Рішення № 80099934, 25.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2019 р. № 520/106/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Андрущенко Д.В.,

за участі представника позивача – ОСОБА_1,

представників:

відповідача, третьої особи – не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

третя особа - Харківська філія Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України

про зняття арешту та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 61000) (далі по тексту – позивач, ОСОБА_2А.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під., 10 пов., м. Харків, 61022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська філія Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України (проспект Гагаріна, 20-А, 2й поверх, м. Харків, 61001), в якому, урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд :

- зняти арешт з кватири №13 будинку № 16 по вулиці Римарській в місті Харкові, Харківської області, Україна, за реєстраційним номером обтяження 9778122;

- зобов’язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести відомості про зняття арешту у відповідні обліки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 грудня 2018 року він звернувся до відповідача з проханням надати інформацію щодо обтяжень, або зняти їх Шевченківського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

30 грудня 2018 року ним отримано відповідь Відповідача про те, що вказану інформацію надати не може, зняти ж обтяження з квартири можливо лише за рішенням суду.

Стверджував, що йому особисто нічого невідомо про вказане виконавче провадження, що відкрите згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, б/н, виданої 31.03.2010 року Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківького міського управління юстиції, невідома причина обтяження. Постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримував.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав та мотивів, що у ньому зазначені.

Відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався, подав клопотання в якій вказав, що оскільки строк зберігання Журналу обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві відділу становить 3 роки та документи після закінчення строку зберігання підлягають знищенню, а строки зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву становлять 3 роки та документи після закінчення строку зберігання також підлягають знищенню, надати інформацію стосовно арешту, накладеного нашим відділом 28.04.2010 року на майно, належне ОСОБА_2 не вбачається можливим. Про слухати справу без його участі.

Представник третьої особи до суду з’явився та у встановлений судом строк пояснень не надав.

У судове засідання представник відповідача та третьої особи не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 151817305 від 03.01.2019 року позивач є власником кватири №13 будинку № 16 по вулиці Римарській в місті Харкові, Харківської області, Україна.

Крім того, як вбачається із вказаної вище інформації в розділі «Відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна» вказано тип обтяження: арешт нерухомого майна Реєстраційний номер обтяження: 9778122 Зареєстровано: 28.04.2010 року 12:30:47 за № 9778122 реєстратором: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, 20-а (2-й пов.), (057) 703-44-01, 703-55-17, підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, виданий 31.03.2010 року Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківького міського управління юстиції.Державний виконавець Сморшов М.С.

Об’єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2. Власник: ОСОБА_3,Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду. Обтяжувач: Дзержинський відділ виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Код 34952393, 61022 Харківська область м.Харків пл. Свободи 5, Держпром, 6 під’їзд, 3 поверх.

Заявник: Дзержинський відділ виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Код 34952393, 61022 Харківська область м.Харків пл..Свободи 5, Держпром 6 під’їзд, 3 поверх. Тип обтяження: арешт нерухомого майна.

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,(звідкриттям розділу), індексний номер: 35487726 від 01.06.2017 14:59:40 ОСОБА_4, Харківська районна державна адміністрація Харківської області.Харківська область.

З метою надання інформації щодо обтяжень, або його зняття їх зняття позивач 28.12.2018 року звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області із запитом щодо підстав накладення арешту на належне йому майно.

Листом від 29.12.2018 року № 50280214.6-31 ОСОБА_2 було повідомлено, що надати інформацію стосовно арешту, зазначеного заяві, накладеного відділом 28.04.2010 року на майно, належне ОСОБА_2, не вбачається можливим, позаяк всі виконавчі провадження, які завершені були до 05.01.2017 р., зберігаються в окремому спецрозділі, який є архівною складовою частиною АСВП та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень». Станом на 29.12.2018 року державні виконавці не мають доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Крім того, як зазначено у вказаному листі, відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МЮУ 12.04.2012 року № 578/5, строк зберігання Журналу обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві відділу становить 3 роки та документи після закінчення строку зберігання підлягають знищенню. Відповідно до порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, а саме п.п. 9.8, 9.10 строки зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву становлять 3 роки та документи після закінчення строку зберігання підлягають знищенню. Рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд зазначає. що відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (надалі по тексту - Закон).

За приписами ст. 1 Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”. (ч. 1 ст. 5 Закону)

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону в разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. (ч. 1 ст. 59 Закону)

Частиною четвертою даної статті Закону визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. (ч. 5 ст. 59 Закону)

Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 р. № 2274/5 затверджено Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби (надалі по тексту - Порядок). Порядок установлює основні правила роботи з документами в органах державної виконавчої служби, в тому числі порядок загального документування у районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділах державної виконавчої служби, діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) у всіх органах державної виконавчої служби, оформлення документів, технічного забезпечення їх підготовки, контролю за виконанням документів, а також здійснення діловодних процесів - організації документообігу, формування справ і зберігання документів та поширюється на всю службову документацію.

Пунктом 9.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби передбачено, що зберігання завершених виконавчих проваджень здійснюється у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні (робочій кімнаті) органу державної виконавчої служби і покладається на одного з працівників органу державної виконавчої служби, про що керівником цього органу видається відповідний організаційно-розпорядчий документ.

Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. (п. 9.10 Порядку)

Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, суд зазначає, що знищенню підлягають тільки завершені виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчились.

Варто зазначити, що з листа відповідача від 29.12.2018 р. та клопотання до суду від 25.02.2019 року вбачається, що у відділі на виконанні не перебуває виконавче провадження, за якими боржником є ОСОБА_2, а спірне виконавче провадження може бути знищеним за спливом строку зберігання.

Тобто, виконавче провадження щодо позивача не перебуває на виконанні, що є підставою для зняття накладеного відповідачем на майно арешту.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги відсутність доказів існування виконавчого провадження відносно позивача, а також лист відповідача про можливе знищення виконавчого провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зняття арешту з майна, що належить позивачу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 263, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - Харківська філія Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України про зняття арешту та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Зняти арешт з кватири №13 у будинку № 16 по вулиці Римарській в місті Харкові, Харківської області, Україна, за реєстраційним номером обтяження 9778122, яка належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 61000, р.н.о.к.п.п НОМЕР_1).

Зобов’язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести відомості про зняття арешту з кватири №13 у будинку № 16 по вулиці Римарській в місті Харкові, Харківської області, Україна у відповідні обліки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 61000, р.н.о.к.п.п НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору в загальному розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під., 10 пов., м. Харків, 61022).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.