Рішення № 80098955, 26.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 р. Справа№200/264/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17)

про визнання протиправною відмову у зарахуванні до страхового стажу часу праці на шахті та строку участі в АТО в особливий період та зобов'язання здійснити перерахунок

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмову відповідача від 8 травня 2018 року у зарахуванні до страхового стажу часу праці на шахті та строку участі в АТО в особливий період у 3-кратному розмірі та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу період участі в АТО (9 місяців 3 дня) в 3-кратному розмірі та 11 місяців роботи в Державному підприємстві «Шахта ім. М.Горького» (з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 1 червня 2014 року по 30 січня 2015 року та з 30 листопада 2014 року по 30 січня 2015 року) та здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за пенсією, а саме 2018 рік, з моменту її призначення за 2 повні роки по заробітку.

Ухвалою від 9 січня 2019 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/264/19-а, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду, зобов'язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії, а саме витяг з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин (призначення пенсії, заяви, протоколи, довідки, рішення, тощо).

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер-шахтар з 5 серпня 2010 року по стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових, умовах. Відповідно до матеріалів пенсійної справи загальний стаж роботи при виході на пенсію становив 36 років 0 міс. 23 дн., а після зарахування стажу військовій служби 1 рік 2міс. 20дн. в Збройних силах України в період проведення АТО з 12 серпня 2015 року по 28 жовтня 2016 року складає 37 років 03 місяців 14 днів, з них за списком 1 - 27 років 05 місяців 29 днів. Коефіцієнт стажу складає - 0,64250 за 771 місяць. Розрахунок пенсії станом на 1 травня 2018 року: коефіцієнт стажу 0,64250 за 771 міс, розмір пенсії за віком 3447 грн. 85 коп., доплата за понаднормативний стаж за 39 років 566 грн. 28 коп., підвищення учасникам війни (бойових дій) - 363 грн., доплата шахтарям до мінімального розміру - 348 грн. 47 коп., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни - 40 грн., загальний розмір пенсії за віком - 4759 грн. В лютому 2018 року звернувся на урядову «гарячу лінію», щоб спонукати орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу всього періоду моєї праці в ДП «Шахта ім. М. Горького», оскільки період роботи на шахті з 1 жовтні 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 червня 2014 року по 30 листопада 2014 року не зараховано до страхового пільгового стажу роботи за відсутністю даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім того, у січні 2018 року позивач звертався до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Донецької області стосовно перерахунку пенсії по стажу в зв'язку з участю в проведені антитерористичної операції, яка розпочата згідно указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Щодо перерахунку пенсії, листом від 8 травня 2018 року за № 9/11-01- 01-05 повідомило позивача, що відповідно до матеріалів пенсійної справи заява на перерахунок пенсії по стажу надана 19 лютого 2018 року разом з довідкою Марийського військового комісаріату Донецької області № 28 від 19 лютого 2018 року про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій з 7 жовтня 2015року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року (9 місяців 3 дня). Вказані періоди стажу враховані до загального страхового стажу роботи в одинарному, а не 3-х кратному розмірі на підставі абзацу 10 частини З статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. З відповіддю Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі щодо відмови у зарахуванні до мого стажу періоду участі в АТО (9 місяців 3 дня) в 3-кратному розмірі позивач не згоден.

В установлений судом строк відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву позивача, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та зазначив, що зарахування одного місяця перебування в районах проведення антитерористичної операції за три місяці можливо лише вразі якщо особа йде чи перебуває на пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992. до позивача, який є отримувачем пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не можуть бути застосовані постанова Кабінету Міністрів України № 393 та Положення, що конкретизують норми Закону № 2262. Також зазначає, що вдповідно до відомостей, що містяться в індивідуальній відомості про застраховано особу, у період роботи позивача з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 червня 2014 року по 30 листопада 2011 року ДП «Шахті ім.. М. Горького» не сплачувала страхові внески, що відповідно до вищевказаних норм не дає підстав для зарахування періодів роботи до страхового стажу. Відповідно до запису № 40 в трудовій книжці Позивача, 30 листопада 2014 року позивач був звільнений з ДП «Шахта ім. М. Горького» відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю. Той самий запис міститься й у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30 листопада 2014 року № 349. Крім того, персоніфікована відомість про застраховану особу, також, не містить інформацію про роботу позивача на підприємстві у період з 1 грудня 2014 року по 30 січня 2015 року. Таким чином, беручи до уваги вимоги чинного законодавства, управління не має підстав для зарахування позивачу до страхового та пільгового стажу роботи періоду з 1 грудня 2014 року по 30 січня 2015 року. Відповідно до відомостей, що містяться в трудовій книжці позивача його було звільнено 30 листопада 2014 року, жодних документів що б свідчили про інше Позивач не надав. Позивачу 30 січня 2018 та 12 лютого 2018 року було проведено перерахунок пенсії з застосуванням показника визначеного пунктом 43 прикінцевих положень. Таким чином, до позивача, відповідно до приписів чинного законодавств, при перерахунку пенсії може бути застосований середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, а саме 3764 грн. 40 коп.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданого Ленінським РВ УМВС України в Донецькій області 25 лютого 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 7 жовтня 2016 року № 1460011808. Сторонами не заперечується, що позивач перебуває на обліку у відповідача к отримувач пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

24 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведеного перерахунку пенсії по стажу, на яку 8 травня 2018 року за вихідним № 9/П-01-01-05 відповідач направив відповідь, в якій зазначив, що відповідно до матеріалів пенсійної справи заява на перерахунок пенсії по стажу надана позивачем 19 лютого 2018 року. До заяви надана довідка Марийського військового комісаріату № 28 від 19 лютого 2018 року про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій з 7 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року. Вказані періоди стажу враховані до загального стажу роботи за заявою від 26 січня 2018 року. Згідно абзацу 10 частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Таким чином, відповідно до законодавства періоди з 7 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року в 3-х кратному розмірі позивачу не зараховано.

Крім того, суд встановив, що 23 березня 2018 року за вихідним № ПА-7887.312 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направило позивачу відповідь на його звернення на «Урядову гарячу лінію», в якій повідомляє, що за інформацією Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області, період роботи на підприємстві «Шахта ім. М. Горького» з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 червня 2014 року по 30 листопада 2014 року не зараховано до загального і пільгового стажу роботи, у зв'язку з тим, що відповідно даних персоніфікованого обліку за вказані періоди не сплачені страхові внески. Крім того, в разі зарахування вище вказаних періодів роботи розмір пенсії не зміниться, у зв'язку з тим, що до 1 жовтня 2017 року розмір пенсії обчислювався у розмірі трьох мінімальних пенсій відповідно до статті 8 з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI, а з 1 жовтня 2017 року після індивідуально-масового перерахунку отримуєте 80% заробітку шахтаря відповідно до статті 8 Закону № 345.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

З трудової книжки позивача серії БТ-І № 4076754 вбачається, що 24 грудня 2001 року на підставі наказу від 25 грудня 2001 року № 302/п позивача було прийнято машиністом підземних установок підземним з повним робочим днем у шахті 2 розряду до «Шахти ім. М. Горького» п/о Донецьквуголь. 10 жовтня 2002 року відповідно до наказу від 11 жовтня 2002 року № 978-К позивача було переведено стволовим підземним з повним робочим днем у шахті 3 розряду. 30 листопада 2014 року на підставі наказу від 30 листопада 2014 року № 95-К позивач був звільнений з підприємства відповідно до статті 40 КЗпП України.

Судом також встановлено, що рішенням Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2015 року, зокрема, позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Державаного підприємства «Шахта імені Максима Горького», Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки в її виплаті, стягнення моральної шкоди задоволено частково та змінено дату звільнення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з Державного підприємства "Шахта імені Максима Горького" за пунктом 1 статті 40 КЗпП України на 30 січня 2015 року. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Отже, суд зазначає, що на підставі рішення суду від 7 квітня 2015 року дата звільнення позивача з «Шахти ім. М. Горького» п/о Донецьквуголь є 30 січня 2015 року, тому суд не приймає посилання відповідача на те, що позивача було звільнено 30 листопада 2014 року та що жодних документів, які б свідчили про інше позивач не надав.

Суд зазначає, посилаючись на відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 березня 2018 року № ПА-7881.312, відповідачем не зараховано до загального і пільгового стажу роботи період роботи на підприємстві «Шахта ім. М. Горького» з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 червня 2014 року по 30 листопада 2014 року, у зв'язку з тим, що відповідно даних персоніфікованого обліку за вказані періоди не сплачені страхові внески. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до норм частини першої статті 24 Закону № 1058-XV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-XV.

Так, абзацом 1 частини першої статті 20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з нормами частини десятої вищенаведеної статті Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Нормами статті 106 Закону № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачем неправомірно було не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи на підприємстві «Шахта ім. М. Горького» з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 червня 2014 року по 30 листопада 2014 року, тому позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи позивача на підприємстві «Шахта ім. М. Горького» з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 червня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

Щодо позовної вимоги позивача про зарахування періоду участі позивача в АТО у 3-кратному розмірі до страхового стажу, суд зазначає, та не заперечується сторонами по справі, що відповідачем було зараховано до страхового стажу позивачу весь період проходження служби під час участі в антитерористичній операції з 7 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року відповідно до положень статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, відповідачем не заперечується факт проходження позивачем військової служби та безпосередньої участі в АТО в період з 7 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року. Про зазначений факт також свідчить довідка Мар'їнського районного військового комісаріату Донецької області від 28 листопада 2016 року № 84.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

За правилами Положення № 530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. У справі, яка розглядається судом було встановлено, що позивач перебував на військовій службі в АТО в період з 7 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року, тому суд доходить до висновку щодо необґрунтованості відмови відповідача у зарахуванні до стажу зазначеного періоду участі позивача в АТО.

Щодо позовної вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за пенсією, а саме 2018 рік, з моменту її призначення за 2 повні роки по заробітку, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону Країни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Таким чином абзац перший вказаної статті, регламентує перерахунок стажу роботи без зміні показника заробітної плати, а абзац другий регламентує порядок перерахунку показника заробітної плати. Позивач хоче щоб йому перерахували саме показник заробітну плату для розрахунку пенсії. Відповідно до норм вказаної статті при такому перерахунку застосовується показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. При призначенні пенсії позивачу було застосовано показник середньої заробітної плати за 2009 рік.

В 2017 році відбулась пенсійна реформа, як наслідок, відповідно до пункту 43 "прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Даний показник становить 3764 грн. 40 коп. Позивачу 30 січня 2018 року та 12 лютого 2018 року було проведено перерахунок пенсії з застосуванням показника визначеного пунктом 43 прикінцевих положень. Таким чином, до позивача, відповідно до приписів чинного законодавств, при перерахунку пенсії може бути застосований середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, а саме 3764 грн. 40 коп. Отже, суд доходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що позивач просить суд визнати відмову від 8 травня 2018 року № 9/П-01-01-05 протиправною, проте, суд вважає, що більш повним та ефективним захистом порушеного права позивача буде задовольнити дану позовну вимогу позивача шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період участі в АТО в особливий період в трикратному розмірі.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що на час пред'явлення позовної заяви позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій відповідно до положень статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) про визнання протиправною відмову у зарахуванні до страхового стажу часу праці на шахті та строку участі в АТО в особливий період та зобов'язання здійснити перерахунок задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо відмови Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період участі в АТО в особливий період з 7 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року в трикратному розмірі.

Зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період участі в АТО в особливий період з 7 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по 8 вересня 2016 року в трикратному розмірі, період роботи на підприємстві «Шахта ім. М. Горького» з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 червня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 26 лютого 2019 року. Повне судове рішення складено 26 лютого 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.