Рішення № 80100550, 12.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 лютого 2019 р. № 520/11442/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (61066, м.Харків, пров. Унецький, 1-А) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків. вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, у якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 03.12.2018 року, яким до ТОВ «Олеандр Груп" застосовано штраф у сумі 1 029 грн. 57 коп. (одна тисяча двадцять дев’ять грн. 57 коп.).;

- стягнути з ГУ ДФС у Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Олеандр Груп" судові витрати, а саме судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного управління ДФС у Харківській області в частині проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" є протиправними, а тому податкове повідомлення-рішення від 03.12.2018 року № НОМЕР_1, винесене контролюючим органом, підлягає скасуванню.

Представник позивача, у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки у посадових осіб контролюючого органу були всі підстави для проведення камеральної перевірки, а тому дії відповідача відповідають вимогам законодавства.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" перебуває на податковому обліку Східної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Суд зазначає, що на підставі пункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І та в порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75, статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" з питання отримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період лютий 2016 року-листопад 2016 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 06.11.2018 р., № 16049/20-40-12-15-19/38278407 «Про результати камеральної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛЕАНДР ГРУП" (п.н. 38278407) з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

А саме, ПН № 41 від 05.02.206р. зареєстрована в ЄРПН 09.03.16р., з затримкою 18 діб, сума ПДВ 148,4 грн.; ПН № 22 від 11.02.16р., зареєстрована 03.03.16р, з затримкою 6 діб, сума ПДВ 534 грн.; ПН № 88 від 29.04.16р., зареєстрована 16.05.16р, з затримкою 2 доби, сума ПДВ 1036 грн.;ПН № 73 від 26.04.16р., зареєстрована 13.05.16р, з затримкою 2 доби, сума ПДВ 972,79 грн.;ПН № 100 від 15.06.16р., зареєстрована 09.09.16р, з затримкою71 доба, сума ПДВ 42 грн.; ПН № 125 від 11.07.16р., зареєстрована 09.09.16р, з затримкою 45 діб, сума ПДВ 117,6 грн.;ПН № 30 від 09.08.16р., зареєстрована 25.08.16р, з затримкою 1 доба, сума ПДВ 2883,6 грн.;ПН № 110 від 26.09.16р., зареєстрована 12.10.16р, з затримкою 1 доб, сума ПДВ 52 грн.; ПН № 60 від 02.11.16р., зареєстрована 22.11.16р, з затримкою 5 діб, сума ПДВ 3999,69 грн.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України ( в редакції станом на час реєстрації податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абз. 11 п. 201.10. ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1. ст. 120-1ПК України ( в редакції, чинній станом на час реєстрації податкових накладаних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 03.12.2018 року № НОМЕР_1.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області із запереченнями, в яких просив скасувати акт ГУ ДФС у Харківській області від 06.11.2018 року № 16049/20-40-12-15-19/38278407.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області № 49634/10/20-40-12-15-26 від 28.11.2018 року висновки вищезазначеного акту залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Отже, враховуючи вказані положення Податкового кодексу України, в контексті спірних правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації може бути предметом камеральної перевірки, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірку щодо дотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

Предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістове уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Враховуючи, що станом на час проведення камеральної перевірки (06.11.2018) Податковим кодексом України прямо було передбачено право контролюючого органу проводити камеральні перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 дня, доводи позивача щодо незаконності такої перевірки є необґрунтованими.

Такої позиції дотримується Верховний суд у рішеннях: від 31 липня 2018 року по справі №820/4056/17 адміністративне провадження №К/9901/53378/18, від 20 листопада 2018 року по справі №807/1183/16 касаційне провадження №К/9901/63353/18.

З приводу посилання позивача на абзац перший пункту 76.3 ст. 76 ПК України, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Так, згідно вказаної правової норми, 30-денний строк для проведення камеральної перевірки стосується лише перевірку даних податкової декларації.

В даному випадку згідно акту перевірку проведено з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не перевірку заявлених у податкових деклараціях даних, тому посилання на порушення абзацу першого пункту 76.3 ст. 76 ПК України є необґрунтованим.

Крім того, згідно абзацу другого п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів.

Також, суд вважає за необхідне вказати, що 28.12.2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII (далі по тексту - Закон України №71-VIII), відповідно до пункту З Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємство, установ і організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: - з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; - з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої ( фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережи, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Виходячи з правового аналізу наведених вище норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання за певними умовами, у постанові Верховного суду України від 21 червня 2018 року по справі №813/448/17 зазначено, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом, об’єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом під час проведення камеральної перевірки.

Щодо посилання представника позивача, що лютий - листопад 2016 року вже був охоплений документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ "Олеандр Груп", отже на її думку відповідач не мав правових підстав для проведення камеральну перевірку за цей період, суд не приймає до уваги, оскільки норми податкового законодавства не містять заборон, щодо проведення камеральних перевірок з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх документальною плановою виїзною перевіркою.

Таким чином, встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про правильність висновків відповідача щодо порушення позивапчем вимог податкового законодавства.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2019 р.

Суддя Рубан В.В.