Рішення № 80099876, 25.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 812/144/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури сил антитерористичної операції про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення невиплаченого грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової прокуратури сил антитерористичної операції (далі – відповідач), в якому позивач після уточнення позовних вимог просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ військового прокурора сил антитерористичної операції № 543к від 22.12.2017 про звільнення позивача з посади слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону на виконання рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 232дп-17 від 01.11.2017;

- поновити позивача на посаді слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону або іншій рівнозначній посаді у військовій прокуратурі;

- стягнути з відповідача на користь позивача не виплачене грошового забезпечення з 26.12.2017 по період поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом військового прокурора сил антитерористичної операції № 543к від 22.12.2017 на виконання рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 232дп-17 від 01.11.2017 позивача звільнено з посади слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури № 232дп-17 від 01.11.2017 ґрунтується на тому, що позивачем вчинені дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики у зв’язку з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що на думку позивача, не відповідає дійсності.

Позивач вважає, що Комісія не зважаючи на усі вищевказані факти, діючи незаконно, упереджено, не об’єктивно, порушуючи вимоги статей 19,62 Конституції України, статті 43 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 7,62 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняла незаконне та не обґрунтоване рішення про його звільнення з органів прокуратури. Позивач переконаний, що наказ про його звільнення прийнято на підставі незаконного та необґрунтованого рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 232дп-17 від 01.11.2017.

Крім того, позивач зазначає, що згідно його паспортних даних та реєстраційного номеру облікової картки платника податків він – ОСОБА_1. Позивач вважає, що до Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів та військовим прокурором сил антитерористичної операції притягнуто зовсім іншу особу, оскільки останніми було вказано не його прізвище та по-батькові, що на думку позивача є порушенням пункту 120 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.210).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглянути справу у письмовому провадженні (арк.спр.211).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги статті 205 КАС України, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19/01/2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (арк.спр.1-2);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 800/531/17 (арк.спр.176).

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від …..

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕН640388, виданий Антрацитівським МВУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (арк.спр. 18-19).

19.11.2014 ОСОБА_1 прийнято присягу працівника прокуратури (арк.спр.27).

Позивача було ознайомлено з положенням Кодексу професійної етики та поведінки та останній зобов’язувався їх дотримуватися при виконанні своїх службових обов’язків та службою, що підтверджується листом від 12.11.2014 (арк.спр.26).

Відповідно до Наказу від 19.08.2015 № 26К, лейтенанта юстиції ОСОБА_1 призначено слідчим військової прокуратури Луганського гарнізону сил антитерористичної операції (арк.спр.8).

Судом встановлено, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія прокурорів від 01.11.2017 № 232дп-17 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_2, вирішено притягнути слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури (арк.спр.9-14,29-34).

Наказом Військової прокуратури сил антитерористичної операції від 22.12.2017 № 543к на виконання рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 232дп-17 від 01.11.2017, старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 з 26.12.2017 звільнено з посади слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону (арк.спр.35-36).

Відповідно до довідки від 26.02.2018 № 14/-вих 18, грошове забезпечення позивача, обчислене за період з 22.12.2017 по 31.01.2018 складає 44890,71 грн., у тому числі за грудень 2017 – 15321,53 грн., за січень 2018 – 29569,18 грн. (арк.спр.166).

Згідно довідки від 04.02.2018, середньомісячне грошове забезпечення позивача, яке обчислене виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці служби на посаді, складає 23475,55 грн. (із розрахунку середньоденного грошового забезпечення в розмірі 769,69 грн.) (арк.спр.167).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1679-VII).

Систему прокуратури України становлять, зокрема, військові прокуратури (пункт 4 частини 1 статті 7 Закону № 1697-VII).

Згідно частини 3 статті 16 Закону № 1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Пунктом 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор зобов’язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року №111, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані.

Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини 1 статті 43 Закону № 1697-VII).

Частиною 1 статті 44 Закону № 1697-VII визначено орган, що здійснює дисциплінарне провадження. Так, дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

У свою чергу, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (частина 1 статті 45 Закону № 1697-VII).

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 1697-VII, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу.

Згідно частини 1 статті 49 Закону № 1697-VII, на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

Позивач у позовній заяві, як на підставу для задоволення позовних вимог посилається на ту обставину, що комісія діючі незаконно, упереджено, не об’єктивно, порушуючи вимоги статей 19, 62 Конституції України, статті 43 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 7,62 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняла незаконне та необґрунтоване рішення про його звільнення з органів прокуратури.

Щодо доводів позивача, суд вважає їх незмістовними, необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі № 800/335/17 (П/9901/195/18), в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 01.11.2017р. №232дп-17 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_1" – відмовлено. Дата набрання законної сили 16.10.2018.

У свою чергу, постановою Верховного Суду від 16.10.2018 по справі № 800/531/18 (провадження № 11-551заі18), рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 5 квітня 2018 року залишено без змін. Дата набрання законної сили 16.10.2018.

Таким чином, суд зауважує, що рішенням Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі № 800/335/17 (П/9901/195/18) та постановою Верховного Суду від 16.10.2018 по справі № 800/531/18 (провадження № 11-551заі18), які набрали законної сили, були встановлені всі обставини стосовно прийняття рішення Кваліфікаційного-дисциплінарної комісії прокурорів від 01.11.2017 №232дп-17 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_1", а відтак не можуть підлягати доказуванню в даній адміністративні справі у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Позивач, як на підставу визнання протиправним й скасування Наказу військової прокуратури сил антитерористичної операції від 22.07.2017 № 543к, посилається на те, прокурор регіону самостійно змінив та прописав вірне по-батькові позивача та зазначив не його прізвище.

Проте, суд не може погодитись з доводами позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Дослідженням Наказу від 22.12.2017 № 543к, судом встановлена його відповідність нормам чинного законодавства України та зміст вказаного наказу відповідає всім ознаками, які дають змогу в повній мірі ідентифікувати того працівника органу прокуратури, стосовно якого його прийнято.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв’язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8, 9, 32, 77,78,139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової прокуратури сил антитерористичної операції про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення невиплаченого грошового забезпечення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_4