідання з розгляду справи на 03.10.2018 о 10 год. 30 хв.

У підготовче засідання 03.10.2018 позивач не прибув, надавши 03.10.2018 перед початком засідання на електронну адресу суду заяву, в якій просив постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, підготовче засідання провести без його участі.

Усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 03.10.2018 відкладено підготовче засідання з розгляду справи на 22.10.2018 об 11 год. 30 хв.

У підготовче засідання 22.10.2018 позивач не прибув, надавши 22.10.2018 перед початком засідання на електронну адресу суду заяву, в якій просив перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання. Позивачем у заяві вказано, що підтверджуючі документи причин неявки будуть надані в наступному судовому засіданні.

Ухвалою від 22.10.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №2340/3296/18 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання в адміністративній справі до 11 год. 00 хв. 08.11.2018.

У підготовче засідання 08.11.2018 позивач не прибув, надавши 08.11.2018 перед початком засідання на електронну адресу суду заяву, в якій просив перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із перебуванням на лікарняному. До заяви позивачем надано фотокопію листка непрацездатності, відповідно до якого позивач звільнений від роботи з 22.10.2018 по 24.10.2018, стати до роботи 25.10.2018.

Усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 08.11.2018 відкладено підготовче засідання з розгляду справи на 30.11.2018 о 12 год. 00 хв.

28 листопада 2018 року позивачем безпосередньо до суду подано клопотання про витребування доказів та заяву, відповідно до якої позивач вказує, що розгляд справи призначено на 12 год. 00 хв. 30.11.2018, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в медичному закладі просить суд розглянути клопотання про витребування доказів без його участі.

Наступне підготовче засідання з розгляду справи призначено на 19.12.2018.

19 грудня 2018 року у підготовче засідання з розгляду справи прибув позивач, який просив суд оголосити перерву з метою уточнення позовних вимог.

Усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 19.12.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 10 год. 00 хв. 28.12.2018.

28 грудня 2018 року у підготовче засідання позивач прибув .

Усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 28.12.2018 закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 15.01.2019.

У судове засідання 15.01.2019 позивач не прибув, надавши 15.01.2019 перед початком засідання на електронну адресу суду заяву, в якій просив перенести розгляд справи, у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання.

Усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 15.01.2019 відкладено судове засідання на 14 год. 15 хв. 31.01.2019.

У судове засідання 31.01.2019 позивач не прибув, надавши 31.01.2019 перед початком засідання на електронну адресу суду заяву, в якій просив перенести розгляд справи, у зв'язку із хворобою сина, вказавши, що лікарняний лист буде додано до справи.

Усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 31.01.2019 відкладено судове засідання на 14 год. 30 хв. 18.02.2019.

У судове засідання 18.02.2019 позивач не прибув, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності неприбуття у судові засідання з розгляду справи 15.01.2019, 31.01.2019 та 18.02.2019 не надав.

Судова повістка про виклик позивача у судове засідання 18.02.2019 повернулась до суду з відміткою Укрпошти про неможливість вручити її адресату. Згідно з ч.11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, виклик позивача у судове засідання 18.02.2019 здійснювався на електронну адресу позивача.

У судове засідання 18.02.2019 прибули представник відповідача та представник третьої особи.

У судовому засіданні, у зв'язку із повторною неявкою позивача судом поставлено на обговорення інших учасників справи щодо залишення позову без розгляду.

Представник відповідача та представник третьої особи просили суд залишити позов без розгляду, посилаючись на зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.

Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, ч. 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки має місце зловживання позивачем своїх прав та неодноразової неявкою у підготовчі та судові засідання без поважних причин, без надання підтверджуючих доказів про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за його відсутності.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у підготовчі та судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності, зумовлюють прийняття судом рішення про залишення даного адміністративного позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - Шполянська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією самою позовною заявою.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 25.02.2019.

Суддя С.О. Кульчицький