Рішення № 80099935, 26.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/231/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 (далі- представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі відповідач ), в якому позивач просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати раніше призначеної але не виплаченої одноразової страхової виплати в разі смерті потерпілого його сім’ї ОСОБА_2

- зобов’язати відповідача виплатити ОСОБА_2 раніше призначену але не виплачену одноразову страхову виплату в разі смерті потерпілого його сім’ї в розмірі 449356,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа. ОСОБА_2 звернулася із заявою від 02.08.2016 року до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про виплату раніше призначених страхових виплат за період, в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Антрациті, однак ніякої відповіді від відповідача не отримала. Пізніше на адвокатський запит № 8 від 07.08.2018 відповідачем було надано копію протоколу № 7 від 31.08.2016 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат, відповідно до якого позивачу вирішено не призначати соціальні виплати з невідомих причин. Повторно ОСОБА_2 звернулася із заявою від 23.07.2018 року до ОСОБА_3 міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про виплату раніше призначених страхових виплат за період, в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Антрациті. ОСОБА_3 міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області № 2044/03-1 від 25.07.2018 повідомлено ОСОБА_2, що відповідно до п. 4 ст. 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більше як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Оскільки належні їй виплати були призначені відділенням в м. Антрациті в серпні 2014 року, а із заявою про їх одержання звернулася в липні 2018 року, правові підстави для здійснення фінансування зазначеної страхової виплати відсутні.

Позивач вважає відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області неправомірною, незаконною та такою, що порушує його конституційні права.

Ухвалою суду від 21 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху (арк.спр. 40-41).

Ухвалою суду від 01.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, (арк.спр.1-3).

Відповідач позов не визнав, про що подав відзив на адміністративний позов (арк. спр. 67-70), у якому зазначив, що позивач перебував на обліку у відділенні у м. Антрациті , яке не перемістилось на підконтрольну владі України територію. Справи страхувальників залишились у приміщенні відділення, доступ до них на даний час відсутній.

02.08.2016 позивач звернувся до відділення Фонду із заявою про виплату сум страхових виплат за померлого чоловіка ОСОБА_4 Керуючись Порядоком № 365, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надіслало звернення до Управління праці та соціального захисту населення у м. Сєвєродонецьку про перевірку достовірності, зазначеної у заяві позивача інформації про фактичне місце проживання. У вересні 2016 року відділенням отримано рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат про відмову у відновленні страхових виплат ОСОБА_2, оформлене протоколом № 7 від 31.08.2016.

23 липня 2018 року позивач звернулась до ОСОБА_3 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області із заявою про отримання раніше призначеної виплати у зв’язку зі смертю годувальника ОСОБА_4 Відповідач зазначає, що згідно постанови терироріального відділення у місті Антрацит «Про призначення одноразової допомоги сім’ї та особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого» № 1204/7258/7258.1/2 від 15.07.2014 виплата одноразової допомоги у разі смерті потерпілого його сім’ї у розмірі 449356,20 грн повинна бути виплачена у продовж місяця з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати за наявності всіх необхідних документів, та не пізніше 30 календарних днів після прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду постанови про призначення страхових виплат, тобто у строк до 15.08.2014. Однак у зв’язку із захопленням збройними формуваннями м. Антрацит, де розташовується відділення у місті Антрацит та прийняттям у зв’язку з цим Правлінням Національного банку України постанови № 466 від 06.08.2014 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» відділення було позбавлено можливості здійснити виплату позивачу страхових коштів. Позивач звернулась до ОСОБА_3 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області із заявою про виплату страхових коштів, після відмови комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат (протокол № 7 від 31.08.2016) 23 липня 2018 року, тобто після закінчення трирічного строку, визначеного ч.4 ст. 47 Закону України № 1105. Належні позивачу виплати були призначені у липні 2014 року, а позивач звернулась із заявою про їх виплату у липні 2018 року, а тому відповідач вважає, що в нього відсутні правові підстави для здійснення фінансування зазначеної страхової виплати.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено інформацією, зазначеною в паспорті громадянина України (арк.спр. 7), довідці про присвоєння ідентифікаційного коду (арк.спр. 8), довідці від 02.08.2016 № 919057533 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк.спр. 9).

Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії І-ЕД № 317023 від 15.04.1997 (арк.спр. 10).

ОСОБА_4 помер 28 січня 2014 року, про що видано свідоцтво про смерть серії І-ЕД № 395306 від 29 січня 2014 року (арк.спр. 13).

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 20 червня 2014 року у справі № 407/2402/14-ц, встановлено факт реєстрації шлюбу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зареєстрованого відділом реєстрації актів громадського стану Антрацитівського міськвиконкому Луганської області, виданого 15.04.1997, актовий запис № 95 (арк.спр. 11-12).

Постановою від 15 липня 2014 року № 1204/7258/7258.1/1 позивача взято на облік як особу яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого та зареєстровано страховий випадок «втрата годувальника» на підставі заяви від 14 липня 2014 року (арк.спр. 18 ).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті Луганської області від 15 липня 2014 року № 1204/7258/7258.1/2 ОСОБА_2 призначено одноразову допомогу в разі смерті потерпілого його сім’ї в розмірі 449356,20 грн (арк. спр. 14).

Докази того, що одноразову допомогу по вищезазначеній постанови ОСОБА_2В виплачено представником відповідача не надано. Більш того, у відзиві на позов відповідач зазначає, що вищевказана виплата позивачу у 2014 році не проводились.

Позивачем 02.05.2016 подано заяву про виплату йому раніше призначеної страхової виплати у зв’язку з зі смертю годувальника (арк. спр. 52).

Відповідно до протоколу № 7 від 31.08.2016 засідання комісії з розгляду правомірності призначення одноразових страхових виплат внутрішньо переміщеним особам, прийнято рішення не призначати соціальні виплати ОСОБА_2 (арк.спр. 55).

Позивачем 23.07.2018 подано заяву про виплату йому раніше призначеної страхової виплати у зв’язку зі смертю годувальника (арк. спр. 56).

Сєвєродонецьке міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, листом від 25.07.2018 № 2044/036-1 повідомило позивача, що оскільки виплати були призначені Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті в серпні 2014 року, а про одержання позивач звернувся в липні 2018 року, відсутні правові підстави для здійснення фінансування зазначеної страхової виплати. (арк.спр. 62).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до вимог статті 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який з 1 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року та має назву "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 1105-XIV).

На час призначення ОСОБА_2 страхових виплат у 2014 році частиною першою статті 21, статтею 28 Закону № 1105-XIV передбачалось, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого), страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 16 ч. 1 п. 2 Закону № 1105-XIV, застрахована особа, має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Статтею 42 Закону № 1105-XIV передбачено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Щомісячна страхова виплата не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання, особам, які мають право на виплати у зв’язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Частиною четвертою статті 47 Закону № 1105-XIV передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Судом встановлено, що одноразову допомогу в разі смерті потерпілого в сумі 449356,20 грн призначено ОСОБА_2 відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрацит Луганської області 15.07.2014, однак, не виплачені своєчасно.

Позиція відповідача щодо відмови у виплаті спірних сум ґрунтується саме на положенні ч. 4 ст. 47 Закону № 1105-XIV.

Однак, особливістю даної справи є те, що позивач на час призначення йому страхових виплат постійно мешкала на території проведення антитерористичної операції в Луганській області.

Відповідно до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 05 листопада 2014 року № 637 установлено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. В цьому переліку є й м. Антрацит Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 затверджено перелік населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція, і в цьому переліку зазначено м. Антрацит Луганської області.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20, затверджено порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції.

Зазначеним порядком передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта.

Страхові витрати на медичну та соціальну допомогу, що здійснюються щомісяця особам, які тимчасово переміщені, нараховуються з місяця подання заяви або з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати на медичну та соціальну допомогу органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зберігалася справа про страхові виплати на той час, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття рішення, яке оформлюється відповідною постановою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 “Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей” затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 8 Тимчасового порядку (із змінами та доповненнями) особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року “Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 6 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” зазначеного закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.

Як зазначено в п. 2 Тимчасового порядку, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

Постановою Правління Національного банку України № 466 від 06.08.2014 встановлено: “Ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року №436 починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями 3, 27, 99 Конституції України, статтями 7, 15 Закону України “Про Національний банк України”, статтею 66 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Законом України “Про боротьбу з тероризмом”, розділом I Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, Правління Національного банку України постановляє:

1. Банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою”.

Отже, здійснення банківських операцій на тимчасово неконтрольованій території, до якої віднесено і м. Антрацит Луганської області, припинено лише з 04.08.2014, тоді як одноразова допомога в разі смерті потерпілому в сумі 449356,20 грн повинна була бути сплачена ОСОБА_2 на підставі постанови Фонду від 15.07.2014 ще в липні 2014 року.

На той час регуляторні акти про припинення діяльності банків чи відділень Фонду не приймались, доказів того, що невиплата вищевказаних сум відбулась з вини позивача відповідачем не надано.

Крім того, перемістившись на контрольовану територію ОСОБА_2 звернулась із заявою про виплату вищевказаних сум ще у серпні 2016 року (арк. спр. 20), однак, у виплаті їй було відмовлено без зазначення підстав для такої відмови.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України “Про оплату праці”.

Оскільки відповідачем не надано доказів правомірності невиплати Відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Антрацит Луганської області позивачу одноразової допомоги в разі смерті потерпілого в сумі 449356,20 грн, суд вважає за необхідне застосувати до цих правовідносин ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі ОСОБА_3 міського відділення щодо невиплати ОСОБА_2 раніше призначеної, але не виплаченої одноразової страхової виплати в разі смерті потерпілого.

Вказаний висновок є підставою для задоволення вимог про зобов’язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі ОСОБА_3 міського відділення виплатити ОСОБА_2 раніше призначену, але не виплачену одноразову страхову допомогу в разі смерті потерпілого в розмірі 449356,20 грн.

На підставі статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки судом виплати позивачу не присуджуються, то підстави для застосування вимог статті 371 КАС України відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 01 лютого 2019 року про відкриття провадження у справі з метою дотримання права позивача, відстрочено сплату судового збору у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 768,40 грн до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, оскільки Сєвєродонецьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області є відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області без статусу юридичної особи.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі ОСОБА_3 міського відділення щодо невиплати ОСОБА_2 раніше призначеної, але не виплаченої одноразової страхової виплати в разі смерті потерпілого.

Зобов’язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі ОСОБА_3 міського відділення виплатити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) раніше призначену, але не виплачену одноразову страхову виплату в разі смерті потерпілого в розмірі 449356,20 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: просп. Гвардійський, 30, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41313100) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5