
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 лютого 2019 року № 320/189/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа - Управління державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не сформування та не подачі до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3100,00 грн. сплаченого відповідно до квитанції від №ПН822 від 30.05.2017.
- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області подання про повернення ОСОБА_1 збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у розмірі 3 100 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) плаченого відповідно до квитанції №ПН822 від 30.05.2017.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №320/189/19. З огляду на характер спірних правовідносин і предмет доказування розгляд справи судом вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
12 лютого 2019 року до Київського окружного адміністративного суду від Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області надійшло клопотання, у якому третя особа наполягала на необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №320/189/19 у судовому засіданні, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У даному випадку предмет позову стосується зобов'язання повернути збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачений під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири, шляхом відповідного формування подання до органу казначейської служби
Зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі характеризується незначною складністю, суд не вбачає потреби у проведенні судового засідання з повідомленням сторін.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Дослідивши клопотання третьої особи, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Судове рішення № 80098757, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 26.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/189/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: