Ухвала суду № 80102834, 19.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 лютого 2019 року м. Київ № 826/17798/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу та клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду

за позовомОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві (02217, м.Київ, вулиця Закревського, 41) Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м.Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1788-17 від 10.06.2015р., та податкової вимоги № 5931-17 від 14.09.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві (02217, м.Київ, вулиця Закревського, 41) (надалі - Відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м.Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) (надалі - Відповідач 2), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 10.06.2015 № 1788-17 Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14.09.2016 № 5931-17 Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві.

Ухвалою суду від 01 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17798/18, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, з підстав його необгрунтованості.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача посилається на те, що Позивачем був пропущений строк звернення до суду.

Розглядаючи питання дотримання Позивачем строку звернення до суду, Суд виходить з того, що хоча Позивачем і заявлено вимогу про поновлення йому пропущеного з поважних причин (необізнаність до жовтня 2018 року щодо існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) строку звернення до суду, проте такий строк Позивачем не пропущено.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із положеннями пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Виходячи з наведеного платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження податкового повідомлення-рішення до суду, а сааме визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення (1095 днів) та визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення - з моменту отримання такого рішення.

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідачів посилається на ту обставину, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 № 1788-17 було надіслано Позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте даний лист повернувся Відповідачу-1 06.08.2015 через невручення з причин «закінчення встановленого строку зберігання». Відтак, на думку представника відповідачів оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається відповідно до норм п. 42.2 ст. 42, п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України надісланим (врученим) платнику податків, а тому строк звернення Позивача до суду почав свій перебіг з 06.08.2015 та сплив 06.08.2018.

Суд вважає такі доводи представника відповідачів такими, що не ґрунтуються на законі. У нормах п. 42.2 ст. 42, п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вживається правове поняття «вважаються врученими» щодо рішень контролюючого органу, які надсилалися платнику податків рекомендованим листом, проте повернулися поштою із зазначенням причин невручення.

Разом із тим, у нормах п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України вживається правове поняття «отримання» (тобто фізичне отримання), що не є тотожним поняттю «вважається врученим»,

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційних листах Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1935/11/13-11 «Щодо строків оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання» та від 10.02.2011 № 203/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» строк звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про протиправність податкового повідомлення-рішення становить 1095 днів і він обчислюється саме з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що до жовтня 2018 року Позивач отримував оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення чи іншим чином міг дізнатися або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Що ж стосується податкової вимоги від 14.09.2016 № 5931-17, то в силу частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України строк звернення до адміністративного суду у будь-якому випадку спливає не раніше 14.09.2019.

Проте і в цьому випадку відсутні будь-які докази того, що Позивач до жовтня 2018 року був обізнаний щодо існування оскаржуваної податкової вимоги.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що вказана податкова вимога від 14.09.2016, а також рішення про опис майна в податкову заставу від 14.09.2016 № 236/26-52-17-30 направлялися на адресу реєстрації місця проживання позивача (АДРЕСА_2) поштовим відправленням, яке 28.09.2016 вручено «дружині».

Зміст вказаних податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу не містять жодних посилань на оскаржуване у даній справі податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 № 1788-17.

Таким чином, факт «отримання» 28.09.2016 податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу не може вважатися днем, коли особа могла дізнатися про існування податкового повідомлення - рішення від 10.06.2015, як день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів через прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Позивач заперечує факт отримання ним вказаних податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, оскільки за адресою: АДРЕСА_2 з лютого 2016 року не проживає, а лише формально зареєстрований там; з колишньою дружиною відносин не підтримує; про отримання поштової кореспонденції остання позивача не інформує.

До того ж відсутні будь-які докази наявності у «дружини» відповідних повноважень та підтвердженого статусу представника, що є необхідним в силу пункту 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України.

Крім того, додане відповідачами в додаткових поясненнях у справі рекомендоване повідомлення ПАТ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення (форма № 119) не може вважатися належним доказом вручення «дружині» (а тим більше - Позивачу) податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, оскільки повідомлення не містить прізвища позивача або члена його сім'ї.

Саме до цього зводиться правова позиція, викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 820/19835/14.

Так, відповідно до пункту 106 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Правил надання послуг поштового зв'язку» під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

У наданому відповідачами повідомленні ПАТ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення прізвище особи - отримувача не зазначено, а такі установочні дані як «дружині» не надають можливості ідентифікувати особу - отримувача кореспонденції як уповноваженого (або члена сім'ї).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що Позивачем не пропущено строк звернення до суду щодо оскарження як податкового повідомлення-рішення 10.06.2015 № 1788-17, так і податкової вимоги від 14.09.2016 № 5931-17, а відтак відсутні підстави до його поновлення.

Керуючись ст. 240, статтями 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук