Рішення № 80099842, 22.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2019 року 10 год. 25 хв.Справа № 280/70/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А., та сторін

від позивача: адвокат ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_3 Крістіни Володимирівни (адреса реєстрації: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 8 гуртожиток, фактичне місце проживання: 69063, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРОПУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 Крістіни Володимирівни (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 04.12.2018 №793- о «Про переведення працівників» в частині переведення з 04.12.2018 позивача на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжя, з посадовим окладом 4800,00 грн. на місяць, одночасно звільнивши з посади головного державного ревізора - інспектора організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області, як такий, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом від 04 грудня 2018 року № 793-о відповідач здійснив незаконне, за відсутності законодавчо визначених підстав, примусове, без згоди позивача, переведення ОСОБА_3 на посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі, одночасно звільнивши з посади головного державного ревізора – інспектора організаційно – аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області. Відповідно, ГУ ДФС у Запорізькій області були порушені приписи Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України, що призвело до порушення прав ОСОБА_3 як працівника та державного службовця і вимагає судового захисту. Позивач просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 06.02.2019 о 17 год. 00 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 25.01.2019 надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність дій ГУ ДФС у Запорізькій області. В обґрунтування законності прийнятого наказу відповідач посилається на те, що посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області здійснені заходи щодо попередження ОСОБА_3 про зміну істотних умов державної служби на підставі скорочення штату працівників управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області. Відповідач вказує, що оскільки станом на 04.12.2018 позивач не звернулась до ГУ ДФС з жодною з заяв за змістом ст. 87 Закону № 889 вона вважається такою, що погодилась на продовження проходження державної служби. У відзиві зазначає, що з 06.12.2018 до 24.01.2019 позивач не здійснює виконання обов’язків державного службовця, оскільки відсутня на робочому місці без повідомлення причин відсутності. Відповідач просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.02.2019 відкладено розгляд адміністративної справи № 280/70/19 та призначено судове засідання на 22 лютого 2019 року о 9-00 годині. У судовому засіданні 22 лютого 2019 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

06 червня 2018 року Державною фіскальною службою України за підписом в.о. Голови ОСОБА_4 було прийнято наказ № 356 «Про внесення змін до окремих наказів ДФС». Пунктом 2 наказу ДФС України від 06.06.2018 № 356 наказано ліквідувати в головних управліннях ДФС в областях та місті Києві, Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби підрозділи внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у відповідних областях, місті Києві та управління внутрішньої безпеки підрозділів Офісу великих платників податків ДФС.

16 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області за підписом в.о. начальника ОСОБА_5 прийнято наказ № 2345 «Про попередження працівників Головного управління ДФС у Запорізькій області», яким наказано начальнику управління по роботі з персоналом ОСОБА_6:

1.1. Попередити про зміну істотних умов державної служби та скороченням штату працівників згідно додатку 1.

1.2. Попередити про скорочення посад співробітників податкової міліції згідно додатку 2.

1.3. Здійснити комплекс заходів щодо призначення, переведення, звільнення згідно із штатним розписом.

Додатком 1 до наказу від 16.07.2018 № 2345 визначено список працівників Головного управління ДФС у Запорізькій області, яких необхідно попередити про зміну істотних умов державної служби та скороченням штату працівників. Даний перелік містить 18 посад, серед яких під номером 18 значиться головний державний ревізор-інспектор організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3 Крістіна Володимирівна.

03 серпня 2018 року в.о. голови ДФС України ОСОБА_4, з метою організації виконання пункту 2 наказу ДФС України від 06.06.2018 № 356 «Про внесення змін до окремих наказів ДФС» щодо ліквідації в головних управліннях ДФС в областях та місті Києві, Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби підрозділів внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у відповідних областях, місті Києві та управління внутрішньої безпеки підрозділів Офісу великих платників податків ДФС, видано розпорядження за № 79-р «Про організацію вжиття заходів», в якому в пункті 2 зазначено, що відповідно до пункту 2 наказу № 356 припинити здійснення повноважень та функціональних обов’язків покладених на підрозділи ВБ, до 06.08.2018.

17 серпня 2018 року позивачем було отримано попередження про наступне вивільнення, згідно якого даним листом відповідач попереджає ОСОБА_3 Крістіну Володимирівну, яка займає посаду головного державного ревізора-інспектора організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області про наступне звільнення із займаної посади 18 жовтня 2018 року згідно з пунктом 3 частини 1 статті 43, пунктом 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 № 889- VIII із змінами та доповненнями, у зв’язку зі змінами істотних умов державної служби та скороченням штату працівників. Також вказаним попередженням відповідно до п. 1 ч. першої ст. 41 Закону України «Про державну службу» було запропоновано вакантну посаду головного державного ревізора – інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Вільнянського управління з посадовим окладом 4 800,00 грн.

12 вересня 2018 року позивач направив на адресу відповідача скаргу на дії посадових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області щодо порушення прав та створення перешкод у реалізації прав державного службовця та на попередження про наступне вивільнення.

28 вересня 2018 року за вих. № 8817/14/08-01-10-08 відповідач надіслав ОСОБА_3 лист «Про надання відповіді», в якому зазначив, що дії, вчинені посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області, не порушують права позивача та не створюють перешкоди у реалізації прав державного службовця. В листі зазначено, що комісія вважає за необхідне вручення позивачу повідомлення згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про державну службу» із зазначенням посади, на яку позивача як державного службовця буде переведено, надання для ознайомлення посадової інструкції з переліком посадових обов’язків за такою посадою, а також доведення до відома актуального переліку рівнозначних або нижчих вакантних посад, які не потребують обов’язкового проведення конкурсу відповідно до Закону України «Про державну службу». З листом надіслано повідомлення від 28 вересня 2018 року, згідно якого у зв’язку із введенням в дію Переліку змін № 3, 4 до організаційної структури та Переліку № 4, 5 змін до штатного розпису Головного управління ДФС у Запорізькій області на 2018 рік, повідомлено ОСОБА_3 про зміну істотних умов державної служби, які відбудуться у зв’язку з переведенням, відповідно до п. 1 ч. першої ст. 41 Закону України «Про державну службу», на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі з посадовим окладом 4 800,00 грн., яке відбудеться через 60 календарних днів з дня отримання цього повідомлення, а також копія Посадової інструкції головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області, копія штатного розпису на 2018 рік ГУ ДФС у Запорізькій області станом на 28.09.2018 (з окладами на 01.01.2018).

26 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 подала в.о. Голови ДФС України ОСОБА_7 скаргу на дії посадових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області в порядку статті 11 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (зі змінами та доповненнями).

Листом від 06.12.2018 вих. № 19200/Н/99-99-22-01-03-14 ДФС України за підписом Начальника Головного управління внутрішньої безпеки, полковника податкової міліції ОСОБА_8 запропонувала під час розгляду зазначених вище звернень врахувати позицію Національного агенства України з питань державної служби, викладену в роз’ясненні від 14.02.2018 № 48-р/з, а також керуватися положеннями Закону № 889 та Кодексу законів про працю України.

06 грудня 2018 року ОСОБА_3 отримала копію наказу № 793-о від 04 грудня 2018 року Головного управління ДФС у Запорізькій області за підписом в.о. начальника ОСОБА_9 «Про переведення працівників», згідно якого у зв’язку із введенням в дію Переліку змін № 3 до організаційної структури та Переліку № 4 змін до штатного розпису Головного управління ДФС у Запорізькій області на 2018 рік, відповідно до пункту 1 частини першої статті 41, статті 43 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», перевести з 04 грудня 2018 року ОСОБА_3 Крістіну Володимирівну на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі, з посадовим окладом 4800,00 гривень на місяць, одночасно звільнівши з посади головного державного ревізора – інспектора організаційно – аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області. Підставою у вказаному наказі зазначено повідомлення про зміну істотних умов державної служби, вручене ОСОБА_3 засобами поштового зв’язку 04.10.2018. На наказі № 793-о від 04.12.2018 Позивач здійснив напис: «Ознайомлена з наказом, з переведенням не згодна, оскільки переведення можливе лише за заявою працівника. 06.12.2018 11 год. 49 хв.».

Того ж дня, 06.12.2018 позивача було ознайомлено з наказом № 802-о від 06.12.2018 «Про оголошення наказу», згідно якого у зв’язку з перебуванням на лікарняному з 03.12.2018 по 05.12.2018, наказано ОСОБА_3 Крістіну Володимирівну вважати такою, що приступила до роботи з 06 грудня 2018 року на посаді головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі. Підставою у означеному наказі вказано листок непрацездатності серії АДЛ № 073253 від 05.12.2018 виданий КУ «Пологовий будинок № 9», наказ № 793-о від 04 грудня 2018 року «Про переведення працівників».

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначення правового статусу державного службовця регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (зі змінами та доповненнями) (надалі – Закон України № 889). Згідно п. 3 ст. 5 Закону України № 889 дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 41 Закону України № 889 державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Пункт 2 ст. 41 Закону України № 889 визначає, що переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Відповідно до ст. 32 Кодексу законів про працю України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не надавала згоду на її переведення на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі, з посадовим окладом 4800,00 гривень на місяць, тому суд прийшов до висновку про порушення ГУ ДФС у Запорізькій області п. 2 ст. 41 Закону України «Про державну службу» під час прийняття наказу № 793-о від 04 грудня 2018 року.

Суд звертає увагу, що підставою у наказі № 793-о від 04 грудня 2018 року зазначено лише повідомлення про зміну істотних умов державної служби, вручене ОСОБА_3 засобами поштового зв’язку 04.10.2018. Серед підстав у наказі № 793-о від 04 грудня 2018 року відсутнє посилання на заяву чи згоду ОСОБА_3 на переведення на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі, з посадовим окладом 4800,00 гривень на місяць.

Норма п. 2 ст. 41 Закону України «Про державну службу» не містить будь – яких виключень, тому суд не приймає обґрунтування відповідача, що оскільки станом на 04.12.2018 позивач не звернулась до ГУ ДФС з жодною з заяв за змістом ст. 87 Закону № 889 вона вважається такою, що погодилась на проходження державної служби.

Статтею 87 Закону № 889 регулюється припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення. Згідно ч. 1 ст. 87 Закону № 889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

При цьому, за ч. 3 ст. 87 Закону № 889 процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Відповідно до п. 2 наказу ДФС України від 06.06.2018 № 356 наказано ліквідувати в головних управліннях ДФС в областях та місті Києві, Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби підрозділи внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у відповідних областях, місті Києві та управління внутрішньої безпеки підрозділів Офісу великих платників податків ДФС.

Ліквідація підрозділів внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС зумовлює скорочення штату та має призвести до звільнення працівників цих підрозділів за скороченням чисельності або штату державних службовців згідно пункту 1) ч. 1 ст. 87 Закону України № 889 у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

ОСОБА_3 Крістіна Володимирівна включена до п. 18 Додатку 1 до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.07.2018 № 2345, яким визначено список працівників Головного управління ДФС у Запорізькій області, яких необхідно попередити про зміну істотних умов державної служби та скороченням штату працівників.

Суд вважає, що оскільки станом на 04.12.2018 ОСОБА_3 не надала згоду на переведення на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі, з посадовим окладом 4800,00 гривень на місяць, не обрала іншої рівноцінної посади державної служби з запропонованого актуального переліку рівнозначних або нижчих вакантних посад, які не потребують обов’язкового проведення конкурсу, то у спірному випадку згідно абзацу другого ч. 3 ст. 87 Закону № 889 допускається звільнення державного службовця на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України № 889 (скорочення чисельності або штату державних службовців), а не позивач вважається такою, що погодилась на продовження проходження державної служби, як помилково вважає відповідач.

Також суд вважає за необхідним звернути увагу ГУ ДФС у Запорізькій області на помилковість застосування до спірного випадку норм права, які регулюють зміну істотних умов державної служби.

Як вказувалося вище, наказом ДФС України від 06.06.2018 № 356 наказано ліквідувати в головних управліннях ДФС в областях та місті Києві, Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби підрозділи внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у відповідних областях, місті Києві та управління внутрішньої безпеки підрозділів Офісу великих платників податків ДФС.

Ліквідація підрозділів внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС не є зміною істотних умов державної служби, так як ч. 3 ст. 43 Закону України № 889 визначає їх вичерпний перелік, а саме зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов’язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

При ліквідації підрозділів внутрішньої безпеки територіальних органів за наказом ДФС України від 06.06.2018 № 356 не змінюються основні посадові обов’язки ОСОБА_3, як головного державного ревізора-інспектора організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області, тому ГУ ДФС у Запорізькій області помилково надіслано повідомлення ОСОБА_3 про зміну істотних умов державної служби та застосовані приписи ст. 43 Закону України «Про державну службу».

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку про прийняття Головним управлінням ДФС у Запорізькій області наказу від 04 грудня 2018 року № 793-о «Про переведення працівників» в частині переведення з 04 грудня 2018 року ОСОБА_3 Крістіни Володимирівни на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі, з посадовим окладом 4800,00 гривень на місяць, одночасно звільнівши з посади головного державного ревізора – інспектора організаційно – аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області, з порушенням норм чинного законодавства України, прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_3 Крістіни Володимирівни, та, відповідно, обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та оцінці всіх фактів і обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 768 гривні 40 копійок, що підтверджується квитанцією від 03.01.2019 № 1953-03-001/С.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 Крістіни Володимирівни (адреса реєстрації: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 8 гуртожиток, фактичне місце проживання: 69063, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРОПУ 39396146) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРОПУ 39396146) від 04.12.2018 №793- о «Про переведення працівників» в частині переведення з 04.12.2018 ОСОБА_3 Крістіну Володимирівну (адреса реєстрації: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 8 гуртожиток, фактичне місце проживання: 69063, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжя, з посадовим окладом 4800 грн. на місяць, одночасно звільнивши з посади головного державного ревізора – інспектора організаційно – аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області, як такий, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРОПУ 39396146) на користь ОСОБА_3 Крістіни Володимирівни (адреса реєстрації: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 8 гуртожиток, фактичне місце проживання: 69063, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписане суддею 26.02.2019.

Суддя Р.В. Сацький