Ухвала суду № 80100449, 26.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/220/19

26 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Козівської селищної ради та Комунального підприємства "Козова Комунсервіс" Козівської селищної ради про забезпечення позову в справі за позовом Козівської селищної ради до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов і приписів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Комунального підприємства "Козова комунсервіс" Козівської селищної ради, Козівської селищної ради до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов і приписів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 12 березня 2019 року о 10:00 год.

25.02.2019 року Комунальне підприємство "Козова комунсервіс" Козівської селищної ради та Козівська селищна рада подали до суду заяву про забезпечення адміністративного позову у справі №500/220/19 шляхом:

- зупинення дії Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/1-40-1019-1.18/07-19, складеної Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області;

- зупинення стягнення на підставі Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/2-40-1019-1.18/07-19 у виконавчому провадженні №58369920 Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Тернопільській області;

- зупинення дії Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/1-40-1019-1.18/06-19, складеної Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області;

- зупинення стягнення на підставі Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/2-40-1019-1.18/06-19 у Виконавчому провадженні №58370541 Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Тернопільській області;

- зупинення дії припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності від 27.12.2018 №С-27.12./1, виданого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області;

- зупинення дії припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності від 27.12.2018 року №С-27.12./2, виданого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області.

В обґрунтування поданої заяви заявниками зазначено, що відповідач передав оскаржувані Постанови про накладення штрафу на виконання до Козівського районного відділу державної виконавчої служби. Заявники вважають, що таким чином, до дня винесення судом рішення у справі №500/220/19 відповідач вже виконає оскаржувані індивідуальні акти і стягне кошти з позивачів, що об'єктивно унеможливить ефективний захист судом прав позивачів шляхом недопущення виконання (скасування) судом спірних індивідуальних актів. На підтвердження зазначених обставин заявниками надано інформацію з Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчих проваджень від 13.02.2019 року №58369920, №58370541. Заявники вказали, що Управління ДАБІ, в даному випадку, не мало права передавати на виконання спірні Постанови про накладення штрафу, оскільки позивачами було оскаржено спірні постанови про накладення штрафу в межах встановленого законом строку до Тернопільського окружного адміністративного суд, про що повідомило Управління ДАБІ у Тернопільській області 17.01.2019 року. Тому, їх виконання зупиняється до набрання законної сили рішенням суду згідно приписів п. 26, 27, 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244. Таким чином, на думку заявників, вжиття заходів забезпечення (зупинення дії актів і стягнення) у спосіб, зазначений у заяві, є розумним, співмірним та не порушить збалансованості прав (інтересів) заінтересованих осіб із наслідками заходів забезпечення, а також є об'єктивно необхідними для гарантування ефективного захисту і поновлення прав позивачів по справі. Крім того, заявники вказали, що застосування вказаних заходів забезпечення позову не створить жодних негативних наслідків для відповідача чи третіх осіб. Тому, просять задовольнити подану заяву про забезпечення позову та забезпечити адміністративних позов у спосіб, зазначений у заяві.

Заява про забезпечення позову відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами частини першої статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведеного слідує, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Згідно частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно - правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії, забороною іншим особам вчинити дії, що стосуються предмета позову, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас, відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон), визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735) (далі - Порядок №244).

Відповідно до п. 28 Порядку №244, постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

При цьому, пунктом 29 Порядку №244 визначено, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Пунктом 31 Порядку №244 передбачено, що у разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

При цьому, як вбачається з долучених до заяви матеріалів, представником позивачів 17.01.2019 року було надіслано відповідачу повідомлення оскарження постанов та приписів, що підтверджується інформацією про відправлення (накладна 0101908636164), інформацією про відстеження поштового відправлення 0101908636164.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність зупинення дії оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та необхідність задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині. При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами та не спричиняють негативних наслідків для інших осіб.

Щодо зупинення дії Приписів про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності суд зазначає, що вони винесені щодо осіб, які не є учасниками даної справи, а тому у цій частині у задоволенні заяви слід відмовити.

Щодо зупинення стягнення на підставі Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/2-40-1019-1.18/07-19 у виконавчому провадженні №58369920 Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Тернопільській області та зупинення стягнення на підставі Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/2-40-1019-1.18/06-19 у Виконавчому провадженні №58370541 Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Тернопільській області, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності оскаржено позивачем у судовому порядку та в установлений строк, то вони не набрали законної сили, а визначений у них штраф є неузгодженим і примусовому стягненню не підлягає.

З урахуванням викладеного суд не знаходить достатніх підстав для задоволення заяви позивачів у частині зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов у виконавчих провадженнях №58369920 та №58370541.

При цьому, стягнення та інші дії, які відбуваються в межах вказаних виконавчих проваджень, не є предметом позову в адміністративній справі №500/220/19 та регулюються Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, державний виконавець чи орган державної виконавчої служби не є учасником даної адміністративної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 150-154, 156, 241, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Козівської селищної ради та Комунального підприємства "Козова Комунсервіс" Козівської селищної ради про забезпечення позову в справі - задовольнити частково.

2.Зупинити дію Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/1-40-1019-1.18/07-19, складеної Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області щодо Комунального підприємства "Козова Комунсервіс" Козівської селищної ради до набрання законної сили рішенням суду у справі №500/220/19.

3.Зупинити дію Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 96050,00 грн. від 02.01.2019 року за №АЗ-02.01/1-40-1019-1.18/06-19, складеної Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області щодо Козівської селищної ради до набрання законної сили рішенням суду у справі №500/220/19 .

4.У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складений 26 лютого 2019 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

Копія вірна

Суддя Дерех Н.В.