Ухвала суду № 80102563, 25.02.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

25 лютого 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1224/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сакалюк Т.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у пільговому обчисленні стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі згідно з Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про гарантії прав громадян, які, працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення" від 15.01.1993 р.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно з Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про гарантії прав громадян, які, працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення" від 15.01.1993 р., зарахувавши до загального стажу кожен рік роботи в районі Крайньої Півночі в періоди з 02.02.1978 р. по 05.07.1978 р., з 21.10.1980 р. по 25.04.1981 р., з 19.05.1981 р. по 20.10.1990 р, з 27.03.1991 по 20.03.1992 р., з 07.08.1992 по 01.08.1996 р. в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, починаючи з липня місяця 2013 року.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду. Зокрема, представник відповідача зазначив, що призначення пенсії ОСОБА_1 відбулось у червні 2008 р., відшкодування виплат, що здійснювалося відповідно до Тимчасової Угоди було припинено з липня 2013 р., а тому даний позов подано позивачем із пропуском строку звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні заперечував щодо заявленого представником відповідача клопотання.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення учасників справи та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує відмову пенсійного органу у пільговому обчисленні стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у зв'язку із чим просить суд перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, починаючи з липня місяця 2013 року.

14.12.2018 р. позивач подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якому зазначила, що наприкінці серпня 2018 р. у неї виникли питання та сумніви з приводу розміру нарахованої пенсії, у зв'язку із чим на початку вересня 2018 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про пільгове обчислення стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та про перерахунок пенсії. З даного приводу 06.09.2018 р. відповідачем надано письмову відмову, в якій роз'яснено про припинення виплат та пільгового обчислення стажу з 2013 року. Таким чином, позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізналась лише у вересні 2018 року, з вказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.09.2018 року.

Проте, беручи до уваги те, що пенсія є щомісячним платежем, суд вважає, що про порушення своїх прав щодо отримання пенсії в меншому розмірі ніж передбачено законом, позивач мав дізнатися отримуючи таку виплату за відповідний місяць.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач, звернувшись до суду 05.12.2018 року з позовними вимогами за період з 2013 р. по 04.06.2018 р. пропустила, встановлений законом, строк звернення до суду з вимогами про зобов'язання пенсійний орган перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, починаючи з липня місяця 2013 року. При цьому, позивач не навів суду поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.

Тобто, неправильність нарахування, на думку позивача, пенсії існувала з 2013 року, проте із цим позовом позивач звернувся лише 05.12.2018 р., із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, для задоволення його вимог за період 2013 року до 04.06.2018 року.

Аналогічна правова позиція зроблена Верховним Судом 17 липня 2018 р. у справі №521/21851/16-а.

У зв'язку із вказаним, судом встановлено порушення строку звернення до суду з позовними вимогами в частині з липня місяця 2013 року по 04.06.2018 р., а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд задовольняє частково, зокрема в частині позовних вимог, що заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.

2. Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно з Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про гарантії прав громадян, які, працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення" від 15.01.1993 р., зарахувавши до загального стажу кожен рік роботи в районі Крайньої Півночі в періоди з 02.02.1978 р. по 05.07.1978 р., з 21.10.1980 р. по 25.04.1981 р., з 19.05.1981 р. по 20.10.1990 р, з 27.03.1991 по 20.03.1992 р., з 07.08.1992 по 01.08.1996 р. в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, починаючи з липня місяця 2013 року по 04.06.2018 року.

3. В решті клопотання представника відповідача відмовити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала в повному обсязі складена 26 лютого 2019 р.

Суддя Т.М. Брезіна