Рішення № 80100115, 18.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 лютого 2019 р. справа № 520/10533/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання – Поволяєвій К.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61204, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Харківській області Державної служби України з питань праці (61002, Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправним рішення та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області Державної служби України з питань праці, в якому просить суд:

- визнати противоправним рішення Головного управління Держпраці у Харківській області щодо накладення на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1340280 гривень;

- скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК2658/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.11.2018 року стосовно Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови Держпраці та накладення штрафу став ОСОБА_3 інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, Головного Управління Держпраці у Харківській області №ХК2658/297/НД/АВ від 29.10.2018 року, в межах якого зроблено висновок що позивачем порушено: 1. трудовий договір не укладено в письмовій формі (частина перша ст. 24 КЗпП); 2. працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийнятті працівника на роботу (частина третя ст.24 КЗпП). Позивач зазначив, що ним не порушувалися норми законів про працю, зокрема КЗпП, оскільки фізична особа - підприємець самостійно організовує свою працю відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України. ФОП має право організовувати свою працю як шляхом укладання цивільно-правових договорів із фізичними особами відповідно до Цивільного кодексу України, так і відповідно до КЗпП. Законодавство не встановлює заборони та будь-яких обмежень, а встановлення будь-якої заборони є порушенням Конституції України. З огляду на викладене, позивач вважає, що дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК2658/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.11.2018 підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Через канцелярію суду 29.12.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з огляду на встановлені актом №ХК2658/297/НД/АВ від 29.10.2018 року порушення законодавства про працю, на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК2658/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.11.2018 року.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження відповідача у відзиві не відповідають фактичним обставинам справи та наполягав на задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належним чином зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 07.07.2017 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктами 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 року № 75 (далі – Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з вимогами частини першої статті 259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877-IV “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” та Законом України від 08.09.2004 № 1986 “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві”.

Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону № 877 такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Суд зазначає, що Закон №877 містить вичерпний перелік норм дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Правова позиція, щодо розмежування дії норм Закону №877 та Порядку №295, знайшла своє відображення в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі № 697/2073/17.

Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного контролю (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За приписами п.п.4 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Судом встановлено, що 23.10.2018 року до Головного управління Держпраці у Харківській області надійшов лист Слідчого управління ГУ НП в Харківській області від 23.10.2018 № 25073/119-24/2018 в якому повідомлялось, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 04.10.2018 близько 12:30 ОСОБА_4, знаходячись на робочому місці за адресою: м.Харків, Бурсацький Узвіз буд. 7/14, під час виконання будівельних робіт впав з даху будинку, в результаті чого отримав тілесні ушкодження. Також 14.10.2018 близько 17:00 годин ОСОБА_5 знаходячись на робочому місці за адресою: м. Харків Бурсацький Узвіз буд. 7/14, під час виконання будівельних робіт впав з даху будинку, в результаті чого отримав тілесні ушкодження. Під час проведення досудового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ФОП «ОСОБА_2Г.» не надано документів щодо офіційного працевлаштування всіх працівників, які проводили будівельні роботи за адресою: м. Харків Бурсацький Узвіз буд. 7/14. У зв'язку із вищевикладеним запропоновано здійснити захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання і працевлаштування працівників ФОП «ОСОБА_2Г.» РНОКПП: НОМЕР_1 за фактичною адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз буд. 7/14.

Вказаний лист містить передбачену законодавством підставу для ініціювання проведення інспекційного відвідування з урахуванням наявної у поліції інформації підтверджених фактів настання двох нещасних випадків з працівниками ФОП ОСОБА_2

З наявних матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування було проведено на підставі пп.4 п.5 Порядку №295, за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

На підставі вищезазначеного листа, Головним управлінням Держпраці у Харківській області було видано наказ №01.01-07/1613 від 23.10.2018 року на проведення заходу державного нагляду (контролю), відповідно до змісту якого інспекторам праці наказано здійснити захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відносно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, адреса фактичного здійснення діяльності: м.Харків, вул.Бурсацький Узвіз, 7/14 (дах будинку), з 23.10.2018 року, з дотриманням п.10 Порядку.

На підставі вказаного наказу відповідачем видано направлення №01.01-94/02.03/2996 від 23.10.2018 року, що було вручено представнику позивача під особистий підпис.

Інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_2, розпочалось за фактичною адресою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2, а саме: м. Харків, Бурсацький Узвіз, 7/14.

Під час проведення інспекційного відвідування 23.10.2018 будь які документи не надано, про що було складено акт неможливості проведення інспекційного відвідування №ХК2658/297/НД від 23.10.2018 та надана вимога про надання документів №ХК2658/297/ПД від 23.10.2018, які були направлені позивач цінним листом з описом вкладення. Інспекційне відвідування було призупинено до 29.10.2018.

В межах, визначених вимогою про надання документів №ХК2658/297/ПД від 23.10.2018 року ФОП ОСОБА_2 було надано певні документи та письмові пояснення.

За результатами інспекційного відвідування інспекторами праці було складено ОСОБА_3 інспекційного відвідування № ХК2658/297/НД/АВ від 29.10.2018 року та Припис про усунення виявлених порушень № ХК2658/298/НД/АВ/П від 30.10.2018 року.

З акту перевірки вбачається, що під час інспекційного відвідування було виявлено наступні порушення законодавства про працю, а саме частина 1 та 3 статті 24 КЗпП України, а саме працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з огляду на наступне.

23.10.2018 року за фактичним місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2, а саме: м. Харків, вул. Бурсацький Узвіз, 7/14 (дах житлового будинку), інспекторами було встановлено ряд осіб виконуючих покрівельні роботи, а саме:

1) Гр. ОСОБА_1 07.01.1971 р.н, надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 09 год 00 хв. до 17 год. 00 хв.; працює майстром оздоблювальних робіт; працює з 16.10.2018 по теперішній час працює у ФОП ОСОБА_2 згідно договору; згідно наданих пояснень заробітна плата два рази на місяць, ще не отримував;

2) ОСОБА_6, який від письмових пояснень відмовився згідно ст.63 Конституції України, але в усній розмові повідомив, що працює покрівельником. ФОП ОСОБА_2 документи не надані.

3) Гр. ОСОБА_4 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 08 год 00 хв. до 17 год. 00 хв.; працює каменярем з 01.10.2018 по 04.10.2018 року працює у ФОП ОСОБА_2 згідно договору; згідно наданих пояснень отримав аванс в сумі 1000 грн.

4) Гр. ОСОБА_7 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час ненормований; працює бригадиром з кінця вересня 2018 у ФОП ОСОБА_2 згідно трудового договору; оплата згідно договору два рази на місяць.

5) Гр. ОСОБА_8 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час вісім годин на добу; працює підсобним робітником у ФОП ОСОБА_2 згідно трудового договору; працює з 20.10.18(три дні); згідно пояснень заробітну плату ще не отримував.

6) Гр. ОСОБА_9 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 08 год 00 хв. до 17 год. 00 хв.; працює столяром у ФОП ОСОБА_2 згідно трудового договору; працює з 20.10.18 (три дні); згідно пояснень заробітну плату ще не отримував.

7) Гр. ОСОБА_10 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 08 год 00 хв. до 16 год. 00 хв.; працює електрозварювальником у ФОП ОСОБА_2 згідно трудового договору; працює з 20.10.18 (три дні); згідно пояснень заробітна плата 500 грн/день, ще не отримував.

8) Гр. ОСОБА_11 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 08 год 30 хв. до 17 год. 00 хв.; працює підсобний робітник у ФОП ОСОБА_2 згідно трудового договору ; згідно пояснень заробітна плата 20,00 грн за годину.

9) Гр. ОСОБА_12 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 07 год 30 хв. до 16 год. 00 хв.; працює підсобний робітник у ФОП ОСОБА_2 згідно трудового договору; працює з 10.10.18 на усній домовленості; заробітна плата один раз на місяць.

10) Гр. ОСОБА_13 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 09 год 00 хв. до 16 год. 00 хв.; працює каменярем у ФОП ОСОБА_2 по трудовій книзі за трудовим договором; згідно пояснень заробітну плату ще не отримував.

11) Гр. ОСОБА_14 надано пояснення відповідно до яких встановлено: робочий час встановлено з 09 год 00 хв. до 17 год. 00 хв.; працює кровельщіком у ФОП ОСОБА_2 з кінця вересня 2018; за трудовим договором; згідно пояснень заробітна плата два рази на місяць.

12) Пояснення гр. ОСОБА_5 отримати не вдалось оскільки він знаходиться у реанімації відділення політравми Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги імені проф. ОСОБА_15. ФОП ОСОБА_16 надано пояснення про те що гр. ОСОБА_5 працював при виконанні ремонтних робіт даху за адресою м. Харків, Бурсацький узвіз,7/14 на підставі усної домовленості.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не заперечувався факт виконання робіт вищезазначеними 12 особами капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за адресою: узвіз Бурсацький, 7/14.

Перевіркою встановлено, що позивачем з вищевказаними особами було укладені наступні договори підряду: договір підряду від 20.09.2018 з гр. ОСОБА_1; договір підряду від 01.10.2018 з гр. ОСОБА_4; договір підряду від 20.09.2018 з гр. ОСОБА_7; договір підряду від 20.09.2018 з гр. ОСОБА_8; договір підряду від 18.10.2018 з гр. ОСОБА_9; договір підряду від 16.10.2018 з гр. ОСОБА_10; договір підряду від 14.10.2018 з гр. ОСОБА_11; договір підряду від 10.10.2018 з гр. ОСОБА_12; договір підряду від 10.10.2018 з гр. ОСОБА_13; договір підряду від 20.09.2018 з гр. ОСОБА_14

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. Відповідно до коментарів частини другої зазначеної статті досягнення результату неможливо без виконання роботи. В той же час сама по собі робота не є метою замовника, задля досягнення якої він вступає в договірні відносини з підрядником. Безпосередньо - його інтерес пов'язаний з конкретним матеріальним результатом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до коментарій даної статті при укладенні договорів про надання послуг, які безпосередньо не передбачені ЦК, сторони мають право керуватися принципом свободи договору.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Таким чином, вищезазначені цивільно-правові угоди містять ознаки трудових правовідносин оскільки, з наявних матеріалів справи встановлено: виконання робіт у певний робочий час; предметом є процес праці, а не її кінцевий результат; робота за укладеними угодами передбачає в координації процесу виконання роботи.

Вказані договори підряду були укладені позивачем в межах виконання Договору підряду від 03.09.2018 року між позивачем (підрядник) та Департаментом житлового господарства Харківської міської ради (замовник), предметом якого є виконання капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за адресою: узвіз Бурсацький, 7/14.

Під час перевірки позивач пояснив, що діяльність здійснює без використання праці найманих працівників, для виконання робіт укладає договори підряду з фізичними особами.

Суд зазначає, що у відповідності до наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ОСОБА_2 повинен подати звітність про сплату єдиного соціального внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до абз.2 п.1 ч.1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов’язаний вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 03.12.2018 по справі №200/9385/16, однією з ознак наявності як цивільно-правових відносин так і трудових є сплата страхових внесків.

Таким чином, позивачем не було подано відомості про сплату єдиного соціального внеску і самі по собі наявність Договорів підряду не спростовують наявність прихованих трудових відносин.

Окрім цього, судом встановлено, що до перевірки позивачем не було надано договори підряду з усіма працівниками, які були залучені до виконання ремонтних робіт позивачем.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

При цьому суд зазначає, що Договір підряду від 03.09.2018 року містить наступні положення, зокрема п.3.4.6 визначено, що при виконанні робіт підрядник зобов’язується дотримуватись на об'єкті для виконання робіт всіх необхідних заходів протипожежної безпеки, техніки безпеки, з охорони праці та охорони довкілля протягом всього періоду виконання робіт, відповідно до норм та правил, що діють Україні та п.3.4.8. визначено, що підрядник зобов’язується виконати роботи за цим Договором із дотриманням будівельних норм і правил, що діють в Україні.

Пунктом 6 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, який є додатком до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" від 26 жовтня 2011 року №1107 визначено роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.

Суд зазначає, що роботи з ремонту даху будинку підпадають під вимоги Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 року №62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 р. за №573/13840.

Відповідно до п.1.12 зазначених Правил, роботодавець зобов'язаний на кожному робочому місці забезпечити виконання заходів, зазначених у пункті 1.5 цих Правил, а також: забезпечити проведення профілактичних медичних оглядів, щорічне навчання і щорічні перевірки знань працівників, які виконують роботи на висоті; забезпечити працівників необхідними засобами захисту, технологічною оснасткою, спеціальним одягом та спеціальним взуттям; забезпечити своєчасне проведення ремонтів, випробувань засобів захисту і технологічної оснастки, технічних оглядів машин і механізмів, які використовуються в роботі на висоті; призначити працівників, відповідальних за організацію і безпечне виконання робіт на висоті.

Пунктом 1.12 зазначених Правил визначено, що працівники, які виконують роботу на висоті, зобов’язані: знати і виконувати вимоги цих Правил, інших нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці, що стосуються їх робіт чи професій; дбати про особисту безпеку, а також про безпеку оточуючих людей під час виконання будь-яких робіт; виконувати роботи із застосуванням касок, запобіжних поясів, інших засобів індивідуального та колективного захисту; проходити в установленому порядку медичний огляд.

Згідно з вимогами п.7.10.1.5. та п.7.10.1.6., щодня перед початком робіт відповідальний керівник робіт разом з відповідальним виконавцем робіт зобов'язані: перевірити в членів бригади наявність, комплектність і справність верхолазного спорядження, у тому числі аварійного, інших засобів індивідуального й колективного захисту; перевірити стан і відповідність наряду (ПВР) місць кріплення (опор) страхувальних і опорних канатів; забезпечити захист канатів від механічних ушкоджень (тертя, защемлення тощо), а також від впливу відкритого вогню, хімічно активних речовин й інших небезпечних виробничих факторів; відгородити місця кріплення опорних і страхувальних канатів для виключення доступу до них сторонніх осіб, з вивішенням на огорожі відповідних знаків та плакатів безпеки; провести членам бригади цільовий інструктаж з питань безпечних способів і методів виконання робіт на висоті й пересування в безопорному просторі (на конструкціях) з використанням верхолазного спорядження, з указівкою опор, за які необхідно закріплювати стропи, страхувальні, опорні (допоміжні) канати. Під час виконання роботи відповідальний керівник робіт періодично перевіряє умови праці на об'єкті й дотримання бригадою вимог безпеки.

З наведеного слідує, що умови виконання робіт на висоті не допускають їх виконання та допущення до їх виконання на підставі договору підряду. Вказані роботи виконуються виключно в межах трудових відносин з метою дотримання правил безпеки.

Згідно з вимогами ч.3 ст.24 КЗпПУ працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач, допускаючи до виконання робіт на даху працівників без укладання трудового договору не дотримав приписів наведеного законодавства та вимог правил безпеки, що в подальшому призвело до можливих виробничих травм (ОСОБА_5 та ОСОБА_4М.).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем фактично було допущено працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Так, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, щодо кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі № 697/2073/17, зазначив, що згідно п. 29 Порядку №295 накладення штрафу на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (використання праці неоформлених працівників) накладається незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з положеннями ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі – Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Таким чином, на підставі акту інспекційного відвідування №ХК2658/297/НД/АВ від 29.10.2018 року, яким встановлено фактичні порушення позивачем законодавства про працю, відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК2658/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.11.2018 року на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61204, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Харківській області Державної служби України з питань праці (61002, Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправним рішення та скасування постанови – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26.02.2019 року.

Суддя Біленський О.О.