Рішення № 80100432, 25.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/243/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка, 1) про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн. ВП№57788509 від 27.11.2018 року та про відкриття виконавчого провадження ВП№57788509 від 27.11.2018 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 14892 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 03.12.2018 року з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшли постанова про відкриття виконавчого провадження №57788509 від 27.11.2018 року та постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн. №57788509 від 27.11.2018 року

На думку представника позивача вищевказані постанови є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на наступне. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 по справі № 815/833/18, яке надійшло до головного управління 30.05.2018 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Зобов’язано Головне управління провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ОСОБА_2 України від 23.12.2015 № 900 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей”, статті 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , з урахуванням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії у розмірах, встановлених для поліцейських, починаючи з 01 січня 2016 року.

Як зазначає представник позивача вищевказане рішення суду було виконано у добровільному порядку вже 05.04.2018р. та у відповідача відсутні підстави для стягнення виконавчого збору за примусове виконання виконавчого листа №815/833/18.

Представник зазначив, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” головним управлінням вже було проведено 05.04.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” на підставі наданої ліквідаційною комісією ГУMBС України в Одеській області довідки № 18971 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.01.2016, обчисленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Доплата за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7008,52 грн. зарахована на його картковий рахунок 11.04.2018 року. Доплату за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 42051,12 грн. буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, а саме з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту З зазначеної Постанови та місячним розміром отриманої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенси та місячним розміром отриманої пенси за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Також позивач вказує на те, що за рішенням суду з вимогами немайнового характеру виходячи з положень ст.ст.26,63 ОСОБА_2 заходи з примусового виконання держвиконавцем не застосовуються, тому неправомірним є стягнення виконавчого збору.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на положення ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 10, 27, 63 ОСОБА_2 України «Про виконавче провадження», представник позивача вважає, що стягнення з Управління виконавчого збору є безпідставним, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року №815/833/18 в частині здійснення перерахунку виконано позивачем у добровільному порядку, а утворена доплата пенсії буде виплачена у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, та встановлено термін для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року відкрито провадження у справі №420/243/19 та призначено судове засідання на 21.02.2019 року.

19 лютого 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ЕП/1335/19), в якому заперечуючи проти задоволення адміністративного позову Головного управління ПФУ в Одеській області, представник зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 27.11.2018 року перебуває виконавче провадження за виконавчим листом №815/833/18, виданим Одеським окружним адміністративним судом від 03.10.2018 року. Як зазначає представник відповідача, постанову про стягнення виконавчого збору від 27.11.2018 року, винесено у зв’язку з невиконанням ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду у повному обсязі, а саме в частині виплат пенсійної заборгованості за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у сумі 42051,12 грн. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова про стягнення з ГУПФУ в Одеській області виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. за виконавчим провадженням №57788509 від 27.11.2018 року прийнята державним виконавцем на підставі та у межах, передбачених ОСОБА_2 України «Про виконавче провадження», а доводи позивача щодо відсутності підстав для прийняття такої постанови є необґрунтованими та спростовуються матеріалами виконавчого провадження.

21 лютого 2019 року від представника позивача до суду надійшла заява (вх.№6359/19), в якій представник просив суд розглянути справу у порядку письмового провадження. Також представник зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

21 лютого 2019 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового проваження (вх.№6360/19), в якій представник відповідача також зазначив, що заперечує проти задоволення позовним вимог.

З урахуванням вищезазначених заяв учасників справи, судом вирішено розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року по справі №815/833/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ: 20987385) щодо не проведення ОСОБА_1 (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Сергієнко, 69/1; РНОКПП: НОМЕР_1) перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до ОСОБА_2 України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900-VIII, ст. 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та довідки №18971 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ: 20987385) провести ОСОБА_1 (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Сергієнко, 69/1; РНОКПП: НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії відповідно до ОСОБА_2 України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900-VIII, ст. 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством поліцейських не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, починаючи з 01 січня 2016 року.

Вищевказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року набрало законної сили 12.09.2019 року.

03 жовтня 2018 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №815/833/18, за яким зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ: 20987385) провести ОСОБА_1 (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Сергієнко, 69/1; РНОКПП: НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії відповідно до ОСОБА_2 України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900-VIII, ст. 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством поліцейських не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, починаючи з 01 січня 2016 року.

26 листопада 2018 року від ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області надійшла заява про примусове виконання рішення суду (вхід.№8951/09.1-33/39/В-4). В заяві зазначено, що вищевказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року пенсійним органом виконано не у повному обсязі, а саме здійснено перерахунок пенсії, проте не здійснено фактичної виплати у повному обсязі.

Разом з заявою ОСОБА_1 надав виконавчий лист від 04.10.2018 року №815/833/18, виданий Одеським окружним адміністративним судом.

27 листопада 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження №57788509 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 року №815/833/18 та вирішено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчий збір у сумі 14892 грн. (на підставі ст.ст.24-27 ЗУ «Про виконавче провадження»).

27 листопада 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з боржника – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за примусове виконання рішення немайнового характеру у розмірі 14892 грн. у виконавчому провадженні №57788509 (на підставі ст.ст.27,40 ЗУ «Про виконавче провадження»)

Вищевказані постанови позивачем отримано 03.12.2018 року.

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2018 року в частині стягнення виконавчого збору та постановою від 27.11.2018 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №57788509, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються ОСОБА_2 України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі за текстом - ОСОБА_2 № 1404-VІІІ).

Статтею 1 цього ОСОБА_2 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому ОСОБА_2 органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим ОСОБА_2, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_2, а також рішеннями, які відповідно до цього ОСОБА_2 підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 ОСОБА_2 №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 ОСОБА_2 України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього ОСОБА_2 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною 1 ст. 5 ОСОБА_2 №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим ОСОБА_2 випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ОСОБА_2 України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_2 заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст.26 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього ОСОБА_2: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно ч. 1 ст. 27 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч.5 ст. 26 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього ОСОБА_2.

В той же час, на підставі ч.3 ст.27 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Суд зазначає, що ч.9 ст.27 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього ОСОБА_2, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних постанов та добровільного виконання постанови суду представник позивача зазначив, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” головним управлінням вже було проведено 05.04.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” на підставі наданої ліквідаційною комісією ГУMBС України в Одеській області довідки № 18971 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.01.2016, обчисленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Доплата за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7008,52 грн. зарахована на його картковий рахунок 11.04.2018 року. Доплату за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 42051,12 грн. буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, а саме з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту З зазначеної Постанови та місячним розміром отриманої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенси та місячним розміром отриманої пенси за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.12.2018 року №20916/03 про виконання рішення, який отримано відповідачем 21.12.2018 року вбачається, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року виконано не у повному обсязі.

Як вбачається з резолютивної частини виконавчого листа №815/833/18 боржника за виконавчим провадженням №57788509 - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області області провести ОСОБА_1 (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Сергієнко, 69/1; РНОКПП: НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії відповідно до ОСОБА_2 України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900-VIII, ст. 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством поліцейських не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, починаючи з 01 січня 2016 року.

Так, на виконання вимог рішення суду Головним управління ПФУ в Одеській області 05.04.2018 року було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року та з 11.04.2018 року здійснено доплату пенсії з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року у сумі 7008,52 грн. Однак, як зазначено в листі, доплату за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 42051,12 грн. буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, а саме з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 зазначеної Постанови та місячним розміром отриманої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків.

З огляду на зазначене позивач вважає, що рішення суду було виконано в межах добровільного строку та у повному обсязі.

При цьому, позивач фактично визнає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року по справі №815/833/18 не виконано в частині виплати пенсійної заборгованості за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 42051,12 грн. відповідно до вимог ОСОБА_2 України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900-VIII, ст. 63 ОСОБА_2 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством поліцейських не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, починаючи з 01 січня 2016 року.

Відповідно до ч.3 ст.40 ОСОБА_2 України “Про виконавче провадження” у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього ОСОБА_2, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього ОСОБА_2), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього ОСОБА_2, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим ОСОБА_2.

Вирішуючи спір, суд також враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наведений у постанові від 07.03.2018 року у справі №750/7624/17 про те, що ч. 3 ст. 27 ОСОБА_2 №1404-VІІІ прямо передбачає обов`язок боржника сплати виконавчого збору при примусовому виконанні рішення немайнового характеру, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

Суд звертає увагу на те, що виходячи з положень ч.5 ст.26 ОСОБА_2, у постанові про відкриття виконавчого провадження обов’язково зазначається про стягнення виконавчого збору, що і було зроблено державним виконавцем у п.3 постанови від 27.11.2018р. про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки виконання рішення немайнового характеру передбачає в даному випадку стягнення виконавчого збору, державний виконавець цілком на законних підставах зазначив у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору (пункт 3 постанови), тому підстав для задоволення позову в цій частині суд не убачає.

Разом з цим, винесення у той же день 27.11.2018р. другої постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 14892грн. з ГУПФУ в Одеській області було передчасним, оскільки строк для добровільного виконання (10 робочих днів) рішення суду не сплинув, та жодної з обставин, визначених ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» не було.

Згідно із част.3 ст.40 ОСОБА_2 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього ОСОБА_2, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього ОСОБА_2), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього ОСОБА_2, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим ОСОБА_2.

Станом на 27.11.2018р. виконавче провадження №57788509 тільки було відкрите, виконавчий документ не був повернутий боржнику та виконавче провадження не було закінчено, тому державний виконавець в порушення вимог ст.ст.27,40 ОСОБА_2 прийняв постанову про стягнення виконавчого збору, яка є виконавчим документом та підлягала виконанню в примусовому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ОСОБА_2 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірність постанови від 27.11.2018р. про стягнення виконавчого збору з ГУ ПФУ в Одеській області ВП №57788509, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про скасування постанови від 27.11.2018р. про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору (пункт 3) суд відмовляє, оскільки державний виконавець в цьому випадку діяв у повній відповідності із ст.ст.25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 260-262, 268, 269, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка, 1) про визнання протиправними та скасування постанов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про стягнення виконавчого збору від 27.11.2018р. ВП №57788509.

В іншій частині позову відмовити.

Роз’яснити учасникам справи, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення згідно ч.6 ст.287 КАС України.

Повне рішення складене 25.02.2019р.

Суддя М.М. Аракелян

.