
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2019 року м.Київ № 320/5927/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Желевської О.О.,
за участю:
представника позивача - Панкеєвої О.О.,
представники відповідачів - не з"явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Пухівської сільської ради Броварського району до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Пухівська сільська рада Броварського району з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-3005/1-10/10-3/3005/09/01 від 30.05.2018.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем неправомірно прийнято спірне рішення щодо не виконання припису № С-2706/1 від 27.06.2017, оскільки даний припис позивач засобами поштового зв'язку не отримував.
На думку позивача Пухівська Сільська рада було позбавлена можливості виконати вимоги вищевказаного припису.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Представники відповідачів до суду не з'явились, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
18 грудня 2018 року від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого інспекція проти позову заперечує та вважає позовні вимоги не обґрунтованими, оскільки усі матеріали перевірки, у тому числі припис, за невиконання якого прийнято спірну постанову направлялось позивачу, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) та положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, які узгоджуються з Порядком № 553, на підставі необхідності перевірки виконання вимог припису № 27.06.2017 № С-2706/1, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було видано Наказ № 73П від 05.04.2018 щодо проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: вул. Липова, 31, с. Пухівка, Броварський р-н., Київської області, що перебуває у комунальній власності Пухівської сільської ради Броварського району Київської області.
На виконання даного наказу, було видане направлення для проведення позапланової заходу № 271.18/03 від 05.04.2018, відповідно до якого перевірку було доручено провести головному інспектору будівельного нагляду ОСОБА_3 та головному інспектору будівельного нагляду ОСОБА_4
За результатами перевірки було встановлено численні порушення вимог містобудівного законодавства з боку позивача.
Під час перевірки, проведеної в період з 21 по 27 червня 2017 року, було встановлено, що на об'єкті будівництва по вул. Липовій, 31 в с. Пухівка Броварського району Київської області виконані будівельні роботи з капітального ремонту будинку культури, а саме: виконані будівельні роботи з бетонування стрічкового фундаменту шириною від 0,3 до 0,4 м. та глибиною близько 0,8 - 0,9 м. по зовнішньому периметру будівлі вздовж існуючого фундаменту.
Також встановлено такі порушення:
будівельні роботи виконані без оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»;
будівельні роботи виконані без затвердженої у встановленому порядку проектної документації, що є порушенням ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 7, ст. 9, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», а також вимог постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів»;
замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду під час виконання будівельних робіт на об'єкті, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903;
замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на об'єкті, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 07.2007 № 903;
будівельні роботи виконувалися без розробки проекту виконання робіт, та/або технологічних карт, що є порушенням п. 5.3.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»;
станом на останній день перевірки на об'єкті відсутня та не надана для перевірки виконавча документація: загальний журнал робіт, акти на закриття прихованих робіт; виконавчі схеми, що є порушенням п. 4:8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
За результатами перевірки Пухівській сільській раді видано припис від 27.06.2017 № С- 2706/1 про усунення виявлених порушень.
В подальшому під час перевірки, проведеної в термін з 27.04.2018 по 15.05.2018, встановлено, що вимоги припису від 27.06.2017 № С-2706/1 не виконано шляхом оформлення документу, який дає право на виконання будівельних робіт з капітального ремонту будинку культури по вул. Липовій, 31, с. Пухівка, Броварського району Київської області, шляхом виготовлення та затвердження проектної документації, шляхом забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об'єкті, шляхом надання до Департаменту проекту виконання робіт та/або технологічних карт виконання будівельних робіт на об'єкті, шляхом надання до Департаменту виконавчої документації щодо виконаних будівельних робіт на об'єкті або шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства.
У відповідності до вказаного положення Порядку № 553 посадовими особами відповідача було складено акт перевірки Т-1505/2.
Оскільки на вищезазначеному об'єкті будівництва будо встановлено ряд порушень вимог містобудівного законодавства, відповідачем було складено відносно позивача припис С-1505/5 від 15.05.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути виявлені порушення до 15.07.2018 шляхом оформлення документу, який дає право на виконання будівельних робіт з капітального ремонту будинку культури по вул. Липовій, 31, с. Пухівка, Броварського району Київської області, шляхом виготовлення та затвердження проектної документації, шляхом забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об'єкті, шляхом надання до Департаменту проекту виконання робіт та/або технологічних карт виконання будівельних робіт на об'єкті, шляхом надання до Департаменту виконавчої документації щодо виконаних будівельних робіт на об'єкті або шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства або шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства.
Також було складено протокол № 3-Л-3-1505/3 від 15.05.2018, яким встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, відповідальність за які передбачена абз. 5 п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
В подальшому за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 30.05.2018 відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_4 було винесено відносно позивача постанову № 3-3005/1-10/10-3/3005/09/01 від 30.05.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та накладено штраф у розмірі 26 430,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою та вважаючи, що дії відповідача щодо неналежного направлення матеріалів перевірки є протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з таких міркувань.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038 (далі - Закон № 3038), Постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» та Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Правом розпоряджатись комунальною власністю від імені громади володіє місцева рада.
Частиною 1 ст. 6 Закону № 3038 визначено органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
У відповідності до приписів ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» - будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії направлення від 05.04.2018 № 271.18/03 (зворотнього боку) про проведення позапланової перевірки, копію отримав уповноважений представник ОСОБА_5 07.05.2018.
Пунктом 17 Порядку 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Як вбачається з протоколу № З-Л-З-1505/3 уповноважена особа від підпису відмовилась, тому відповідачем його було відправлено ПАТ «Укрпошта» 0740022729466 від 16.05.2018.
Також, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що припис С-2706/1 від 27.06.2017 за невиконання якого прийнято спірну постанову про накладення штрафу не направлявся, оскільки разом з відзивом на позову заяву відповідачем було надано належним чином завірену копію даного припису, з якого вбачається, що припис № С-2706/1 отримано сільським головою с. Пухівка ОСОБА_6 30.06.2017.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Абзацом 2 п. 1 ч. 6 ст. 6 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначена відповідальність суб'єкта містобудування у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Крім того, суд звертає увагу на те, що порушення вимог містобудівної діяльності позивачем не усунуто.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваних рішень, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень довів суду правомірність своїх дій та прийняття постанови № З-3005/1-10/10-3/3005/09/01 від 30.05.2018.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 08 лютого 2019 р.
Судове рішення № 80098971, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 05.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/5927/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: