Рішення № 80098867, 20.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

3.7.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4423/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - Новосел С.О. (довіреність від 25.01.2019 № 25/01)

Петрощук К.В. (довіреність від 01.06.2018 б/н)

від відповідача - Сухова Г.В. (довіреність від 22.12.2018 № 2796/05/14-18)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Олійника О.П. від 11 грудня 2018 року № 001768, якою до товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 грудня 2018 року заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Олійником О.П. винесено постанову № 001768, якою до товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн.

Порушенням, яке здійснив позивач, зазначено, що позивачем надавались послуги з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказане порушення також зафіксовано в акті від 28 листопада 2018 року № 1412200. Втім, даний факт не відповідає дійсності, оскільки позивач не здійснював надання послуг з перевезення вантажів взагалі, а є власником вантажного автомобіля, який використовувався для власних потреб, а не для послуг перевезення.

Позивач вказав, що в переліку, визначеному статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відсутні картка водія або роздруківка цифрового тахографу. Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 153 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241, регулює тільки питання, що пов'язані з міжнародними перевезеннями, або внутрішніми перевезеннями, пов'язаними з наданням послуг, та не розповсюджується на випадки перевезення вантажів транспортними засобами (власними чи орендованими) для власних потреб.

З посиланням на норми статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», пунктів 1.1, 1.2 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 153 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241, позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскаржувану постанову.

У поясненнях від 24 січня 2019 року б/н (арк. спр. 22-24) товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» вказало, що автомобіль RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, належить товариству з обмеженою відповідальністю «ВФК Україна», використовується позивачем на підставі договору фінансового лізингу від 19 жовтня 2018 року № UKR 59-1018F для перевезення власних вантажів на короткі відстані (тривалість керування водієм не перевищує чотирьох годин до перерви на відпочинок тривалістю не менше 45 хвилин). У зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» не має потреби в використані електронних тахографів та використовує індивідуальні контрольні книжки водіїв для штатних водіїв (водіїв, які є працівниками товариства). Надати інформацію відносно тахографа, встановленого на вказаному автомобілі, позивач не має можливості, оскільки не має в своєму розпорядженні будь-яких документів по цьому питанню. 28 листопада 2018 року автомобіль RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, здійснював внутрішнє перевезення вантажу, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» відповідно до видаткової накладної від 27 листопада 2018 року № 1127 з міста Соледар Донецької області в місто Старобільськ Луганської області для власних потреб. Перевезення здійснював фізична особа - підприємець ОСОБА_5, який надає послуги водія без власного вантажного автотранспортного засобу, відповідно до свого основного виду економічної діяльності 49.41, для товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» за договором від 19 листопада 2018 року № 19/11. ОСОБА_5 не перебуває в трудових відносинах з позивачем та виконує роботу на власний розсуд і ризик як суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до норм діючого в України законодавства.

Позивач не має повноважень контролювати особистий робочий графік фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та комерційні відносини з іншими суб'єктами господарювання, так як на нього не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, товариство веде облік лише фактичного часу виконання послуг для подальшого складання документів та оплати послуг.

Товарно-транспортна накладна від 27 листопада 2018 року № 436 це документ на перевезення саме 27 листопада 2018 року вантажу - плит ПК60.12-8 - 2 одн., для товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс». Вказаною датою вантаж був переданий вантажоотримувачу продавцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Покровський ЖБИ». Цей же вантаж товариство з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс» реалізувало разом з іншим майном товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» відповідно до видаткової накладної від 27 листопада 2018 року № 1127.

27 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» прийняло у власність від товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс» згідно видаткової накладної від 27 листопада 2018 року № 1127 вантаж - плити ПК60.12-8 в кількості 2 одиниці, які отримало в м. Покровськ на Покровському заводі залізобетонних виробів. Вантаж був завантажений в автомобіль RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 для подальшого перевезення в м. Соледар. В подальшому, 28 листопада 2018 року, автомобіль RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 був відправлений з м. Солідар в м. Старобільск з вантажем, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», за внутрішньою товарно-транспортною накладною від 28 листопада 2018 року № 28/11 та подорожним листом вантажного автомобіля від 28 листопада 2018 року № 28/11-2.

28 листопада 2018 року під час зупинки інспекторами Укртрансбезпеки в Луганській області в місті Сєвєродонецьк автомобіля RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, яким керував фізична особа - підприємець ОСОБА_5, товарно-транспортна накладна від 27 листопада 2018 року № 436 була надана водієм, з його пояснень, на конкретну вимогу інспектора «надати товаро-транспортну накладну» відповідно до п.2.4. ПДР України, фактично помилково, оскільки автомобіль RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, 28 листопада 2018 року слідував за маршрутом місто Соледар - місто Старобільськ згідно подорожного листа від 28 листопада 2018 року № 28/11-2 та перевозив вантаж за внутрішньою товарно-транспортною накладною від 28 листопада 2018 року № 28/11-2, здійснюючі перевезення вантажу для власних потреб, де замовником, вантажовідправником та вантажоотримувачем є одне й те саме підприємство. Вислухати будь-які пояснення від водія та представника підприємства - заступника директора Новосела С.О. інспектор відмовився, не надав для ознайомлення копію акта від 28 листопада 2018 року № 141220. 11 грудня 2018 року на розгляді комісією управління Укртрансбезпеки в Луганській області представнику товариства - заступнику директора Новоселу С.О. не були надані для ознайомлення матеріали справи, а в усній формі були висунуті безпідставні звинувачення в порушені режимів роботи водіїв та не забезпеченні водіїв особистими картками водія. Копія акта від 28 листопада 2018 року № 141220 була витребувана Новоселом С.О. вже після вручення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 грудня 2018 року № 001768, оскільки в постанові було вказане порушення «надання послуг перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких вказаний в статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Державна служба України з безпеки на транспорті позов не визнала, про що подала відзив на позовну заяву від 30 січня 2019 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 39-43).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 28 листопада 2018 року співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Луганській області проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у Луганській області відповідно до направлення на перевірку від 26 листопада 2018 року № 76/2611-18. Під час перевірки транспортного засобу RENAULT К440 (номерний знак НОМЕР_1) виявлено порушення - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28 листопада 2018 року № 141220, в якому зафіксовано порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт. Водій з актом був ознайомлений, про що свідчить його підпис без надання конкретних зауважень щодо суті зафіксованого порушення в ньому. Представник позивача був присутній при розгляді справи та жодних додаткових документів на розгляд не надавав. Під час розгляду справи представник позивача підтвердив, що ОСОБА_5 працює на посаді водія товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» та не заперечував проти того, що позивач виступав в якості «перевізника» під час перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної від 27 листопада 2018 року № 436.

Відповідач звернув увагу суду на те, що твердження позивача про те, що перевезення вантажів 28 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» здійснювало виключно для цілей та експлуатації діяльності самого підприємства, тобто для власних потреб, не відповідає дійсності, оскільки під час складання акта від 28 листопада 2018 року № 141220 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області зафіксовано в акті номер та дату товарно-транспортної накладної, наданою водієм на огляд разом з іншими документами (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) під час проведення рейдової перевірки, копія якої додається. Тобто, водій ОСОБА_5 надав на огляд всі документи, які були у нього в наявності під час перевірки. Отже, відповідач вважає, що постанова від 11 грудня 2018 року № 001768 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» не суперечить нормам чинного законодавства та підлягає обов'язковому виконанню.

З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 06 лютого 2019 року б/н (арк. спр. 64-66), в якій останній зазначає, що в поясненні до акта ОСОБА_5 зазначив про свій робочий час, який триває в період з 8 до 17 години. Крім того, для проведення перевірки співробітникам Управління Укртрансбезпеки у Луганській області також надавались подорожні листи, зокрема, лист від 27 листопада 2018 року № 11/27-1, а також виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В даних документах зазначено, що ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем, РНОКПП НОМЕР_2, основний вид економічної діяльності згідно класифікатора таких видів 49.91 «Вантажний автомобільний транспорт». Однак, всі ці документи залишились поза увагою інспекторів, останнім не було надано належної юридичної оцінки, незважаючи на те, що правила проведення рейдових перевірок зобов'язують досліджувати всі документи, щодо здійснення вантажних перевезень. Внаслідок однобокого та неповного проведення перевірки, відносно іншого суб'єкта господарювання, а саме товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», було складено акт про виявлення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Крім того, в ході розгляду справи посадовим особам, уповноваженим на такий розгляд, зверталась увага на вказані документи та відсутність трудових відносин з фізичною особою - підприємцем «ОСОБА_5.», однак, незважаючи не це, посилаючись на протиправний акт, складений за результатами неналежної перевірки, до товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» було застосовано адміністративно-господарське стягнення у вигляді штрафу. Таким чином, як при проведенні перевірки, а так само і при розгляді справи, уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, щодо повноти та неупередженості при вчиненні вищезазначених дій, допущено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», а також окремих положень Господарського кодексу України, Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі викладеного, позивач просить залишити поза увагою доводи відповідача, зазначені у відзиві, оскільки останні є перекручуванням фактів на користь Укртрансбезпеки та фактично є підміною поняття індивідуалізації відповідальності, а також задовольнити позовну заяву, скасувавши постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 грудня 2018 року № 001768.

Ухвалою від 02 січня 2019 року відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 01 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв. (арк. спр. 1-2).

У судовому засіданні, яке відбулося 01 лютого 2019 року, оголошено перерву до 20 лютого 2019 року до 15 год. 00 хв. (арк. спр. 54-55).

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив від 06 лютого 2019 року б/н.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву від 30 січня 2019 року б/н.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Товариство з обмежено відповідальністю «Соколівські надра» (ідентифікаційний код 34086384) у встановленому законом порядку 07 березня 2006 року зареєстровано юридичною особою, основним видом діяльності якого є 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, а також має право на здійснення діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29 грудня 2018 року за № НОМЕР_3 (арк. спр. 12-15).

28 листопада 2018 року відповідно до графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на період з 26 листопада 2018 року по 02 грудня 2018 року, затвердженого 26 листопада 2018 року заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, та направлення на перевірку від 26 листопада 2018 року № 76/2611-18 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України Луганської області (зокрема, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, вул. Промислова), проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (арк. спр. 44, 70).

За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області складено акт від 28 листопада 2018 року № 141220, дослідженням якого встановлено, що за результатами перевірки транспортного засобу RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», під керуванням водія ОСОБА_5, документ, що посвідчує особу водія - посвідчення водія НОМЕР_4, видане ВРЕВ м. Сєвєродонецьк при УДАІ УМВС України в Луганській області, виявлено порушення наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385 - перевізник не забезпечив водія транспортного засобу, який обладнаний цифровим тахографом, особистою карткою водія, роздруківкою з цифрового тахографу. Акт від 28 листопада 2018 року № 141220 підписаний водієм без заперечень та зауважень із зазначенням, що робочий день водія з 08 до 17 (арк. спр. 7, 47).

До акта перевірки додано фотокопію посвідчення водія ОСОБА_5 НОМЕР_4, виданого 19 червня 2013 року ВРЕВ м. Сєвєродонецьк при УДАІ УМВС України в Луганській області, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 01 листопада 2018 року та товарно-транспортної накладної від 27 листопада 2018 ркоу № 436 (арк. спр. 48, 48 зв.).

Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), позивача листом від 29 листопада 2018 року за № 2132/29/26-18 запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 11 грудня 2018 року для надання пояснень, представник позивача був присутній при розгляді справи (арк. спр. 46).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Луганській області винесено постанову від 11 грудня 2018 року № 001768 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: особистої картки водія, роздруківки цифрового тахографу, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн (арк. спр. 8, 45).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (тут і надалі посилання на норми Положення наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 2 пункту 5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, у тому числі й Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), який відповідно до статті 3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (тут і надалі посилання на норми Закону наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з статтею 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (частини друга, третя статті 18 Закону № 2344-III).

Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини другої статті48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів для автомобільного перевізника та водія згідно з статтею 48 Закону № 2344-III не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (пункт 29 Порядку № 1567).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), відповідно до пунктів 1.2, 1.3 якого Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 розділу VI Положення № 340, зокрема, визначено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) (пункту 6.3 розділу VI Положення № 340).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.4 Інструкції № 385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 3.3 Інструкції № 385, зокрема, передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Згідно із пунктом 3.5 Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім того, відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), визначено:

вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення;

вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку;

перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Абзацом першим пункту 11.1 глави 11 Правил № 363 закріплено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (абзац другий пункту 11.1 глави 11 Правил № 363).

Відповідно до пункту 13.1 глави 13 Правил № 363 перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Як вбачається з копії товарно-транспортної накладної від 27 листопада 2018 року № 436, яка надавалась під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки у Луганській області водієм транспортного засобу RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», ОСОБА_5, автомобілем RENAULT, номерний знак НОМЕР_1, від вантажовідправника - товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський завод залізобетонних виробів» м. Покровськ, вантажоодержувачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс» м. Старобільськ, водієм ОСОБА_5 перевозився вантаж - плити пустотні ПК60.12-8 - 2 одиниці. При цьому, у товарно-транспортній накладній від 27 листопада 2018 року № 436 на час проведення рейдової перевірки 28 листопада 2018 року об 11 год. 40 хв. був відсутній запис відповідальної особи вантажоодержувача (товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс») про прийняття вантажу (арк. спр. 48, 48 зв.).

Разом з тим, у товарно-транспортній накладній від 27 листопада 2018 року № 436, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи, наявний запис відповідальної особи вантажоодержувача (товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс») про прийняття вантажу, скріплений печаткою (арк. спр. 30).

З викладеного слідує, що у межах спірних правовідносин 28 листопада 2018 року за товарно-транспортною накладною від 27 листопада 2018 року № 436 на перевезення вантажу від вантажовідправника - товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський завод залізобетонних виробів» м. Покровськ, вантажоодержувачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс» м. Старобільськ, перевізником було товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», за яким зареєстрований транспортний засіб RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1. У межах спірних правовідносин ОСОБА_5 є водієм, а не перевізником.

Наданий позивачем договір про надання послуг від 19 листопада 2018 року № 19/11, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 на надання останнім послуг з перевезення вантажів вантажним автомобілем позивача, не спростовує встановлене рейдовою перевіркою порушення, оскільки, як зазначено вище, у межах спірних правовідносин ОСОБА_5 не надавав послуги з перевезення вантажів товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» відповідно до договору про надання послуг від 19 листопада 2018 року № 19/11, а був водієм транспортного засобу RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, яким перевозився вантаж від товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський завод залізобетонних виробів» м. Покровськ товариству з обмеженою відповідальністю «Арм-Сервіс» м. Старобільськ (арк. спр. 26-27).

В акті перевірки від 28 листопада 2018 року № 141220 зазначено, що транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом. Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» як перевізник повинно було відповідно до положень Інструкції № 385 забезпечити ОСОБА_5, який відправився в рейс 28 листопада 2018 року, карткою водія, а водій зобов'язаний був використовувати особисту картку водія 28 листопада 2018 року, протягом якого керував транспортним засобом RENAULT К440, номерний знак НОМЕР_1, та мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи цифрового тахографу.

Згідно з абзацами першим, третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, розмір адміністративно-господарського штрафу, застосованого до позивача, відповідає абзацу третьому частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

За таких обставин, постанова Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 11 грудня 2018 року № 001768, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є правомірною та скасуванню не підлягає.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» (ідентифікаційний код 34086384, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. 37 А) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, місцезнаходження: 03135, м. Київ, Шевченківський район, просп. Перемоги, буд. 14) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Т.І. Чернявська