Рішення № 80099889, 19.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

19.02.2019 р. справа №520/8960/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міністерства юстиції України до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" про припинення діяльності в частині використання найменування символіки комуністичного тоталітарного режиму під час використання та поширення продукції,-

встановив:

Позивач, Міністерство юстиції України як суб’єкт владних повноважень у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про припинення діяльності Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» в частині використання найменування символіки комуністичного тоталітарного режиму під час використання та поширення продукції.

Підставами позову є доводи про те, що діяльність ДП в частині виготовлення продукції і користування Свідоцтвом про знак для товарів і послуг суперечить закону, позаяк є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідач, Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що господарська діяльність ДП не провадиться у зв’язку із знаходження у процедурі банкрутства; продукції з найменуванням «Советское Игристое» на залишках товару у ДП не має; кошти для внесення змін до Свідоцтва на знак для товарів і послуг відсутні через неплатоспроможність, визнану у порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; зміст та реквізити Свідоцтва на знак для товарів і послуг не містять ознак пропаганди комуністичного тоталітарного режиму.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач є власником: Свідоцтва на знак для товарів і послуг №62637 (дата реєстрації – 15.05.2006р.; дата продовження строку дії – 27.04.2015р.; очікувана дата закінчення строку дії – 09.09.2025р.), котре містить словосполучення “Советское шампанское”; Свідоцтва на знак для товарів і послуг №110435 (дата реєстрації – 26.06.2007р.; дата продовження строку дії – 26.06.2017р.; очікувана дата закінчення строку дії – 26.06.2027р.), котре містить словосполучення “Советское игристое”; Свідоцтва на знак для товарів і послуг №168438 (дата реєстрації – 29.03.2012р.; дата продовження строку дії – 25.03.2013р.; очікувана дата закінчення строку дії – 29.03.2022р.), котре містить словосполучення “Советское шампанское”.

19.04.2016р. до Міністерства юстиції України надійшло звернення гр..ОСОБА_3 з приводу придбання 23.03.2016р. о 15:49год. в магазині «Маркетопт» за адресою вул.Леніна, б.2/5, с.Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, пляшки алкогольного напою – напій винний слабоалкогольний ігристе біле «Радянське» («Советское») за ціною 35,10 грн.

Комісією з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» було складено правовий висновок від 11.09.2018р. №15 «Про невідповідність діяльності ДП «Харківський завод шаманських вин» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Цей висновок було затверджено наказом Міністерства юстиції України №3092/5 від 28.09.2018р.

05.10.2018р. представником Міністерства юстиції України було складено даний позов, у якому порушено питання лише стосовно Свідоцтва на знак для товарів і послуг №110435 (дата реєстрації – 26.06.2007р.; дата продовження строку дії – 26.06.2017р.; очікувана дата закінчення строку дії – 26.06.2027р.), котре містить словосполучення “Советское игристое”.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовідносини з приводу створення, існування, припинення об’єктів права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а правовідносини з приводу заборони пропаганди комуністичного тоталітарного режиму урегулюванні положеннями Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Так, згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об'єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об'єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

З наведених норм закону чітко і однозначно слідує, що у разі невиконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» припиненню підлягає уся діяльність юридичної особи, політичної партії, об'єднання громадян, друкованого засобу масової інформації.

Розглядаючи справу, суд зважає, що застосування такого юридичного наслідку як повне припинення діяльності юридичної особи з огляду на правило юридичної визначеності як невід’ємний складовий елемент запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права повинно відповідати характеру та змісту діяння особи.

За визначенням п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів – 1) публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, 2) поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, 3) виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;

При цьому, за правилом критерію п.п. «є» п.п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» назви, похідні від СРСР, підлягають кваліфікації як пропаганда виключно за умови пов”язаності 1) з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), 2) річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, 3) встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, 4) переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Суд відзначає, що матеріали справи не містять жодного доказу пов’язаності найменування продукції – слабоалкогольного напою «Совесткое Игристое» з критерієм пропаганди комуністичного тоталітарного режиму у розумінні п.п. «є» п.п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги положення п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», де зазначено, що у разі недотримання вимог цього Закону юридичними особами, політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, зазначеними у пункті 3 цієї статті Закону, їхня діяльність підлягає припиненню в установленому законом порядку, крім випадків, коли юридичними особами, політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян вжито заходів щодо дотримання вимог цього Закону, а неможливість державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних з приведенням їх у відповідність із цим Законом, зумовлена об'єктивними причинами.

Сторонами по справі не заперечуються обставини знаходження відповідача, ДП у судових процедурах банкрутства згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Спеціальний правовий режим діяльності суб’єкта господарювання – боржника за правилами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є об’єктивними причинами, котрі засвідчують як фінансовий стан відповідача, так і обмеження у використання коштів.

Окремо суд зауважує, що довідкою відповідача від 19.11.2018р. №205 підтверджені обставини відсутності у залишках на ДП продукції з найменуванням шампанське України «Совесткое Ігристе».

Позивач у ході розгляду справи достовірності відомостей довідки не спростовував.

Відсутність продукції унеможливлює як використання (дослівне відтворення резолютивної частини позову), так і поширення неіснуючої продукції.

Продовжуючи розгляд справи, суд відмічає, що у силу ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

За приписами п.«а» ч.1 ст.19 названого закону невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним повністю або частково.

Отже, невідповідність змісту чи реквізитів Свідоцтва на знак для товарів і послуг вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" за спеціальною нормою права – ст.ст.5 і 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» у редакції після внесення змін Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" є підставою для визнання згаданого свідоцтва недійсним, а не підставою для припинення діяльності юридичної особи у цілому чи в певній частині.

Розв’язуючи спір, суд також бере до уваги, що заявлена владний суб’єктом вимога не узгоджується зі змістом ч.2 ст.2 КАС України, адже фактично спрямована на припинення існування об’єкта права інтелектуальної власності як речі матеріального світу, письмово втіленої у Свідоцтві на знак для товарів і послуг.

Суд вважає, що інтерес особи на збереження (продовження) дії Свідоцтва на знак для товарів і послуг (та об’єкту права інтелектуальної власності) підпадає під захист ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Владна управлінська діяльність Держави у спірних правовідносинах носить явно та однозначно суперечливий характер (аж до взаємовиключення), позаяк Міністерство юстиції України кваліфікує існування перелічених вище Свідоцтв на знаки для товарів і послуг як порушення вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у той час як інший державний орган - Державна служба інтелектуальної власності не вбачає такого порушення і вже під час чинності названого закону приймає управлінське рішення про продовження строку дії Свідоцтв на знаки для товарів і послуг.

З огляду на викладене, у даному конкретному випадку владний суб’єкт повинен був реалізовувати управлінську функцію контролю за додержанням особами вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у спосіб звернення як до органу управління Державного підприємства, так і до Державної служби інтелектуальної власності.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк заявив вимогу, що порушує суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси приватного учасника суспільних правовідносин.

Указана обставина є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 26.02.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева