Ухвала суду № 80103237, 25.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2019 року м. Київ № 640/2847/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністраціїпро визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна,, 9, код ЄДР: 00035323), Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 4/7, код ЄДР: 37451587), в якому просить суд:

визнати протиправними дії Пенсійного фонду України в особі УПФУ в Печерському районі м. Києва з припинення виплати пенсії позивачу;

визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з прийняття рішення щодо втрати позивачем реєстрації його як тимчасово переміщеної особи;

зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити нарахування пенсійного забезпечення позивачу, починаючи з 31.08.2017 до поточної дати;

стягнути з Пенсійного фонду України суму нарахованого та не виплаченого на користь позивача пенсійного забезпечення за період з 31.08.2017 до поточної дати.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п.п. 2, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та УПФУ в Печерському районі м. Києва.

Також позовна заява не містить ідентифікаційного коду УПФУ в Печерському районі м. Києва в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Крім того, ч. 6 ст. 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Як видно з позовної заяви її подано представником позивача, натомість в порушення вимог п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України позовна заява не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача.

Також, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами)

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості відповідачів визначено Пенсійний фонд України та Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

В той же час, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії Пенсійного фонду України в особі УПФУ в Печерському районі м. Києва з припинення виплати пенсії позивачу.

Між тим, УПФУ в Печерському районі м. Києва у позовній заяві позивачем визначено в якості третьої особи. Тобто, позивачем заявлено позовні вимоги у тому числі до УПФУ в Печерському районі м. Києва, яке не є відповідачем у справі та в рамках реорганізації взагалі приєднано до ГУ ПФУ у м. Києві.

Відтак позивачу необхідно уточнити суб'єктивний склад відповідачів, зазначивши належних відповідачів до яких звернуто позовні вимоги або уточнити п. 4 прохальної частини позовної заяви.

Також, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з Пенсійного фонду України суму нарахованого та не виплаченого на користь позивача пенсійного забезпечення за період з 31.08.2017 до поточної дати.

Натомість, в порушення п. 3 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України прохальна частина позовної заяви не містить суми, яку позивач просить суд стягнути з Пенсійного фонду України, а також не конкретизовано, до якого саме поточної дати він просить стягнути пенсійне забезпечення позивача.

Більш того, суд звертає увагу, що нарахування та виплата пенсії здійснюється органом ПФУ, в якому на обліку перебуває певна особа, а не ПФУ.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, у п. 5 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з прийняття рішення щодо втрати позивачем реєстрації його як тимчасово переміщеної особи.

Натомість позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує вимогу щодо визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з прийняття рішення щодо втрати позивачем реєстрації його як тимчасово переміщеної особи.

Також, прохальна частина позовної заяви не містить реквізитів (дата та номер) рішення Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо втрати позивачем реєстрації його як тимчасово переміщеної особи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем до позовної заяви надано клопотання про відстрочення від сплати судового збору, посилаючись на те, що він є внутрішньо переміщеною особою та після припинення виплат пенсійного забезпечення не має можливості сплатити судовий збір.

Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми, суд зазначає, що умови для відстрочення сплати судового збору визначені ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що належним доказом на підтвердження відстрочення сплати судового збору, є, зокрема, декларація фізичної особи про її доходи або довідка з органів державної фіскальної служби про отримані доходи за попередній рік, які можуть бути отримані через електронний сервіс.

Натомість, проаналізувавши матеріали позовної заяви суд зазначає, що останні не містять жодних належних доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, що перешкоджає вирішенню питання щодо відстрочення позивачу сплату судового збору.

Між тим, аналізуючи зміст прохальної частини позовної заяви суд зазначає, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії) та вимогу майнового характеру (стягнення суми грошового забезпечення).

У той же час, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивачу слід сплатити за вимоги немайнового характеру у розмірі 1409,60 грн. та за вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або надати докази на підтвердження відстрочення сплати судового збору.

Також, ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, як зазначає у позовній заяві позивач задля з'ясування підстав припинення виплати пенсійного забезпечення він звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з відповідно заявою, однак до матеріалів позовної заяви позивачем не надано такої заяви.

До матеріалів позовної заяви не надано заяви, з якою позивач звернувся до ПФУ про поновлення виплати йому пенсії, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 161 КАС України.

Також, позивачем до матеріалів справи не надано рішення Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про втрату позивачем реєстрації його як тимчасово переміщеної особи.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як зазначає у позовній заяві позивач, ним було отримано лист від 26.06.2018 № 29082/02-Г-1838, в якому зазначено про зупинення виплат пенсійного забезпечення. Тобто, з моменту отримання позивачем вказаного листа останньому стало відомо про порушення його прав та інтересів.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 19.02.2019, що підтверджуються штампом вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві. Тобто позивач звернувся до суду із пропуском шестимісячного строку на звернення до суду.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідність до вимог ст. 160 та 161 КАС України із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даної ухвали, із зазначенням: відповідачів, які мають відповідати за позовом в контексті заявлених позовних вимог та відповідно до покладених на них повноважень;

2) оригіналу документів про сплату судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1409,60 грн. та за вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або надати докази на підтвердження відстрочення сплати судового збору;

3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;

4) доказів на підтвердження обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, у т.ч. рішення УСЗ, листування.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін