Рішення № 80099786, 25.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 р. № 520/771/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі : головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно позбавляє позивача частини його власності у вигляді компенсації втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою перерахованої пенсії.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що Управляння діяло в межах чинного законодавства, оскільки строк виплати перерахованої пенсії за 2016-2017 роки за Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 року почався з 01.01.2019 року та відповідні дії наразі здійснюються.

Позивач надав відповідь на відзив в контексті помилковості доводів відповідача.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 р. по справі №640/2250/18 було, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1, з урахуванням виплачених сум, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст.ст. 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11 листопада 2015 року № 988, згідно довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 23.03.2018 №100/31252-2003005251, з виплатою за результатами перерахунку різниці недоплаченої пенсії за весь період в повному обсязі, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 № 103 щодо часткової та/або поетапної виплати перерахованої суми пенсії.

Позивач звернувся до відповідача 21.12.2018 року з приводу виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 р. по справі №640/2250/18 ( набрало законної сили 18.09.2018 року згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду") за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року проте, отримав лист від 18.01.2019 року про відсутність підстав для вчинення зазначених дій.

Крім того, судом встановлено , що рішення по справі по справі №640/2250/18 перебуває на примусовому виконанні у ВПВРУДВСГТУЮ в Харківській області та відповідачем на адресу державного виконавця надано лист від 09.10.2018 року про те, що виплату нарахованої різниці по пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року буде виплачено за надходження коштів від Пенсійного фонду України.

З 01.01.2019 року відповідач почав здійснювати виплату нарахованої різниці по пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" ( надалі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за

який виплачується доход, до уваги не береться) ( ст. 3 Закону).

Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Також відповідно до п.3 даного Порядку, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії,

додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 4 порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що відповідачем почали вичинятись дії на виконання рішення по справі №640/2250/18 лише з 01.01.2019 року, хоча рішення набрало законної сили 18.09.2018 року ( початок примусового виконання 27.09.2018 року з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження).

Отже, між моментом нарахування та початком виплат минув строк, що перевищує місяць, що зумовлює наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію.

Посилання відповідача у відзиві на приписи Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 в контексті того, що строк виплати за період 2016-2017 р. настав 01.01.2019 року та відповідні дії з його настанням учиняються, як відсутності складу правопорушення та відсутності підстав для виплати компенсації, суд відхиляє, оскільки Рішенням по справі №640/2250/18 чітко передбачено вчинення виплат пенсії за вказаний період без застосування положень Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103.

Посилання відповідача про відсутність коштів суд також відхиляє, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року), за яким органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Homme Office (case 41/74 Duym v. Homme Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до правової позиції, висловленої у Постанові Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі №21-518а14 - основною умовою для виплати громадянину компенсації за ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, враховуючи також правову позицію, викладену ВСУ у постанові від 11.07.2017 р. у справі № 2а-1102/09/2670 зазначає, що Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядок проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Стосовно визначеного позивачем періоду нарахування та виплати компенсації з 01.01.2016 року по день фактичної виплати, суд частково з таким погоджується та зазначає, що спірні правовідносини виникли внаслідок порушення строків виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року за рішенням суду по справі №640/2250/18, а п.4 порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100, отже, відповідний дохід позивач втратив за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а тому компенсацію повинен отримати саме за цей період.

Суд вказує, що починаючи з 2018 року пенсія позивачу нараховується та виплачується без порушень строків, розглядом справи протилежного не встановлено.

В частині визнання протиправною бездіяльності позов не підлягає задоволенню як такий, що не є належним відновленням порушених прав.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Прохання позивача в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення не є позовною вимогою і обов'язком суду, враховуючи положення ст. 382 КАС України.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково .

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під’їзд, 2-й поверх) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1, 61168, АДРЕСА_1) компенсацію втрати частини доходів за період 01.01.2016 р. - 31.12.2017 р. згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під’їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1, 61168, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Заічко О.В.