Рішення № 80099213, 25.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6551/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.09.2018, виданий керівнику Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» Кутіковій Т.О.; визнати протиправною та скасувати постанову від 18.09.2018 № 048/18/473-вих. про застосування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 66276 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.09.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складені акт № 001073 та припис. Перевіркою встановлено експлуатацію самочинно реконструйованої нежитлової будівлі - автомийки без введення її в експлуатацію, чим порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону України № 3038-VI, п.12 постанови КМУ № 461. За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управлінням винесено спірну постанову від 18.09.2018 № 048/18/473-вих. про застосування до Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» (далі - Санаторій) штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 66276 грн. відповідно до абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». За складеним приписом від 04.09.2018 позивачу належить усунути порушення вимог законодавства в строк до 05.11.2018 шляхом введення в експлуатацію об'єкта в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови КМУ від 13.04.2011 № 461. Однак позивач не погоджується із вказаними постановою та приписом, оскільки в ході перевірки відповідачем не встановлено правовий режим майна зазначеного об'єкту. Зокрема, нежитлова споруда, яка знаходиться поза межами земельних ділянок, наданих СОС «Салют» у постійне користування, 01.09.2002 була передана в оренду ФОП ОСОБА_2 згідно договору оренди № 30. Зазначений договір було розірвано 09.06.2015 на підставі додаткової угоди між Санаторієм та підприємцем. При цьому наказом № 81 від 15.11.2012 за результатами інвентаризації в санаторії виявлено приміщення автомийки площею 80,77 кв. м., однак з боку Санаторія будь-які роботи з реконструкції не виконувались, тому санаторій не є замовником у розумінні законодавства у сфері містобудівної діяльності. Позивач наголошує на тому, що Санаторій не є суб'єктом відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки реконструкція нежитлового приміщення в автомийку Санаторієм не здійснювался; ким наразі експлуатується автомийка позивачу невідомо, а саме приміщення знаходиться поза меж земельних ділянок, які були надані Санаторію в постійне користування. Крім того, наразі рішенням виконавчого комітету ОМР № 552 від 26.12.2018 зазначене приміщення належить зареєструвати за територіальною громадою міста Одеси. Також позивач вважає, що в ході здійснення перевірки контролюючим органом не дотримано вимоги порядку проведення контролю, оскільки перевірка проведена за відсутності директора Санаторія, чим не дотримано п.п., 9, 12, 13 постанови КМУ від 23.05.211 № 553, оскільки фактично перевірку проведено за відсутності суб'єкта містобудування. Зважаючи на викладені вище обставини, позивач вважає спірні постанову та припис неправомірними та підлягаючими скасуванню, що зумовило його звернутись за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою судді від 19.12.2018 позивачу поновлено строк на звернення до суду із даними позовними вимогами; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14.01.2019 о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 14.01.2019 о 10:00 год., у зв'язку з технічним збоєм звукозаписувального технічного засобу «Камертон» перенесено на 22.01.2019 о 11:00 год.

14.01.2019 до суду від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема зазначив, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил керівнику СОС «Салют» Кутіковій Т.О. пред'явлено службове посвідчення № 47, ознайомлено з підставою проведення перевірки та надано копію направлення від 20.08.2018 № 001073, що підтверджується фотофіксацією. Перед початком внесено запис за № 129 в журнал реєстрації заходів державного нагляду. За результатами перевірки встановлено експлуатацію об'єкту - нежитлового приміщення - автомийки, який не прийнятий в експлуатацію. Зазначена споруда відповідно до інвентарної картки основних засобів в бюджетних установках № 48 від 31.12.2012 оприбуткована Санаторієм 11.12.2012 за номером № 10310043 (споруда мийки інвентарний номер № 1013100012). При цьому будь-якої проектної документації до перевірки не надано, у зв'язку із чим перевіряючий дійшов обґрунтованого висновку щодо експлуатації замовником самочинно реконструйованого нежитлового приміщення авто мийки, за що передбачена відповідальність абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Беручи до уваги виявлені порушення, оскаржувані постанова та припис винесені за результатами повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, є законними та обґрунтованими.

Судове засідання, призначене на 22.01.2019 о 11:00 год., за клопотанням представника позивача відкладено на 29.01.2019 о 12:00 год. В судовому засіданні позивачем також надано відповідь на відзив.

Судове засідання, призначене на 29.01.2019 о 12:00 год., за клопотанням представника відповідача відкладено на 04.02.2019 о 10:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 04.02.2019 о 10:00 год., оголошено перерву до 13.02.2019 о 11:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 13.02.2019 о 11:00 год., оголошено перерву до 18.02.2019 о 11:30 год.

До суду з'явилася представник позивача, яка позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2911 № 553, на підставі наказу Управління № 01-13/229ДАБК від 20.08.2018 та звернення фізичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства від 18.07.2018 (вх. № 01-3/130-Г), направлення для проведення позапланової перевірки від 20.08.2018 № 001073, співробітником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28 (авто мийка), за результатами якої 04.09.2018 складені акт № 001073 (а.с. 65-85); припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 521/18 від 04.09.2018; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.09.2018.

18.09.2018 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управлінням винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 048/18/473-вих, якою Санаторій визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 66276 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 521/18 від 04.09.2018 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.09.2018 № 048/18/473-вих обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно акту перевірки № 001073 від 04.09.2018 в ході контрольного заходу встановлено, що на земельних ділянках за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, що знаходяться в постійному користуванні Санаторію на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками серія НОМЕР_2 (5,0310 га) та серія НОМЕР_3 (0,1689 га), цільове призначення яких - для експлуатації та обслуговування комплексу будинків та будівель санаторію, розташована нежитлова будівля автомийки, в'їзд по вул. Академічна, 28/8.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики від 11.10.2002 № 03-3/5140-04-2 Санаторію надано дозвіл на здачу в оренду орендарю ФОП ОСОБА_2 нежитлового приміщення загальною площею 72,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.

Згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.09.2002 № 30 Санаторій (Замовник) надав в оренду ФОП ОСОБА_2 (Орендар) нежитлове приміщення площею 72,1 кв.м., розміщене за адресою: вул. Піонерська, 28, на першому поверсі будинку, що знаходиться на балансі Замовника, вартість якого після реконструкції та капітального ремонту, проведеного Орендарем, визначена з актом оцінки, тощо. Майно передається в оренду з метою «побутові послуги».

Згідно додаткової угоди від 09.06.2015 про розірвання договору оренди від 01.09.2002 № 30 Замовник та Орендар розірвали зазначений договір з зобов'язання поверти Об'єкт Замовнику.

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28) 30.04.2015 Орендар передав, а Замовник прийняв вказаний об'єкт.

Згідно з наказом № 81 від 15.11.2012 «Про призначення комісії для проведення інвентаризації» та протоколу річної інвентаризації по Спеціалізованому санаторію «Салют» у період з 19.11.2012 по 17.12.2012 проведено інвентаризацію, за результатами якої виявлено приміщення автомийки площею 80,77 кв.м.

Відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів в бюджетних установах № 48 від 31.12.2012, нежитлове приміщення автомийки загальною площею 80,6 в.м. оприбутковано 11.12.2012 та надано інвентарний номер 10310043 (споруда мийки інвентарний номер № 1013100012).

На момент перевірки об'єкт (приміщення автомийки) експлуатується Замовником (Санаторієм), однак проектна документація не надана.

В акті перевірки № 001073 від 04.09.2018 наведено норми ДБН, які перевіряючий вважав не дотриманими Замовником - Санаторієм, зокрема п.3.2.21 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, відповідно до якого реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно з п.3.2 ДБН будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За ДСТУ-Н.Б.В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків відповідальності даний об'єкт (автомийка) віднесено до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 8 зазначеної статті визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналогічна заборона запроваджена п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.

Відповідно до абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо: об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі №21-433а13, при розгляді спорів цієї категорії суди мають з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов'язку вводити об'єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об'єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

На підтвердження експлуатації об'єкта представником Управління ДАБК ОМР надані фотоматеріали, з яких вбачається, що споруда автомийки Санаторію «Салют», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, експлуатується. Зазначені обставини щодо експлуатації об'єкта на час перевірки підтвердив допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В першу чергу суд відхиляє доводи позивача про те, що споруда автомийки не експлуатується, а відповідні твердження в акті перевірки є надуманими та безпідставними.

Так, згідно п.3.15 ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» експлуатація будівлі (споруди) - це використання об'єктів за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогам технічної документації.

Згідно наданих представником відповідача фотоматеріалів, споруда автомийки експлуатується за призначенням: на фотоматеріалах присутні автомийники, автомобілі, що ними обслуговуються тощо.

При цьому в судовому засіданні представник позивача відзначила, що ймовірно споруда автомийки експлуатувалася на момент проведення перевірки працівниками Санаторію «Салют» без будь-якого погодження цього з керівництвом, які мили власні автомобілі.

Таким чином, судом встановлено, що на момент проведення перевірки об'єкт експлуатувався за призначенням. При цьому посилання представника позивача про його експлуатацію працівниками Санаторію «Салют» за власною ініціативою значення не має, оскільки, з огляду на предмет спору, встановленню підлягає та суттєва обставина, чи мала місце експлуатація об'єкта, що не введений в експлуатацію.

Поряд із тим, протягом судового розгляду представник позивача жодним чином не спростувала викладені в акті перевірки порушення щодо експлуатації об'єкту, що не введений в експлуатацію. Натомість представник позивача ставила під сумнів правомірність проведення перевірки, зокрема акцентуючи увагу на проведення перевірки за відсутністю директора Санаторію «Салют» Кутікової Т.О., чим порушено право суб'єкта містобудування (в цьому контексті представник позивача вважала Санаторій «Салют» суб'єктом містобудування) бути присутнім під час контрольних заходів. Зазначені доводи суд оцінює критично, оскільки позивач не лише допустив перевіряючого до контрольного заходу, а й і забезпечив останній необхідною документацією для його проведення.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 - головний спеціаліст інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР, який безпосередньо проводив перевірку, з цього приводу пояснив, що контролюючий захід тривав два дні 03.09.2018-04.09.2018 і директор Кутікова Т.О. була присутня саме на другий день перевірки 04.09.2018. Також підтвердив зроблений ним фотознімок (а.с. 98), який свідчить про присутність директора Санаторію «Салют» під час проведення перевірки та дійсність відображених в матеріалах перевірки обставин її відмови від отримання копій цих матеріалів.

В той же час, як вбачається з показів свідка ОСОБА_3, 03.09.2018 його до перевірки було допущено заступником директора Санаторію «Салют», який надав журнал для записів заходів державного нагляду, а також документацію щодо об'єкта перевірки. Про зазначені обставини також свідчить наявність підпису заступника директора Санаторія «Салют» на направленні для проведення заходу від 20.08.2018 № 001073 та вся документація щодо об'єкта перевірки, яка перебувала у розпорядженні позивача.

Вищевикладене свідчить про дотримання Управлінням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, зокрема в частині дотримання права суб'єкта містобудування бути присутнім під час контрольного заходу та забезпечення його права висловлювати заперечення проти виявлених порушень, яким позивач не скористався. Натомість, позивач відмовився від отримання матеріалів перевірки (акту, припису, протоколу), у зв'язку із чим зазначені матеріали були направлені на його адресу засобами поштового зв'язку (номер штрихкодового ідентифікатора № 6500905978556).

Крім того, не заслуговують на увагу доводи представника позивача, покладені в основу адміністративного позову про те, що перевіряючим не встановлено правовий режим майна - автомийки, не встановлено замовника, власника об'єкту та дійсного правопорушника.

Так, з огляду на матеріали справи, нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28 загальною площею 72,1 кв.м. з 01.09.2002 знаходиться на балансі Санаторію «Салют» та згідно листа Міністерства праці та соціальної політики від 11.10.2002 № 03-3/5140-04-2 Санаторію надано дозвіл на здачу в оренду підприємцю-орендарю «ЧП Таланова». В листі також зазначено, що пакет документів по здачі в оренду нерухомого державного майна підлягає узгодженню з регіональним відділенням Фонду державного майна України. У разі припинення дії договору оренди орендодавець повинен негайно повідомити регіональне відділення Фонду державного майна та Міністерство.

Відповдіно до п.1.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.09.2002 № 30 Санаторій (Замовник) надав в оренду ФОП ОСОБА_2 (Орендар) нежитлове приміщення площею 72,1 кв.м., розміщене за адресою: вул. Піонерська, 28, на першому поверсі будинку, що знаходиться на балансі Замовника, вартість якого після реконструкції та капітального ремонту, проведеного Орендарем, визначена з актом оцінки, тощо. Майно передається в оренду з метою «побутові послуги».

Згідно п.2.4 в разі припинення дії цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю (Балансоутримувачу). Орендар повертає майно орендодавцю (Балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим орендодавцю (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 6.2 Договору передбачено право орендаря з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

При цьому додатковою угодою від 01.12.2002 сторони домовились, що ПП «ОСОБА_2.» в першу чергу буде обслуговувати автомобілі санаторію «Салют» та особисті авто осіб - інвалідів війни.

Згідно додаткової угоди від 09.06.2015 про розірвання договору оренди від 01.09.2002 № 30 Замовник та Орендар розірвали зазначений договір з зобов'язання поверти Об'єкт Замовнику.

Актом приймання-передачі від 30.04.2015 приміщення за адресою: 65058, м. Одеса, вул. Піонерська, 28 Спецілізований Одеський санаторій «Салют» в особі директора Кутікової Т.О. та ФОП ОСОБА_2 оформили повернення орендарем орендодавцю об'єкту оренди.

Також згідно з наказом № 81 від 15.11.2012 «Про призначення комісії для проведення інвентаризації» та протоколу річної інвентаризації по Спеціалізованому санаторію «Салют» у період з 19.11.2012 по 17.12.2012 проведено інвентаризацію, за результатами якої виявлено приміщення автомийки площею 80,77 кв.м.

Відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів в бюджетних установах № 48 від 31.12.2012, нежитлове приміщення автомийки загальною площею 80,6 в.м. оприбутковано 11.12.2012 та надано інвентарний номер 10310043 (споруда мийки інвентарний номер № 1013100012).

Всі вищезазначені обставини були встановлені співробітником Управління на підставі наданих уповноваженою особою Санаторію «Салют» документів, у зв'язку із чим доводи представника позивача про не встановлення відповідачем режиму правового майна нежитлового приміщення є неспроможними.

Так, вищезазначені обставини свідчать про те, що нежитлове приміщення за адресою: 65058, м. Одеса, вул. Піонерська, 28 площею 72,1 км.м. (станом на 01.09.2002), яке належить до державної власності та передано Санаторію «Салют» в управління, було за погодженням Міністерства праці та соціальної політики передано в оренду ФОП ОСОБА_2 і за умов договору реконструйовано в автомийку. Після розірвання договору оренди від 01.09.2002 № 30 реконструйоване приміщення площею 80,6 кв.м відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів в бюджетних установах № 48 від 31.12.2012 оприбутковано 11.12.2012 та надано інвентарний номер 10310043 (споруда мийки інвентарний номер № 1013100012). Дотримання Санаторієм «Салют» вимог щодо повідомлення відділення Фонду державного майна та Міністерства про припинення дії договору від 01.09.2002 № 30 позивачем не доводилось та фактично цей аспект проігноровано. Натомість позиція представника позивача зведена до тези про те, що встановити приналежність зазначеної будівлі на даний час неможливо, не зважаючи на те, що автомийка перебуває на балансі Санаторію «Салют», а управління зазначеним державним майном залишається чинним.

Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України право оперативного управління - це речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

В силу п.3.1 Положення про Спеціалізований санаторій «Салют», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 08.10.2012 № 635, Санаторій володіє, користується та розпоряджається майном на правах оперативного управління. Будь-які операції з майном здійснюються за погодженням Уповноваженого органу управління.

Згідно з п.1.1 Положення Уповноваженим органом управління є Міністерство соціальної політики України.

Будь-яких доказів припинення за Спеціалізованим санаторієм «Салют» права оперативного управління державним майном - нежитловим приміщенням за адресою: 65058, м. Одеса, вул. Піонерська, 28, яке було реконструйовано в процесі дії договору оренди в автомийку, стороною позивача до суду не надано.

В цьому аспекті не заслуговують на увагу посилання представника позивача на рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 552 від 26.12.2018, згідно з яким вирішено зареєструвати право комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкти нерухомого майна згідно з переліком, серед іншого, на нежитлову будівлю загальною площею 88,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 28-Б., оскільки зазначеного рішення не існувало на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних постанови та припису.

В той же час, основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну визначає Закон України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.

Дія цього Закону поширюється на об'єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.2 Закону об'єктами передачі згідно з цим Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва).

Відповідно до ч.2 ст.4 цього Закону передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому - п'ятому частини першої статті 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів).

Будь-яких доказів зміни титульного володіння Санаторієм «Салют» нежитловим приміщенням, яке є державною власністю, представником позивача не надано і судом не встановлено. Натомість в ході судового розгляду справи судом встановлено, що нежитлове приміщення - автомийка, що перебуває на балансі Санатрія «Салют» та оприбутковано 11.12.2012 за номером № 10310043 (споруда мийки інвентарний номер № 1013100012) за підписом директора Санаторію «Салют» Кутікової Т.О. використовується за призначенням і керівництвом Санаторію «Салют» жодних дій щодо припинення цього правопорушення не вчинялося, рівно як і спроб ввести реконструйоване приміщення в експлуатацію.

Більш того, за позицією представника позивача, припис від 04.09.2018, за яким нежитлове приміщення автомийки належить ввести в експлуатацію взагалі виконанню не підлягає з огляду на те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 та Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, не діяли на момент 2000-х років, з яких існує автомийка.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи.

Вищезазначеними нормативно-правовими актами регламентовано введення в експлуатацію об'єктів на момент виявлення правопорушення та розгляду даної справи, а тому останні підлягають застосуванню. Той факт, що реконструкція була проведена до набрання ними чинності (за твердженням представника позивача, яка не може пояснити, коли саме), не змінює сутності правопорушення та необхідності дотримання вимог містобудівного законодавства. В той же час, відповідні обов'язки з введення об'єкту в експлуатацію передбачалися чинним на відповідний період нормативно-правовими актами, зокрема Законом України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-ІІІ, яким було визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Цим же Законом аналогічним чином заборонялась експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва.

При цьому сутність вчиненого позивачем правопорушення характеризується триваючим характером, тобто час вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», не обраховується з початку неправомірної експлуатації об'єкта, що не введений в експлуатацію, або ж фактом самої реконструкції, так як така експлуатація може тривати чималий час, що зокрема має місце за обставин даної справи.

Обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію та заходи щодо усунення виявлених порушень щодо експлуатації об'єкта без зареєстрованої декларації, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію.

При цьому, факт виникнення цивільно-правових відносин з іншими особами щодо проведення будівництва не мають значення для перевірки у сфері архбудконтролю. Натомість, зі змісту договору оренди від 01.09.2002 № 30 та додаткової угоди до нього вбачається чіткий намір обох сторін здійснити реконструкції нежитлового приміщення, переоснастивши його в автомийку, що й мало місце в дійсності, проте без дотримання вимог містобудівного законодавства.

У зв'язку із цим, суд відхиляє посилання представника позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на те, що Спеціалізований санаторій «Салют» не є ані власником, ані уповноваженим органом в аспекті правосуб'єктності у сфері відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тобто позивачем не доведено, а відповідачем спростовано ту суттєву обставину, яка покладена в основу адміністративного позову, що Спеціалізований санаторій «Салют» на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови не був суб'єктом відповідності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, суд враховує, що Спеціалізований санаторій «Салют»» є уповноваженим власником органом відносно нежитлового приміщення, яке експлуатується як автомийка без введення останнього в експлуатацію після відповідної реконструкції.

При цьому суд відхиляє посилання представника позивача на недоведеність Управлінням ДАБК ОМР здійснення реконструкції нежитлового приміщення саме Санаторієм «Салют», оскільки за обставин справи позивача притягнуто до відповідальності саме за експлуатацію нежитлового приміщення, що перебуває на його балансі та у володінні на підставі права оперативного управління, яке не введено в експлуатацію. Здійснення відповідної реконструкції орендарем протягом дії договору оренди за згодою Санаторію «Салют» в даному випадку для кваліфікації правопорушення значення не має.

Відтак, оскаржувані припис та постанова прийняті уповноваженим суб'єктом та у передбачений законодавством спосіб, за наявності допущеного Санаторієм «Салют» порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, що виразилось в експлуатації об'єкту, який не введений в експлуатацію.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

Поряд із тим, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася із позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

У мотивувальній частині рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти Україна" (пункти 23 - 25) зазначено, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення.

За обставин справи, позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б доводили неправомірність припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.09.2018 та постанови від 18.09.2018 № 048/18/473-вих. про застосування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 66276 грн. В свою чергу, суб'єктом владних повноважень з посиланням на вимоги чинного законодавства доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних постанови та припису.

При цьому суд відхиляє доводи сторони позивача про відсутність вини у скоєнні правопорушення саме директора Санаторію «Салют» Кутікової Т.О., яку призначено на посаду наказом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2012 № 41, тоді як реконструкція нежитлового приміщення відбулась до призначення її на посаду директора, оскільки оскаржуваною постановою від 18.09.2018 № 048/18/473-вих. винним у скоєні правопорушення визнано саме Спеціалізований Одеський санаторій «Салют», а припис від 04.09.2018 виданий Кутіковій Т.О., як керівнику Санаторію, а не персонально як фізичній особі. Крім цього, відсутність введення об'єкту в експлуатацію, а отже неможливість його експлуатації, була відома керівництву як станом на 15.11.2012 (в ході інвентаризації), так і станом на 11.12.2012 (споруда відповідно до інвентарної картки основних засобів в бюджетних установках № 48 від 31.12.2012 оприбуткована Санаторієм 11.12.2012 за номером № 10310043 (споруда мийки інвентарний номер № 1013100012)), що обумовлювало з боку Санаторію вжиття відповідних заходів, спрямованих на припинення правопорушення (експлуатації), та / або введення об'єкту в експлуатацію.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» (65058, м. Одеса, вул. Піонерська, 28; код ЄДРПОУ 24539732) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправними та скасування припису, постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.02.2019.

Суддя І.В. Завальнюк