Рішення № 80100612, 06.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року справа № 2340/4251/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

позивача: ОСОБА_1 – особисто;

представника позивача: ОСОБА_2 - за ордером,

представника відповідача: ОСОБА_3 – за довіреністю,

представника третьої особи: ОСОБА_2 – за довіреністю,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фермерське господарство «Озерянка», про визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у місті Сміла та Смілянському районі ОСОБА_4 та старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_5 щодо організації та проведення 27.07.2018 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом - земельної ділянки, площею 31,1491 га, з кадастровим номером 71237805000:02:001:0821, в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області;

- визнати протиправними дії головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у місті Сміла та Смілянському районі ОСОБА_4 та старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_5 щодо складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом - земельної ділянки від 27.07.2018 №308-ДК/615/АП/09/01/-18, а також акту обстеження земельної ділянки від 27.07.2018 №308-ДК/311/АО/Ю/01/-18.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є головою ФГ «Озерянка».

Протоколом зборів членів фермерського господарства «Озерянка» від 12.09.2018 у зв’язку із смертю 22.08.2013 члена фермерського господарства (з повноваженнями засновника) ОСОБА_6, внесено зміни до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу.

Позивач не погоджується з висновками, які викладені в актах перевірки та обстеження земельної ділянки за №308-ДК/615/АП/09/01/-18 та №308-ДК/311/АО/Ю/01/-18 від 27.07.2018 щодо самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий №71237805000:02:001:0821, оскільки державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, у тому числі, шляхом проведення перевірок, однак в даному випадку проведено перевірку службової інформації, що не передбачено вимогами закону.

В актах перевірки не вказано жодної інформації про вчинення саме ОСОБА_7 будь-яких дій, які б свідчили про фактичне використання нею земельної ділянки, а саме не зрозуміло в чому полягає використання позивачем значної за розміром земельної ділянки та які письмові чи інші докази підтверджують ці обставини. В цих актах навіть не розглядалося питання про можливе використання спірної земельної ділянки за відсутності відповідного правовстановлюючого документу суб’єктом господарювання – ФГ «Озерянка», у якого є документи на ведення товарного сільського господарства на зазначеній земельній ділянці.

За твердженням позивача хоча державний акт на право постійного користування землею від 26.03.1993 видавався на ім'я голови (засновника) фермерського господарства ОСОБА_6, проте, фактично передбачалось, що вказаною землею буде користуватись створене ним ФГ «Озерянка» як юридична особа, оскільки державний акт на право постійного користування надавався не для ведення самим ОСОБА_8 сільськогосподарських робіт, а для створення й реєстрації фермерського господарства.

Відповідно до пункту 5.1 статуту ФГ «Озерянка» в редакції станом на 2008 рік, до земель господарства належать земельні ділянки, отримані (придбані) засновником господарства у власність, у постійне користування та надані господарству в оренду.

Позивач зазначила, що положенням пункту 6 Розділу X Земельного кодексу України зобов'язано до 01.01.2008 переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності, або право оренди. Однак, без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення вказане положення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005.

Таким чином, не можна погодитися з висновком державних інспекторів, які в акті від 27.07.2018 дійшли висновку про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки площею 31,1491 га, у зв’язку із смертю засновника ФГ «Озерянка» ОСОБА_6, оскільки законодавством не передбачено припинення прав на землю фермерського господарства внаслідок смерті засновника.

Позивач звернула увагу, що порядок проведення перевірки суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

В даному випадку відсутні підстави для проведення перевірки, тому що відсутні скарги громадян щодо самовільного використання ФГ «Озерянка» чи ОСОБА_1 земельної ділянки, відсутні докази подання позивачем у документах обов'язкової звітності недостовірної інформації.

На виконання вимог закону не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб'єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб'єкта господарювання, не ознайомлено його з актом перевірки.

При цьому, на адвокатський запит відповідачем не надано наказ про проведення перевірки дотримання земельного законодавства гр. ОСОБА_1 під час використання земельної ділянки.

Отже, відповідач здійснив перевірку із суттєвим порушенням з встановленої законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний контроль за використанням та схороною земель» процедури, наслідком чого є визнання протиправними дій державних інспекторів щодо складання згаданих актів.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в письмовому відзиві на позов та в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зазначивши, що наведену земельну ділянку використовують спадкоємці без правовстановлюючих документів.

Для перевірки вищевикладених обставин наказом Головного управління від 24.07.2018 №308-ДК призначено здійснити заходи державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району.

Посадовими особами відповідача складено наведені акти якими встановлено самовільне використання ОСОБА_1 земельної ділянки.

Представник відповідача стверджував, що державні інспектори, як посадові особи Головного управління вправі вчиняти відповідні дії щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, а тому, діяли виключно у відповідності, на підставі і в межах, визначених чинним законодавством України.

Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

Представник відповідача звернув увагу, що ні законодавством станом на момент видачі даного акту, ні на сьогоднішній день, не визначено автоматичного переходу права користування земельної ділянки від фізичної до юридичної особи. Тому посилання позивача на те, що з моменту створення ФГ «Озерянка» право користування земельною ділянкою перейшло до юридичної особи законодавчо не обґрунтовано.

На думку представника відповідача, права позивача не порушені жодним чином так як позивача не притягнуто до адміністративної відповідальності та не застосовано жодні заходи впливу. Тому їх оцінка, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх складання та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.

За вказаних обставин просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Начальник міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з листом №192/419-18 від 23.07.2018, в якому зазначив про самовільне зайняття спадкоємцями, в тому числі земельної ділянки з кадастровий номером 7123780500:02:001:0821 площею 31,1491 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 24.07.2018 №308-ДК передбачено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району.

27.07.2018 головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону в Смілянському районі та м. Сміла ОСОБА_4 та старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням а охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону ОСОБА_9, за участю землевпорядника Балаклеївської сільської ради ОСОБА_10 проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 31,1491 та для ведення фермерського господарства державної власності.

За результатами обстеження наведеними посадовими особами складено акт від 27.07.2018 №308-ДК/311/АО/10/01/-18, яким встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району, за межами населеного, площею 31,1491 га з кадастровий номером 7123780500:02:001:0821, яка надана у постійне користування для ведення фермерського господарства ОСОБА_6, який помер 21.08.2013, використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без правовстановлюючих документів, а саме на момент перевірки на вказаній земельній ділянці знаходиться сільськогосподарська культура (соняшник), що є порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Крім того відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.2018 №308-ДК/615/АП/09/01/-18, складеного головним державним інспектором Дорошенком Романом Юрійовичем та старшим державним ОСОБА_9, за участю землевпорядника Балаклеївської сільської ради ОСОБА_10, земельна ділянка сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району, за межами населеного пункту, площею 31,1491 га з кадастровий номером 7123780500:02:001:0821 яка надана у постійне користування для ведення фермерського господарства ОСОБА_6, який помер 21.08.2013, використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без правовстановлюючих документів, а саме на момент перевірки на вказаній земельній ділянці знаходиться сільськогосподарська культура (соняшник), що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Для надання пояснень з приводу даних обставин на адресу ОСОБА_11 направлено повідомлення про необхідність з'явитись до управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру об 11:00 06.08.2018, з приводу самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровий номером 7123780500:02:001:0821.

10.08.2018 на адресу ОСОБА_11 потворно направлено повідомлення про необхідність з’явитись до управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру об 11:00 15.08.2018.

29.08.2018 на адресу прокуратури Черкаської області Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області направлено відповідний лист №10-23-0.4-1141/90-13 з копіями складених матеріалів для вжиття відповідних заходів прокурорського реагування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що згідно статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Частиною першою статті 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно ч. 2 ст. 5 цього Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

При цьому, положеннями статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» установлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Водночас, стаття 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, мають право, зокрема, здійснювати перевірку об'єктів - земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб та складати акти, за результатами таких перевірок.

В свою чергу, відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Системний аналіз наведених правових норм надає підстави для висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

При цьому, об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Крім того, з наведених правових норм вбачається, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок.

При цьому, після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 104 та від 12 липня 2012 року № 424, порядок проведення перевірки суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Як зазначено в акті перевірки, суть виявленого порушення полягає у використанні земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, що здійснюється суб'єктом господарювання. При даних обставинах земельна ділянка не могла бути самостійним предметом перевірки. Предметом перевірки не є земельна ділянка, а господарська діяльність позивача з використанням цієї ділянки.

Отже, доводи відповідача про те, що в питаннях контролю за використанням земель слід керуватись виключно Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», є помилковими.

Так, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.07.2018 у справі № 818/1511/17, порядок проведення перевірки суб’єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватись відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Частиною п’ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В контексті наведених обставин, суд погоджується з доводами позивача, що всупереч вимог закону, посадовими особами відповідача не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб'єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб'єкта господарювання, не ознайомлено його з актом перевірки.

Отже, посадові особи відповідача допустили порушення встановленої Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» процедури проведення перевірки, що є підставою для визнання протиправними дій державних інспекторів щодо складання перелічених актів.

При цьому, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій інспекторів щодо організації перевірки, оскільки вчинення цих дій не належить до повноважень останніх.

Щодо твердження відповідача про відсутність порушених прав ОСОБА_1, суд зазначає, що позивач стверджує про належність фермерському господарству на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:001:0821 та її використання для господарських потреб ФГ «Озерянка».

В свою чергу, листом управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10.08.2018 №31-23-0.4-1017/90-18 повідомило ОСОБА_1, що земельна ділянка з кадастровим номером 7123780500:02:001:0821 використовується нею без правовстановлюючих документів.

Вказане твердження може слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за самовільне використання земельної ділянки.

Більш того, 29.08.2018 на адресу прокуратури Черкаської області управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області направлено відповідний лист №10-23-0.4-1141/90-13 з копіями складених матеріалів для вжиття відповідних заходів прокурорського реагування, із вказівкою про самовільне використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:001:0821, що підтверджено актами від 27.07.2018 №308-ДК/615/АП/09/01/-18 та актом від 27.07.2018 №308-ДК/311/АО/10/01/-18.

За таких обставин, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача про відсутність інформації про використання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:001:0821, саме ФГ «Озеряна» в особі його керівника ОСОБА_1, а також відсутності порушених прав позивача оскарженими діями посадових осіб відповідача.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач не довів правомірності дій посадових осіб, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки останній день строку виготовлення повного судового рішення з урахуванням вихідних днів 16.02.2019 та 17.02.2019 припадає на 18.02.2019 та враховуючи, що головуючий у справі перебував з 18.02.2019 по 22.02.2019 у відрядженні, тому останній день строку виготовлення повного судового рішення припадає на 25.02.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід частково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у місті Сміла та Смілянському районі ОСОБА_4 та старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_5 щодо проведення 27.07.2018 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом - земельної ділянки, площею 31,1491 га, з кадастровим номером 71237805000:02:001:0821, в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області та оформлення результатів такої перевірки актом від 27.07.2018 №308-ДК/615/АП/09/01/-18 та актом від 27.07.2018 №308-ДК/311/АО/10/01/-18.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 (20721, Черкаська область, Смілянський район, с. Балаклея, вул. Фермерська, 12, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 25 лютого 2018 року.

Суддя В.В. Гаращенко