Рішення № 80099628, 25.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3897/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач, з урахуванням документів, поданих на виконання ухали суду від 8 серпня 2018 року, просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 31 від 03.02.2018 року про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно позивача.

Ухвалою суду від:

- 20.08.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження;

- 15.01.2019 року: розпочато розгляд справи спочатку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.41-47, 117-119), із посиланням на ч.ч. 1, 2 ст. 1, ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ч.ч. 1, 6 ст. 29 Цивільного кодексу України, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач з 1995 року постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем реєстрації АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується реєстрацією місця проживання у паспорті. У березні 2014 року після проведення Російською Федерацією так званого референдуму та окупацією АР Крим, позивач була вимушена покинути своє постійне місце проживання в АР Крим та переїхати до своєї доньки в м. Одесу. До Одеси вона переїхала в березні 2014 року, де позивача, як внутрішньо переміщену особу, тимчасово поселили до Клінічного санаторію ім. Пирогова, який знаходиться за адресою, м. Одеса, вул. Лиманська, 170 (Курорт Куяльник). Також ОСОБА_3 стала на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси;

- 26 березня 2014 року позивач вперше став на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації від 07.07.2014 року № 5060. 21 жовтня 2014 року Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради позивачу було видано другу довідку про знаходження позивача на обліку внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території України № НОМЕР_1 відповідно до норм ЗУ «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року;

- у квітні 2018 року з листа відповідача від 13.03.2018 року позивач дізнався, що рішенням відповідача № 31 від 03.02.2018 року скасовано дію довідки від 21.10.2014 р. № НОМЕР_1 про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи з підстави, нібито, подання позивачем завідомо недостовірних відомостей, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб»;

- 20.03.2018 позивач звернувся із заявою до відповідача з метою отримати копії рішення про скасування довідки позивача. У відповідь на заяву позивач отримав копію рішення відповідача № 31 від 03.02.2018 року про скасування довідки позивача на тій підставі, що позивач, нібито, подав недостовірні відомості. При цьому у рішенні не зазначено, які саме відомості з поданих позивачем є недостовірними;

- рішення, що оскаржується, не прийнято обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Воно не є мотивованим, та не ґрунтується на вимогах закону. Зазначеним рішенням порушені права позивача, як внутрішньо переміщеної особи, оскільки без підтвердження цього статусу позивач не має доступу до послуг та пільг. Без зазначеної довідки позивач не може отримувати щомісячну адресну допомогу, передбачену для внутрішньо перемішених осіб; пенсію за віком; не має доступу до банківських послуг у якості резидента України та інше;

- з рішення відповідача № 31 від 03.02.2018 року про скасування довідки позивача не є зрозумілим, яку саме подану позивачем інформацію відповідач вважає недостовірною. У листі відповідача від 13.03.2018 року № 14-02-19/553 зазначено, що, нібито, якісь звернення позивача з 1997 року "до органів влади різних рівнів" доводять, що позивач з 1997 року постійно проживає у м. Одеса. Разом з тим, факт того, що позивач періодично писала звернення з м. Одеса, а також той факт, що позивач періодично приїжджав до своїх дочок та онуки у гості до м. Одеса, не спростовує того, що позивач на момент здійснення тимчасової окупації АР Крим у 2014 році постійно проживав у м. Євпаторія;

- у листі відповідача від 13.03.2018 року № 14-02-19/553 зазначено, що "на початок подій на тимчасово окупованій території (АР Крим), нібито, позивач там не проживав, а тому права на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та призначення щомісячної адресної допомоги не має". При цьому не зрозуміло, що відповідач розуміє під терміном "початок подій", і що це за дії і коли вони мали місце. Законодавство України такого терміну не містить;

- у березні 2014 року позивач вимушено покинув місце свого проживання у м. Євпаторії та більше ніколи не повертався до АР Крим;

- у довідці № 27 УДБК "УКРБУД" від 23.01.2018, яка також надана відповідачем до відзиву, не зазначений час, з якого ОСОБА_3 проживає у м. Одеса. Те, що у наданих документах TOB "КК "Жилфонд" зазначені неправдиві відомості підтверджує і той факт, що в них невірно вказано, що ОСОБА_3 нібито тітка відповідальної особи - ОСОБА_4. Насправді ж ОСОБА_3 - мати ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої. Така розбіжність пояснюється лише тим, що вказані документи складались без встановлення дійсних фактичних обставин, а лише з метою надання, нібито, легітимності діям відповідача. Така мета складення наданих відповідачем документів підтверджується також і тим, що на них відповідач почав посилатися лише у даному судовому провадженні. Раніше у відповіді про причини скасування довідки ВПО відповідач пояснював своє рішення лише наявністю переписки ОСОБА_3 з державними органами за період до 2014 року з материкової частини України.

В судовому засіданні представник відповідача не визнав адміністративний позов повністю, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив (а.с.58-61, 132-134), із посиланням на ч.ч. 1, 2 ст. 1, п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», п 10 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних витрат», із зазначенням таких фактичних обставин:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Заявниця перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі як внутрішньо переміщена особа з 21.10.2014 року та їй було видано відповідну довідку № НОМЕР_1. Того ж дня гр. ОСОБА_3 звернулася з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої відповідним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505;

- до управління надійшов лист від Уповноваженого Президента з прав людей з інвалідністю щодо незадовільних умов проживання гр. ОСОБА_3, яка проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2. 17.01.2018 року управлінням було направлено лист № 14-02-19/120 до TOB «КК «Жилфонд», щодо надання інформації про технічний стан вказаного будинку, його придатність для проживання, а також інформацію про власників квартири та з якого періоду в ній постійно проживає гр. ОСОБА_3 18.01.2018 року ТОВ «КК «Жилфонд» надано акт обслідування житлових умов заявника, в якому зазначено, що ОСОБА_3 проживає з 1997 року за вищевказаною адресою;

- 22.01.2018 року ТОВ «КК «Жилфонд» надано довідку № 27, в якій зазначено те, що за адресою АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу були зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 18.09.1997 року та її сестра ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, з 31.01.2000 року. Також, з ними проживає ОСОБА_3 без реєстрації з 1997 року постійно з моменту, коли була придбана квартира;

- для підтвердження або спростування даної інформації гр. ОСОБА_3 було запрошено до управління з підтверджуючими документами. У якості доказів гр. ОСОБА_3 надала копію своєї медичної картки Заозерної амбулаторії, м. Євпаторії, де останнє відвідування заявницею лікарів зафіксовано у 2010 році. Інших доказів заявницею надано не було. Таким чином, гр. ОСОБА_3 не підтвердила факт проживання на території АР Крим на момент тимчасової окупації. Враховуючи викладене, 03.02.2018 року прийнято рішення № 31 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи гр. ОСОБА_3 від 21.10.2014 року № НОМЕР_1. Таким чином, заявниця не мала права на виплату щомісячної адресної допомоги за період з 21.10.2014 року по 12.12.2016 року на загальну суму 20906,12 грн. Надана інформація є доказом того, що позивач надала не достовірну інформацію про фактичне місце свого проживання;

- що стосується тверджень позивача про те, що у наданих документах TOB «КК «Жилфонд» зазначені неправдиві відомості, що ОСОБА_3 не є тіткою, а мати ОСОБА_4, не спростовує факту постійного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до даних паспорта, серія ЕЕ № 624644, 05.07.2012 року місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7. (а.с.14-17)

21.10.2014 року ОСОБА_3 звернулась до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси з заявою № 279 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.177), у якій зазначила, зокрема:

- місце реєстрації проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8;

- фактичне місце перебування: м. Одеса, сан. Куяльник, кор. 1/531 з 29.03.2014 року;

- обставини, що спричинили переміщення: тимчасова окупація Автономної Республіки Крим.

Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси позивачу видано довідку від 21.10.2014 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. (а.с.21)

Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради прийнято рішення від 03.02.2018 року № 31 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яким вирішено: скасувати дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.10.2014 року № НОМЕР_1 та внести про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО з підстав, передбачених ст. 12 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемішених осіб», а саме: подання завідомо недостовірних відомостей. (а.с.19)

Відповідно до змісту даного рішення, місце реєстрації позивача: АДРЕСА_3 АР Крим, місце тимчасового проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Листом від 13.03.2018 року № 14-02-19/553 Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, із посиланням на ЗУ від 20.10.2014 року № 1706-VІІ, позивача повідомлено, що:

- 21.10.2014 року Вами до управління були надані документи для встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи. Також, Вам була призначена та виплачувалася щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (далі – Постанова), з 21.10.2014 року по 12.12.2016 року у розмірі 884,00 грн.;

- під час розгляду Ваших звернень до органів влади різних рівнів, управлінням встановлено, що Ви з 1997 року постійно проживаєте за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, та на початок подій на тимчасово окупованій території (АР Крим) не проживали, відповідно, права на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та призначення щомісячної адресної допомоги не мали.

Таким чином, Ваша довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.10.2014 року № НОМЕР_1 скасована на підставі ст. 12 Закону.

Не погоджуючись з рішенням Управління соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 03.02.2018 року № 31 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до змісту заяв по суті справи відповідача та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, обставини:

- щодо подання позивачем завідомо недостовірних відомостей, які послужили підставою для прийняття оскарженого рішення;

- що з 1997 року позивач постійно проживаєте за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, та на початок подій на тимчасово окупованій території (АР Крим) не проживав, які зазначені в листі від 13.03.2018 року № 14-02-19/553,

– встановлені відповідачем на підставі акту обслідування житлових умов позивача від 18.01.2018 року та довідки № 27 від 22.01.2018 року, складених ТОВ УК «Жилфонд».

Судом встановлено, що акт обслідування житлових умов заявника (Додаток № 3 до Положення про порядок пред’яви житлової площі в Україні) від 18.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_4, складено та підписано членами комісії: майстром ОСОБА_6, інспектором Жигун Т.С., сантехніком ОСОБА_7, за скріплено печаткою Будинко-управління № 1 УДБК «Укрбуд» ТОВ «УК «Жилфонд». (а.с.66-67)

Відповідно до графи 6 даного акту «Хто проживає на даній площі»: 2 (двоє)

Прізвище, ім’я Родинні Рік З якого часу проживає

по батькові стосунки народження в населеному пункті

1. ОСОБА_4

Павлівна осн. кв. 28.10.1973 18.08.1997

2. ОСОБА_5

Павлівна сестра 29.09.1983 31.01.2000

3. ОСОБА_3

Іванівна тітка 1997.

Довідка № 27 від 22.01.2018 року дана ОСОБА_3 про те, що вона дійсно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_10, підписана начальником ЖЕКа ОСОБА_6 та паспортистом ЖЕКа ОСОБА_8 та скріплена печаткою Будинко-управління № 1 УДБК «Укрбуд» ТОВ «УК «Жилфонд». (а.с.65)

Відповідно до змісту даної довідки, зокрема: довідка дана про те, що за даною адресою на підставі купівлі-продажу були зареєстровані ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.09.1997 р. і сестра ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 з 31.01.2000 р.; з ними проживає їхня тітка ОСОБА_3 без реєстрації з 1997 р. постійно коли була куплена квартира.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії (а.с.23-29, 31-32, 49):

- довідки № 8931 від 01.07.2014 року, виданої позивачу про те, що вона знаходиться на обліку в УПФУ в Суворовському районі м. Одеси і отримує пенсію за віком, взята на облік з 01.04.2014 року;

- листів-відповідей: Міністерства регіонального розвитку і житлово-комунального господарства АР Крим від 03.02.2012 року, Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим від 20.11.2013 року, Євпаторійського міського відділу Головного управління МВС України в АР Крим від 16.05.2013 року, Виконавчого комітету Заозерненської селищної ради від 13.09.2013 року, адресованих позивачу за адресою: АДРЕСА_5, смт. Заозерне, м. Євпаторія;

- Довідки (виписки із будинкової книги про склад сім’ї і прописці) від 13.05.2013 року, виданої КП «ЗАОЖИЛВОДОКАНАЛ» АР Крим, про те, що позивач проживає і прописана в АДРЕСА_6;

- довідки Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації від 07.07.2014 року № 5060, виданої позивачу в тому, що вона дійсно зареєстрована у реєстраційному журналі 26.03.2014 року за № 9, як особа, що виїхала з АР Крим на тимчасове проживання до м. Одеса;

- розпорядження органа приватизації № 8-РП від 12 вересня 2012 року, яким прохання позивача по приватизації кімнати в комунальній квартирі, в якій вона проживає, яка знаходиться в м. Євпаторія за адресою: смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, буд. № 105, одна жила кімната № 26-б в комунальній квартирі, задовольнити і передати кімнату в комунальній квартирі, в приватну власність;

- квитанцій про оплату електроенергії та квартплати за адресою: вул. Алея Дружби, 105/203б, від 15.08.2013 року, 11.01.2013 року, 10.07.2013 року;

- ордеру на жилу площу в гуртожитку № 543 від 12 вересня 1996 року, виданого позивачу;

- листа позивача від 22.01.2018 року, відповідно до якого на підтвердження її проживання в Криму до 2014 року надала Управлінню соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської області: відповідь адміністрації Президента України від 11.12.2013 року; відповідь поліклініки м. Євпаторія; відповідь Ради міністрів АРК від 15.10.2013 року; виписку епікризу № 1256; довідку про первинну реєстрацію № 8931 в м. Одеса; медичну карточку АР Крим.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.64, 68, 70-111, 148-155):

- довідки № 27 (виписки із будинкової книги про склад сім’ї і реєстрації) від 23.01.2018 року, виданої ОСОБА_4 ТОВ «УК «Жилфонд» УДБК «Укрбуд», про те, що вона постійно проживає і зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_11 А, кв. 3, та що на цій площі проживають і зареєстровані 2 члена сім’ї:

1. ОСОБА_4, відповідальний, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрована в даному будинку з 18.08.1997 року

2. ОСОБА_5, сестра, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрована в даному будинку з 31.01.2000 року.

А також, у даній довідці від руки дописано: « 3. ОСОБА_3, тітка, без реєстрації.»;

- запиту Управління соціального захисту населення в Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 14-02-19/120 від 17.01.2018 року до директора ТОВ «КК «Жилфонд», із проханням надати інформацію щодо технічного стану будинку за адресою: м. Одеса, вул. Андрієвського, 8, його придатності для проживання, а також інформації про власників квартири № 3 та, з якого періоду в ній постійно проживає гр. ОСОБА_3;

- листа Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю від 11.01.2018 року № 30-01/10;

- медичної картки амбулаторного хворого – ОСОБА_3;

- звернення позивача до адміністрації Президента України від 16.12.1999 року, листа Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 24 січня 2001 року, листів голови райадміністрації від 05.09.2000 року, 25.01.2000 року, листа позивача заступнику голови райадміністрації від 20.12.2000 року, 25.12.2000 року, у яких адресою позивача зазначено: АДРЕСА_7.

На виконання ухвал суду про витребування у ТОВ «УК «Жилфонд» належним чином засвідчених копії усіх належних та допустимих доказів на підтвердження фактичних обставин, зафіксованих в усіх документах (довідках, актах, тощо), наданих ТОВ «УК «Жилфонд» Управлінню соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на запит від 17.01.2018 року № 14-02-19/120, Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Жилфонд» Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» суду надано копії (а.с.242-248), зокрема:

- Інвентарних карток 15, 102 обліку основних засобів щодо жилого будинку за адресою: вул. Андрієвського, 8, літ. «Б», «А», 12 квартир;

- Довідки № 530 (виписки із будинкової книги про склад сім’ї та реєстрації) від 20.12.2018 року, виданої ОСОБА_4, про те, що вона постійно проживає і зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_11 А, кв. 3, та що на цій площі проживають і зареєстровані 2 члена сім’ї:

1. ОСОБА_4, відповідальний, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрована в даному будинку з 18.08.1997 року;

2. ОСОБА_5, сестра, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрована в даному будинку з 31.01.2000 року;

- поквартирних карток Форми А та Б щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно зі ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі – ЗУ № 1706-VII), «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі – ЗУ № 1382-IV), Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (далі – Порядок № 509), Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (далі – Порядок № 505).

Згідно з ч. 1 ЗУ № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЗУ № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, зокрема, для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, зокрема, заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім’я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п’ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; повідомлення особи про її непричетність до скоєння злочинів або співучасті у злочинах; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.

Згідно з п. 4 Порядку № 509 під час подання заяви про взяття на облік заявник пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509 у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

Згідно з п. 10 Порядку 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ № 1706-VII, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа, зокрема, подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з п. 7-1 Порядку 509, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.

Відповідно до ст. 3 ЗУ № 1382-IV, зокрема, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, а саме:

1. Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради прийнято рішення від 03.02.2018 року № 31 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яким вирішено: скасувати дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.10.2014 року № НОМЕР_1 та внести про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО з підстав, передбачених ст. 12 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемішених осіб», а саме: подання завідомо недостовірних відомостей.

З наведеного вбачається, по-перше, що в оскарженому рішенні взагалі не зазначено / не конкретизовано, подання позивачем яких саме завідомо недостовірних відомостей встановлено відповідачем.

По-друге, в оскарженому рішенні взагалі не зазначено обставин / доказів / підстав, з яких відповідачем встановлено подання позивачем завідомо недостовірних відомостей, навіть, за наявності в самому рішенні застосованої відповідачем форми відповідного рішення місця для наведення такого обґрунтування.

Тобто, з оскарженого рішення не зрозуміло, коли, як, кому та які завідомо недостовірні відомості подано позивачем, а також, на підставі чого це встановлено.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення від 03.02.2018 року № 31, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб’єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18).

2. Листом від 13.03.2018 року № 14-02-19/553 Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, із посиланням на ЗУ від 20.10.2014 року № 1706-VІІ, позивача повідомлено, зокрема, що: під час розгляду звернень позивача до органів влади різних рівнів, управлінням встановлено, що позивач з 1997 року постійно проживаєте за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, та на початок подій на тимчасово окупованій території (АР Крим) не проживав, відповідно, права на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та призначення щомісячної адресної допомоги не мав; таким чином, довідка позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.10.2014 року № НОМЕР_1 скасована на підставі ст. 12 Закону.

Відповідно до змісту заяв по суті справи відповідача та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, обставини: щодо подання позивачем завідомо недостовірних відомостей, які послужили підставою для прийняття оскарженого рішення; що з 1997 року позивач постійно проживаєте за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, та на початок подій на тимчасово окупованій території (АР Крим) не проживав, які зазначені в листі від 13.03.2018 року № 14-02-19/553, – встановлені відповідачем на підставі акту обслідування житлових умов позивача від 18.01.2018 року та довідки № 27 від 22.01.2018 року, складених ТОВ «Жилфонд».

Проте, по-перше, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено вище, в оскарженому рішенні взагалі не зазначено обставин / доказів / підстав, з яких відповідачем встановлено подання позивачем завідомо недостовірних відомостей, при тому, що вищенаведені акт та довідка складені ТОВ УК «Жилфонд» до прийняття оскаржуваного рішення.

По-друге, щодо наданих відповідачем акту обслідування житлових умов заявника від 18.01.2018 року та довідки № 27 від 22.01.2018 року, складених ТОВ УК «Жилфонд», судом встановлено, зокрема, що:

- відповідачем, в тому числі на неодноразові ухвали суду, не надано доказів щодо джерела їх походження, зі слів представника відповідача, надходження цих документів в органі відповідача не зареєстровано, тобто – не доведено, в якому порядку відповідачем одержані ці докази (яким чином, від кого, коли, на підставі чого, тощо);

- згідно наданого відповідачем акту обслідування житлових умов заявника від 18.01.2018 року, він є Додатком № 3 до Положення про порядок пред’яви житлової площі в Україні. Проте, по-перше, правильна назва відповідного положення – Положення про порядок надання жилої площі в Українській РСР. По-друге, зазначене положення втратило чинність з 1 січня 1985 року на підставі постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470, якою затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, які є чинними до теперішнього часу;

- зазначені надані відповідачем документи містять низку невідповідності, зокрема:

- у цих документах позивач зазначена як тітка, а не мати щодо зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

- в акті обслідування житлових умов заявника від 18.01.2018 року в графі 6 «Хто проживає на даній площі» зазначено: 2 (двоє). При цьому у таблиці із переліком цих осіб вже зазначено троє осіб, в т.ч. позивач, як тітка;

- акт обслідування житлових умов заявника від 18.01.2018 року підписали, зокрема, ОСОБА_6, як майстер, ОСОБА_8, як інспектор. При цьому довідку від 22.01.2018 року № 27 підписали ОСОБА_6, вже як начальник ЖЕКа, ОСОБА_8, як паспортист ЖЕКа.

Враховуючи та на підставі наведеного, керуючись положеннями ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 77 КАС України не бере до уваги вищенаведені надані відповідачем докази.

3. На виконання ухвал суду про витребування у ТОВ «УК «Жилфонд» належним чином засвідчених копії усіх належних та допустимих доказів на підтвердження фактичних обставин, зафіксованих в усіх документах (довідках, актах, тощо), наданих ТОВ «УК «Жилфонд» Управлінню соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на запит від 17.01.2018 року № 14-02-19/120, Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Жилфонд» Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» суду надано копії: Інвентарних карток 15, 102 обліку основних засобів щодо жилого будинку за адресою: вул. Андрієвського, 8, літ. «Б», «А», 12 квартир; Довідки № 530 (виписки із будинкової книги про склад сім’ї та реєстрації) від 20.12.2018 року, виданої ОСОБА_4; поквартирних карток Форми А та Б щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, – у яких жодних даних щодо ОСОБА_3 немає.

Крім того, у Довідці № 530 (виписки із будинкової книги про склад сім’ї та реєстрації) від 20.12.2018 року, виданої ОСОБА_4, зазначено, що вона постійно проживає і зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_11 А, кв. 3, та що на цій площі проживають і зареєстровані 2 члена сім’ї:

1. ОСОБА_4, відповідальний, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрована в даному будинку з 18.08.1997 року;

2. ОСОБА_5, сестра, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрована в даному будинку з 31.01.2000 року.

Тобто, належними та допустимими доказами у справі спростовані усі твердження відповідача щодо фактичних обставин у справі, які стосуються предмета доказування.

При цьому надане відповідачем листування позивача з органами влади за 1999-2001 роки, у яких адресою позивача зазначено: АДРЕСА_7, – не спростовують вищенаведених встановлених судом обставин у справі, які стосуються предмета доказування, та здійснених на їх підставі висновків суду.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване рішення прийнято: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно;

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № СВ00635045 від 14 серпня 2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 704,80 грн.

Відповідно, стягненню з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 підлягає судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_15, 65003; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65017; ідентифікаційний код юридичної особи: 36290160) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 03.02.2018 року № 31 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 25 січня 2019 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.