Рішення № 80100062, 18.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5747/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Львів

15 год. 02 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., позивача ОСОБА_1, представника відповідача 1 ОСОБА_2, представника відповідачів 2, 3 ОСОБА_3, представниці третьої особи ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії, ОСОБА_5 комісії Західного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи", про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (відповідач 1) про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання внести зміни в свідоцтво про хворобу ОСОБА_1, зокрема, зазначити про отримання ним електромагнітної травми та пов’язані з цим хронічні захворювання при виконанні обов’язків військової служби в 1970-1972 роках.

В обґрунтування позову зазначено те, що позивач в 1970-1972 роках служив в НДР в якості члена екіпажу самохідної зенітної установки. Внаслідок дії електромагнітних випромінювань, позивач отримав електромагнітну травму, яка підтвердилась різким погіршенням здоров’я, втратою свідомості до і після операції на службі. В 1977 році позивачу встановлена інвалідність по загальному захворюванню, в 1986 році на засіданні обласної МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв’язку із захворюванням, одержаним в період проходження військової служби. Висновком Дрогобицької міжнародної МСЕК від 26.10.2006 встановлена ІІ група інвалідності довічно по причині захворювання, отриманого в період проходження військової служби. 02.04.2014 встановлена І група інвалідності у зв’язку із захворюванням, одержаним в період проходження військової служби.

Впродовж багатьох років ОСОБА_1 неодноразово звертався у ВЛК та ЦВЛК щодо визнання його інвалідом внаслідок виконання обов’язків військової служби, але йому відмовлено з причин недостатності військово-медичних документів про отримані захворювання при виконанні військової служби.

Не зважаючи на достатню кількість довідок та інших документів, наданих ОСОБА_1, ні ОСОБА_5 комісія Західного регіону, ні Центральна військово-лікарська комісія не прийняла відповідну постанову.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 встановлено факт отримання позивачем електромагнітної травми та пов’язані з цим хронічні захворювання при виконанні обов’язків військової служби в 1970-1972 роках. Рішення суду набрало законної сили 16.04.2018.

При зверненні ОСОБА_1 до Львівського обласного Центру МСЕК для зміни категорії інвалідності на виконання рішення Трускавецького міського суду, йому надано відповідь № 338 від 01.10.2018 р. про необхідність внесення змін до його свідоцтва про хворобу ОСОБА_5 комісією.

Не зважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_5 комісії Західного регіону та Центральної військово-лікарської комісії про виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 та внесення змін в його свідоцтво про хворобу про отримання травми джерелами ЕМП, яка пов’язана з виконанням обов’язків військової служби, для подальшої зміни категорії інвалідності, він отримував різноманітні відписки та відмови з посиланням на те, що суд не зобов’язував їх на вчинення відповідних дій.

Вказане, з позиції позивача, є протиправною бездіяльністю, внаслідок якої він був змушений звернутись до суду із цим позовом для відновлення порушених прав.

Ухвалою суду від 04.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, з викликом сторін.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 10.01.2019 в якості співвідповідачів у справу залучено ОСОБА_5 комісію Західного регіону України (відповідач 2) та Центральну військово-лікарську комісію (відповідач 3).

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 10.01.2019 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" (третя особа).

Ухвалою суду від 10.01.2019 витребувано у ОСОБА_5 комісії Західного регіону України та Центральної військово-лікарської комісії належним чином засвідчені копії усіх медичних документів про призначення ОСОБА_1 І групи інвалідності по первинній категорії для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, та заяві від 18.02.2019.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 725 08.01.2019 (а.с.44-46). Зазначив, що позивач, оскаржуючи бездіяльність Міністерства оборони України не наводить жодних доказів на їх підтвердження, проте наводить, на його думку, докази бездіяльності виключно ОСОБА_5 комісії Західного регіону України та Центральної військово-лікарської комісії. Фактично предметом цього спору є дії чи бездіяльність ОСОБА_5 комісії Західного регіону України та ОСОБА_5 комісії на неодноразові звернення позивача щодо внесення змін до свідоцтва про хворобу, зокрема, про отримання ним електромагнітної травми та пов’язані з цим хронічні захворювання при виконанні обов’язків військової служби в 1970 – 1972 роках. З позиції відповідача, ОСОБА_5 комісія Західного регіону України та Центральна військово-лікарська комісія є суб’єктами владних повноважень в розумінні ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України та виключно вони мають у своєму розпорядженні медичні документи, що стосуються позивача та лише вони зобов’язані вчиняти дії, про які у позовній заяві просить позивач. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2 та 3 проти позову заперечив. Просив у його задоволенні відмовити.

Позиція Центральної військово-лікарської комісії викладена у відзиві на позовну заяву за вх. № 2895 від 28.01.2019 (а.с.85-86). Зазначив, що ЦВЛК та ВЛК Західного регіону не є окремими структурними підрозділами та окремими юридичними особами, а відтак, не можуть бути відповідачами у цій справі, підпорядковуються керівнику Головного Військово-медичного управління Збройних Сил України, а не Міноборони. Повідомив, що у ВЛК Західного регіону відсутні будь-які медичні документи стосовно громадянина ОСОБА_1 Г,В., оскільки такі переадресовані на розгляд ЦВЛК.

Представниця третьої особи вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просила у його задоволенні відмовити, з підстав, що викладені у поясненнях (а.с.92-93, 120)

Зазначила, що за останні роки пацієнт більше 40 разів звертався у різні інстанції щодо визнання його особою з інвалідністю внаслідок виконання обов’язків військової служби та оглядався усіма складами обласних МСЕК, проходив обстеження в Українському науково-дослідному інституті реабілітації інвалідів у 2006 році. У зв’язку з численними зверненнями ОСОБА_1, 05.09.2016 обласна МСЕК № 3 за участю представника Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації та головного лікаря-головного експерта КЗ ЛОР «ЛОЦ МСЕ» провела черговий огляд позивача. Після вивчення медичної документації, комісія дійшла висновку, що у зв’язку з відсутністю у хворого будь-яких передбачених законодавством військово-медичних документів про отримані захворювання (каліцтва) при виконанні обов’язків військової служби в органів медико-соціальної експертизи законних підстав для зміни рішення про причину інвалідності немає. Рішення попередніх комісій визнано обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час чергового переогляду 25.06.2018 обласною МСЕК № 3 підтверджено встановлення позивачу І Б групи інвалідності з приводу «захворювання отриманого в період проходження військової служби» безтерміново. Позивачу роз’яснено, що для зміни категорії інвалідності (на виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області № 457/471/17 від 20.11.2017) необхідно внести зміни до його свідоцтва про хворобу Центральною військово-лікарською комісією. Також членами МСЕК роз’яснено порядок звернення до ЦВЛК.

Особливу увагу звернула на те, що питання про зміну категорії інвалідності ОСОБА_1 на «Захворювання, отримане при виконанні обов’язків військової служби» може бути розглянуте медико-соціальною експертною комісією лише при наявності військово-медичних документів з відповідним рішенням штатної ЦВЛК чи ВЛК Західного регіону.

Суд заслухав пояснення позивача, представників відповідачів, представниці третьої особи, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з листопада 1970 по листопад 1972, звільнений у запас на загальних підставах після закінчення строкової служби. З 29.04.1971 по 20.05.1971 перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч пп 60914 з приводу гострого паропроктиту. 30.04.1971 проведено вскриття гнійника і після закінчення лікування виписаний в частину без медичного огляду військово-лікарською комісією.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК Серії 10ААБ, № 158867 від 02.04.2014 ОСОБА_1 встановлено першу «Б» групу інвалідності, захворювання, отриманого в період проходження військової служби, пожиттєво (а.с.11).

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 у справі № 457/471/17 (провадження № 2/457/340/17) за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України встановлено факт отримання ОСОБА_1 електромагнітних травм та пов’язаних з цим хронічних захворювань при виконанні обов’язків військової служби в 1970-1972 роках. Вказане рішення набрало законної сили 16.04.2018 (а.с.12-14).

Відповідно до листа Центральної військово-лікарської комісії за № 3030 від 06.07.2018 на звернення позивача від 26.06.2018 щодо обставин захворювання позивача в армії і після неї, внаслідок отриманої електромагнітної травми та надання заключення, яке вимагає МСЕК для зміни категорії інвалідності у контексті рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 у справі № 457/471/17 та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16.04.2018 позивачу повідомлено, що, як встановлено раніше, він неодноразово звертався до ВЛК Західного регіону, а тому згідно з п. 2.4.4. Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, звернення позивача скеровано у ВЛК Західного регіону для надання обґрунтованої відповіді (а.с.17).

ВЛК Західного регіону 17.07.2018 за № 935 скерувало позивачу роз’яснення про те, що вимога позивача до ЦВЛК про направлення заключення для надання МСЕК для зміни категорії інвалідності обґрунтовується рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 у справі № 457/471/17 за його позовом до ЦВЛК про встановлення юридичного факту без будь-яких вимог та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16.04.2018 про закриття апеляційного провадження, яке відкрито, на думку суду, помилково. Зазначені рішення не містять будь-яких вимог як до ЦВЛК, так і до ВЛК Західного регіону щодо будь-яких зобов’язань до вчинення дій, а тому звернення позивача повинно бути розглянуте у загальному порядку з перевіркою усіх медичних та військово-облікових документів (довідка про проходження служби, завірена копія військового квитка, витяг з наказу командира частини про допуск до групи осіб, які працюють з професійними шкідливостями (електромагнітне випромінювання), дані щорічних медичних оглядів з заключенням про допуск до роботи з професійними шкідливостями, дані військово-медичних документів про лікування з приводу уражень ЕМП при виникненні аварійних ситуацій та інших захворюваннях).

Також у роз’ясненні зазначено про відсутність у ЦВЛК та штатних ВЛК на встановлення будь-яких заключень, а тим більше встановлення висновків експертів без врахування медичних і військово-облікових документів заявника за його особистим зверненням. Згідно з п. 21.14 Положення, якщо питання про причиновий зв’язок захворювання (поранення) розглядається за скаргою, заявою колишнього військовослужбовця, ВЛК повідомляє його про своє рішення, а якщо прийнято постанову – направляє її заявникові, або видає на руки. Тобто сама особа звертається до ЦВЛК та сама отримує рішення відносно себе.

Позивач неодноразово звертався до ВЛК Західного регіону та ЦВЛК щодо встановлення йому причинового зв’язку без підтверджуючих медичних та військово-облікових документів, з приводу чого йому неодноразово надавались роз’яснення (а.с.18).

16.08.2018 листом за № НОМЕР_1 Західного регіону скерувала пакет документів (на 25 арк.), згідно заяви ОСОБА_1 від 16.08.2018, про рішення просила повідомити заявника та ВЛК Західного регіону (а.с.19).

11.09.2018 за № 1500 Департамент охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації скерував позивачу лист на його звернення, відповідно до якого повідомив, що згідно інформації поданої адміністрацією КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановлено, що з 2014 позивач є інвалідом І групи підгрупи «Б», захворювання отримане в період проходження військової служби, пожиттєво. При черговому переогляді 25.06.2018 обласною МСЕК № 3 підтверджено встановлення І Б групи інвалідності з приводу «захворювання отриманого в період проходження військової служби» пожиттєво. Проінформовано, що для зміни категорії інвалідності на виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 необхідно внести зміни до свідоцтва про хворобу позивача ОСОБА_5 комісією. Членами МСЕК роз’яснено порядок звернення до ВЛК (а.с.16).

17.09.2018 за № 4114 ЦВЛК скерувала позивачу роз’яснення на звернення від 16.08.2018 щодо прийняття медичних та військово-лікарських документів для їх розгляду, відповідно до якого, в тому числі зазначено, що вимоги про прийняття та розгляд документів обґрунтовуються позивачем рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 у справі № 457/471/17, яке не містить будь-яких вимог до ЦВЛК, а документи не містять жодних підтверджуючих даних про роботу позивача у небезпечних умовах електромагнітного опромінювання: паспорту робочого місця, медичної картки амбулаторного хворого, виписних епікрізів про отримання електромагнітної чи іншої травми, яка б стала причиною ураження товстої кишки тощо.

Також зазначено, що отримане позивачем захворювання має інфекційне походження, а не електромагнітну етилогію, доказів та документів (довідка про проходження військової служби, завірена копія військового квитка, медична картка амбулаторного хворого, витяг з наказу командира частини про допуск до групи осіб, які працюють з професійними шкідливостями (електормагнітне іонізуюче випромінювання), дані щорічних медичних оглядів з заключенням про допуск до роботи з професійними шкідливостями, дані військово-медичних документів про лікування з приводу уражень ЕМП при виникненні аварійних ситуацій та інших захворюваннях, «Картка санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та робочого місця спеціаліста» з регіонального санітарно-епідеміологічного управління МО України) підтверджуючих протилежне та вплив шкідливих чинників військової служби позивачем не надано та у ЦВЛК відсутні.

На виконання законодавчих норм ЦВЛК повторно розглянуті заяви позивача, військово-облікові та медичні документи, які були подані позивачем зараз і раніше, і у зв’язку з цим прийнято рішення, яке оформлене у вигляді цих роз’яснень.

Разом з цим, ЦВЛК зазначено, що рішенням суду позивачу задоволено позов про встановлення юридичного факту, а саме встановлено факт отримання електромагнітної травми та пов’язані з цим хронічні захворювання при виконанні обов’язків державної служби в 1970-972 роках, тому ЦВЛК не має повноважень на повторний перегляд висновків суду стосовно встановлених в судовому порядку фактів та обставин. З урахуванням зазначеного, у позивача є відповідні підстави для звернення до МСЕК для зміни категорії інвалідності без участі ЦВЛК (а.с.20-21).

Також, 09.11.2018 за № 5060 ЦВЛК скеровано ОСОБА_1 роз’яснення щодо його звернення до Адміністрації Президента України від 24.10.2018 щодо встановлення причинного зв’язку захворювання з військовою службою, відповідно до якого наголошено на тому, що ЦВЛК встановлює не юридичні, а медичні факти та їх причинно-наслідковий зв’язок. Зазначено, що оскільки ЦВЛК не має обов’язку на вчинення будь-яких дій у зобов’язальному порядку, звернення позивача повинне бути розглянуте у загальному порядку з перевіркою всіх медичних та військово-облікових документів.

Вказано, що у ЦВЛК та штатних ВЛК немає повноважень на встановлення будь-яких заключень, а тим більше встановлення висновків експертів, без врахування медичних і військово-облікових документів заявника за його особистим зверненням (а.с.122-123).

21.11.2018 позивач звернувся із заявою до ВЛК Західного регіону про внесення змін в свідоцтво про хворобу позивача та просив надіслати йому завірену копію на підставі Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 (а.с.22).

21.11.2018 позивач звернувся до Міністерства оборони України про зобов’язання ВЛК Західного регіону (ЦВЛК) на підставі Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 внести зміни у його свідоцтво про хворобу для подальшої зміни категорії інвалідності (а.с.23).

Враховуючи наведене, позивач вважаючи, що має місце протиправна бездіяльність, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до п. 1 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

ОСОБА_5 експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п.1.1. Положення № 402).

Пунктом 1.3. Положення № 402 визначено основні завдання військово-лікарської експертизи, серед яких, в тому числі, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (п. 2.1 Положення № 402).

Підпунктами 2.3.1 та 2.3.2 п. 2.3 визначено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі ВМД) Міністерства оборони України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

Відповідно до підпункту 2.3.3 п. 2.3 Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і лікувальних закладах Міністерства оборони України; контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

За приписами підпункту. 2.3.4 п. 2.3 Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Згідно із пп. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.4 п. 2.4 на ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи; контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та військовим комісаріатам у цій роботі; проведення спільно з органами МОЗ України і військовими комісаріатами аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи; контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.

За приписами підпункту 2.4.5 п. 2.4 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових (цивільних) лікувальних закладах, військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових (цивільних) лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали адміністративного розслідування, дізнання, судового розгляду, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови; залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК); перевіряти у військових комісаріатах, органах (закладах) охорони здоров'я Автономної Республіки Крим (далі АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, результати перевірок доповідати керівникам територіальних командувань та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 21.3 та 21.4 Положення № 402 причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз’яснення.

Згідно з підпунктом «д» п. 21.5 Положення № 402 захворювання пов’язується з проходження військової служби – якщо воно виникло «в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії», або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначено в Положенні про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 (далі Положення).

Медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно п.12 Положення причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Судом встановлено, що рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 встановлено факт наявності причинового зв’язку отримання ОСОБА_1 електромагнітних травм та пов’язаних з цим хронічних захворювань при виконанні обов’язків військової служби в 1970-1972 роках.

Позивач звернувся до Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи із заявою про зміну категорії інвалідності на виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 року.

Листом № 338 від 01.10.2018 року Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи повідомив ОСОБА_1 про те, що для зміни категорії інвалідності на виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20.11.2017 року необхідно внести зміни до його свідоцтва про хворобу ОСОБА_5 комісією.

В судовому засіданні представник Центральної військово-лікарської комісії надав пояснення, що у позивача немає свідоцтва про хворобу, оскільки позивача виписано в частину без медичного огляду військово-лікарською комісією 30.04.1971 року.

Представниця третьої особи в судових засіданнях не змогла пояснити чому МСЕК повідомила позивача про необхідність внесення змін в таке свідоцтво.

Суд зважає на покликання представника відповідачів 2 та 3 на приписи п. 21.14 Положення № 402, відповідно до якого постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва направляється в органи соціального захисту і до військового комісаріату за місцем проживання колишнього військовослужбовця. Якщо питання про причинний зв'язок захворювання (поранення) розглядається за скаргою, заявою колишнього військовослужбовця, ВЛК повідомляє його про своє рішення, а якщо прийнято постанову, направляє її заявникові або видає на руки. Тобто заявник безпосередньо звертається до ЦВЛК та отримує рішення стосовно себе.

Відповідно до приписів абз. 3 п. 21.8 прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Пунктом 21.7 Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 2 від 04.01.1994, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення) (абз. 1, 2 п. 21.8 Положення № 402). Серед вказаних документів рішень суду про встановлення юридичних фактів не значиться, відтак відповідний причинний зв’язок для колишніх військовослужбовців відповідно до Постанови № 402 повинен бути встановленим ЦВЛК чи ВЛК безпосередньо на підставі медичних та військово-облікових документів у загальному порядку.

Представник відповідачів 2, 3 у ході судового розгляду також підтвердив, що у випадку надання позивачем медичних та військово-облікових документів, такі можуть бути повторно розглянуті з складенням відповідного протоколу чи наданням роз’яснень. В іншому випадку він може звернутися до Львівського обласного центру МСЕК, яка відповідно до приписів пункту 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 3 грудня 2009 року № 1317, встановлює причинний зв’язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або виконанням інших обов’язків військової служби, на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання)

Щодо наявності свідоцтва про хворобу, у яке позивач просить внести зміни, суд зазначає таке.

Судом оглянуто надані на вимогу ухвали суду копії медичних документів, про призначення ОСОБА_1 1 групи інвалідності по первинній категорії і встановлено відсутність такого.

Тому, суд констатує про неможливість задоволення вимоги про внесення змін до такого свідоцтва.

При цьому, доцільно звернути увагу, що причини не складання такого свідоцтва не є предметом розгляду цієї адміністративної справи, а відтак, суд позбавлений у такому випадку можливості встановлювати наявність бездіяльності відповідача щодо внесення чи не внесення змін у таке – Міністерства оборони України.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач відповідно до приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а відповідачем понесення судових витрат не заявлено та не підтверджено, з врахуванням приписів ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. В. Стуса, 1/92; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ: 00034022), Центральної військово-лікарської комісії (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16), ОСОБА_5 комісії Західного регіону (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" (79008, м. Львів, вул. Руська, 20), про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії, - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2019.

Суддя Качур Р.П.