Рішення № 80102550, 25.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року справа № 2340/4898/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до начальника управління Укртрансбезпеки у Черкаській області ОСОБА_2, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Черкаській області ОСОБА_2 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.11.2018 №040667.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до технічного паспорту маса без навантаження автомобіля НОМЕР_1 становить 2140 кг, а максимальна вантажопідйомність – 3500 кг, тому вказаний автомобіль не відноситься до автомобілів, які в обов’язковому порядку мають бути обладнані діючими та повіреними тахографами, крім того вважає, що оскільки автомобіль має масу, що не перевищує 3500 кг, тому водій не зобов’язаний вести індивідуальну контрольну книжку. Відтак в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, а застосування штрафних санкцій є незаконним та таким, що не відповідає чинному законодавству.

Представником відповідача скеровано до суду відзив, в якому він проти задоволення позову заперечує посилаючись на ту обставину, що згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Мінтрансзв'язку України від 07.06.2010 №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

При цьому наголошує, що законодавець не надає альтернативи щодо встановлення тахографа. Ця норма є імперативною, однозначною та не передбачає якихось виключень. Транспортні засоби вказані у пункті 6.1 Положення № 340 безапеляційно повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. На вантажні автомобілі повною масою 3,5 тонни і менше ця норма не поширюється, обладнання їх тахографом не обов’язкове і тому відповідно пункту 6.3 вказаного порядку водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

У даному випадку здійснювалася перевірка наявності у водія автомобіля НОМЕР_2, спеціалізованого вантажного фургона ізотермічного, повна маса 3500 кг, р/н НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію СХК 736851, власником якого є ОСОБА_1 (позивач), документів, які передбачені законодавством, зокрема індивідуальної контрольної книжки водія, яка у нього відсутня. Про це порушення правомірно складений акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.11.2018 №105281, з яким водій ОСОБА_3 ознайомлений та зробив запис: «книга у власника».

При розгляді акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.11.2018 № 105281 начальник управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, керуючись абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність документа, який передбачений законодавством, виніс постанову від 27.11.2018 №040667 про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 грн.

Дана постанова винесена на законних підставах у повній відповідності до Закону України Про автомобільний транспорт, є правомірною і скасуванню не підлягає.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 11.01.2019 замінено відповідача у справі на Державну службу України з безпеки на транспорті.

Представник позивача в судовому засіданні 11.01.2019 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав наведених у відзиві.

Керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 11.01.2019, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Останній день строку вирішення спору припадає на вихідний день 16.02.2019, тому останній день строку згідно ч. 6 ст. 120 КАС України переноситься на наступний за ним робочий день. Враховуючи, що у період з 18.02.2019 по 22.02.2019 головуючий суддя перебував у відрядженні, тому останнім днем строку вирішення спору з урахуванням вихідних 23.02.2019 та 24.02.2019, є 25.02.2019.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля НОМЕР_2, спеціалізованого вантажного фургона ізотермічного, повна маса 3500 кг, р/н НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХК 736851.

Працівниками управління Укртрансбезпеки у Черкаській області проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у ході якої встановлено, що у водія автомобіля НОМЕР_2, спеціалізованого вантажного фургона ізотермічного, повна маса 3500 гк, р/н НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію СХК 736851, власником якого є ОСОБА_1 (позивач), документів, які передбачені законодавством, зокрема індивідуальної контрольної книжки водія, яка у нього відсутня. Про це порушення складений акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.11.2018 № 105281, з яким водій ОСОБА_3 ознайомлений та зробив запис: «книга у власника».

Начальник управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, на підставі акту від 12.11.2018 № 105281, керуючись абз. 3 ст. 60 закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність індивідуальної контрольної книжки водія, виніс постанову від 27.11.2018 №040667 про накладення на позивача ОСОБА_1, адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700 грн.

Позивач ОСОБА_1 вважаючи постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу незаконною, звернулась до суду з даним позовом в якому просить скасувати оскаржену постанову.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить наступного.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За приписами ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567), згідно п.2 п.3, 4 якого передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України; органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління; державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

За приписами п.15 вказаного вище Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення і які автомобільні перевізники, водії, повинні мати і пред'являти особам, що уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, документами для юридичної особи, що здійснюють вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Мінтрансзв'язку України від 07.06.2010 №340 встановлено автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.3. вищезгаданого положення встановлено, що водій, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом веде індивідуальну контрольну книжку.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проаналізувавши норму пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Мінтрансзв'язку України від 07.06.2010 №340 відповідно до якої вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, суд вважає, що ця норма є імперативною та не передбачає виключень. Транспортні засоби вказані у пункті 6.1 Порядку № 340 повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Суд погоджується з твердженням позивача, що на вантажні автомобілі повною масою 3,5 тонни і менше ця норма не поширюється, обладнання їх тахографом не обов’язкове. Проте, відповідно пункту 6.3 вказаного порядку водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Оскільки, у водія автомобіля НОМЕР_2, спеціалізованого вантажного фургона ізотермічного, повна маса 3500 кг, р/н НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію СХК 736851, власником якого є ОСОБА_1 (позивач), документи, які передбачені законодавством, зокрема індивідуальна контрольна книжка водія, відсутня у водія транспортного засобу під час проведення перевірки, не надавалася до управління Укртрансбезпеки у Черкаській області під час розгляду справи, та не надана під час розгляду адміністративної справи судом.

Крім того позивачем у своїй позовній заяві не оспорюється факт відсутності такої книжки.

Суд відхиляє посилання позивача, що норма пункту 6.3 Порядку №340 поширюється виключно на вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, оскільки названа норма не містить такої вказівки, тому відповідно поширюється на усі транспортні засоби, в тому числі ті, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3,5 тонн та які використовуються в комерційних цілях за участі найманої особи-водія.

З огляду на наведене, судом не виявлено будь-яких порушень відповідачем вищенаведених норм чинного законодавства України під час прийняття оспорюваного рішення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що відповідач вірно застосував до позивача штрафні санкції, визначені постановою про застосування штрафних санкцій № 040667 від 27.11.2018, а тому вимоги позивача є необґрунтованими, внаслідок чого не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Суддя В.В. Гаращенко