Рішення № 80100506, 18.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 р. № 520/9266/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладену у листі №Л-10061/0-7249/0/95-18 від 05.09.2018 року, у наданні ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у.ка.га та з кадастровим номером 6323581200:02:001 орієнтовною площею 6,6950 у.ка.га;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у.ка.га та з кадастровим номером 6323581200:02:001 орієнтовною площею 6,6950 у.ка.га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.08.2018 р. ОСОБА_3 звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:02:001 – орієнтовною площею 5,49 у.ка.га для подальшого надання у власність відповідно до Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 13.11.2007 року по справі №2-769. Проте, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладеній у листі від 05.09.2018 №Л-10061/0-7249/0/95-18, відповідач повідомив позивача, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не набуло жодних обов’язків за рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 13.11.2007 року по справі №2-769, у зв’язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 5,49 у.ка.га на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, у зв'язку із чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 18.02.2019 р. о 10:30 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не набуло жодних обов’язків за рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 13.11.2007 року по справі №2-769, у зв’язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення. Крім того, зазначив, що предметом спору є відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність однієї земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у.ка.га, натомість, позивач просить суд визнати протиправною відмову щодо двох земельних ділянок з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у.ка.га та з кадастровим номером 6323581200:02:001 орієнтовною площею 6,6950 у.ка.га. Враховуючи вищезазначене, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час ті місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи. На адресу суду 15.11.2018 року надійшли пояснення Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, відповідно до яких третя особа вказує, що оскільки земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність, віднесена до земель сільськогосподарського призначення державної власності, право щодо передачі у власність якої належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, повноваження у районної державної адміністрації щодо розпорядження даними земельними ділянками відсутні. Рішення по справі представник Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області просив прийняти з урахуванням пояснень третьої особи.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 13.11.2007 року по справі №2-769 позов ОСОБА_3 до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку – задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки, які мали отримати її покійний дід, ОСОБА_4, який помер 10.08.1994 року, та бабуся, ОСОБА_5, яка померла 14.03.1995 року, із земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Вказане рішення набрало законної сили 21.11.2007 року.

ОСОБА_3 07.08.2018 року звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у.ка.га для подальшого надання у власність відповідно до рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 13.11.2007 року по справі №2-769 та розпорядження Краснокутської районної адміністрації №133 від 09.04.2008 року, яким було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 та проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель запасу сільськогосподарського призначення площею 5,49 у.ка.га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом №Л-10061/0-7249/0/95-18 від 05.09.2018 року повідомило позивача, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не набуло жодних обов’язків за рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 13.11.2007 року по справі №2-769, оскільки не приймало участі у вищезазначеній справі. Таким чином, у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відсутні правові підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 5,49 у.ка.га на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 статті 121 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.09.2016 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за вих. № 1391/29521.

Так, підпунктом 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Суд зазначає, що лист відповідача №Л-10061/0-7249/0/95-18 від 05.09.2018 року щодо розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і викладена в ньому позиція щодо відмови в наданні дозволу, не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні.

Крім того, суд зазначає, що частиною 2 статті 50 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Як вже вказувалось судом вище, згідно із ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надання дозволу, або надання мотивованої відмови в наданні дозволу.

Суд зазначає, що лист відповідача №Л-10061/0-7249/0/95-18 від 05.09.2018 року у відповідь на заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 5,49 у.ка.га, за змістом та формою не може вважатись відмовою у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 7 статті 118 Земельного Кодексу України, у визначений законом строк, то вимоги про визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у листі №Л-10061/0-7249/0/95-18 від 05.09.2018 року, у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою задоволенню не підлягають та належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти відповідне рішення, тобто, рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Разом з тим, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 № 21-11а14.

Враховуючи викладене, за відсутності вмотивованого рішення відповідача по суті питання, суд приходить до висновку що належним та достатнім способом відновлення порушеного законного інтересу позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у.ка.га.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:02:001 орієнтовною площею 6,6950 у.ка.га, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та зазначалось вище, ОСОБА_3 07.08.2018 року звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність саме земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у.ка.га та відповідач листом №Л-10061/0-7249/0/95-18 від 05.09.2018 року повідомив позивача про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,49 у.ка.га на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Враховуючи вищезазначене та розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено, що позивач звертаючись до відповідача з заявою від 07.08.2018 року не просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:02:001 орієнтовною площею 6,6950 у.ка.га та листом від №Л-10061/0-7249/0/95-18 від 05.09.2018 року відповідач не відмовляв у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:02:001 орієнтовною площею 6,6950 у.ка.га, а отже, вказані вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому суд визнає безпідставними твердження позивача стосовно звернення до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 07.11.2018 р. з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6323581200:02:001 орієнтовною площею 6,6950 у.ка.га, оскільки з вказаною заявою позивач звернувся до відповідача вже після подачі даного адміністративного позову до суду, при цьому заяв про зміну підстав позову до суду не подавав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в порушення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено факту правомірності відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (вул. Мічуріна, буд. 16, с. Козіївка, Краснокутський район, Харківська область, 61011, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 39792822), третя особа Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області (вул. Охтирська, буд. 1, смт. Краснокутськ, Харківська область, 62002, код 23912844) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з кадастровим номером 6323581200:01:001 орієнтовною площею 5,49 у ка.га.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (вул. Мічуріна, буд. 16, с. Козіївка, Краснокутський район, Харківська область, 61011, код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 39792822) суму сплаченого судового збору у розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин