Рішення № 80098724, 19.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2628/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю представника позивача Колєсніка Б.В.,

представника відповідача Бутулай І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Гірниківського споживчого товариства до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Дубеля Андрія Івановича про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування приписів,

ВСТАНОВИВ:

Гірниківське споживче товариство звернулося з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Дубеля Андрія Івановича про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки та визнання протиправними та скасування приписів від 11.10.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Гірниківською сільською радою 28.09.2018 року було ініційовано перевірку на дотримання будівельних норм і стандартів під час реконструкції приміщення кафе «Варенична» та приміщення магазину, належних позивачу, у зв'язку із надходженням наведеного клопотання відповідачем було призначено та проведено перевірку.

Позивачем 19.10.2018 року було отримано від Управління ДАБІ у Волинській області акти складені за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил підчас виконання підготовчих та будівельних робіт № 3018-365П та № 3012-366П; приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року.

Крім того, 12.11.2018 року від Управління ДАБІ у Волинській області надійшло повідомлення за вих. № 1003-1.18/3273-18 від 07.11.2018 року з якого вбачається, що накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо реконструкцій з добудовами приміщень магазину та кафе «Варенична» було закрито на підставі підпункту 3 п. 8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 року № 244.

Вважають, що дії відповідача стосовно проведення позаплановрї перевірки на об'єктах за результатами якої складено вище вказані акти від 11.10.2018 року, є протиправними, а оскаржувані приписи відповідача від 11.10.2018 року щодо приведення у відповідність чинному містобудівному законодавству та, усунення виявлених, під час перевірки порушень - необґрунтованими, складеними без дотримання норм чинного законодавства України та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Підтвердив, що в останні роки споживче товариство спірні приміщення не експлуатує самостійно, а передало в оренду іншим суб`єктам господарювання.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області від 02.07.2008 року №38 за Гірниківським споживчим товариством було зареєстровано право власності на:

- приміщення кафе «Варенична» загальною площею 86,0 кв.м., розташованого за адресою: 44130, Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Гірники, вул. Центральна, буд. 20, що вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №2071404 від 01.07.2008 року, витягом №20047281 про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССМ № 362259 від 29.08.2008 року;

- приміщення магазину площею 254,5 кв.м., розташованого за адресою: 44130, Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Гірники, вул. Центральна, буд. 24, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САС № 071401 від 01.07.2008 року, витягом №20039846 про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССМ №362183 від 23.08.2008 року.

Вказані приміщення розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у власності Гірниківської сільської ради та яка передана позивачу в постійне користування 25.02.1998 року на підставі рішення Гірниківської сільської ради народних депутатів № 8, що підтверджується Державним актом серії ГВЛ № 000168.

В 2007 році було здійснено реконструкцію приміщення магазину з прибудовою «аЗ» площею 37,1 кв.м. (розміри: 4,0 х 9,28 метрів), згідно з копіями Технічного паспорта на магазин за реєстровим № 771 від 04.11.2018 року та звіту про проведення технічного обстеження прибудови (аЗ) до магазину (А1) на вул. Центральній, 24 в с. Гірники Ратнівського району Волинської області.

В 2009 році було здійснено реконструкцію приміщення кафе «Варенична» з прибудовами «а2» площею 56,2 кв.м. (розміри: 4,39 х 12,79 метрів) та «аЗ» площею 20,1 кв.м. (розміри: 2,24 х 10,24 метрів), згідно технічного паспорта на кафе «Варенична» за реєстровим № 775 від 05.11.2018 року та Звіту про проведення технічного обстеження прибудови (а2, аЗ) до кафе «Варенична» (А1) на вул. Центральній» 20 в с. Гірники Ратнівського району Волинської області.

Гірниківською сільською радою 28.09.2018 року було ініційовано перевірку позивача на дотримання будівельних норм і стандартів під час експлуатації приміщення кафе та магазину.

На підставі звернення Гірниківської сільської ради від 02.10.2018 року №1702, наказів Управління ДАБІ у Волинській області про проведення позапланового заходу від 09.10.2018 року №366П та №365П, направлень для проведення позапланового заходу № 365, 366, посадовою особою Управління у присутності представника позивача - голови Гірниківського споживчого товариства Литвинець К. В. проведено позапланові заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єктах будівництва: «Реконструкція існуючої будівлі в с. Гірники, вул. Центральна, 20, Ратнівського району Волинської області» та «Реконструкція існуючої будівлі в с. Гірники, вул. Центральна, 20, Ратнівського району Волинської області.

Складеними актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 11.10.2018 року №3013-365П, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року, матеріалами фотофіксації встановлено, що Гірниківське споживче товариство здійснило реконструкцію існуючого приміщення магазину в с. Гірники, вул. Центральна, 24, Ратнівського району, Волинської області шляхом добудови на бетонному монолітному фундаменті розміром 4,0м х 9,0м, без дозволу на початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», а актом №3012-366П, протоколом від 11.10.2018 року та матеріалами фотофіксації встановлено, що Гірниківське споживче товариство здійснило у 2009 році реконструкцію з добудовою приміщення кафе «Варенична» шляхом здійснення добудови на бетонному монолітному фундаменті розміром 4,39x13,6 м за адресою вул. Центральна, 20, с. Гірники, Ратнівського району, Волинської області без дозволу на початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Керуючись підпунктом 3 пункту 8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244, відносно Гірниківського споживчого товариства постановою посадової особи Управління від 26.10.2018 року №142 закрито справу про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо реконструкції з добудовою магазину по вул. Центральна, 24 у с. Гірники Ратнівського району, а постановою від 26.10.2018 року №143 закрито справу про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо реконструкції з добудовою кафе «Варенична» по вул. Центральна, 20 у с. Гірники Ратнівського району.

Враховуючи виявлені та зафіксованими актами за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 11.10.2018 року №3013-365П, №3012-366П протоколами про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Управління видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в яких вказано привести у відповідність чинному містобудівному законодавству, усунути виявлені під час перевірки порушення до 11.12.2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури регулюється Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Згідно з преамбулою Закону №877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Як визначено частиною четвертою статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Частиною 3 статті 6 Закону №3038-VI визначено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» №294 від 09.07.2014 центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція).

Згідно пункту 7 вказаного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Територіальним органом, що здійснює функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України на території Волинської області є Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки позивача було звернення Гірниківської сільської ради від 02.10.2018 року №1702 на підставі якого винесено наказ Управлінням ДАБІ у Волинській області про проведення позапланового заходу від 09.10.2018 року №366П та №365П, видані направлення для проведення позапланового заходу № 365, 366. На підставі наказу про проведення позапланового заходу та направлень посадовою особою Управління у присутності представника позивача - голови Гірниківського споживчого товариства Литвинець К. В. проведено позапланові заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єктах будівництва: «Реконструкція існуючої будівлі в с. Гірники, вул. Центральна, 20, Ратнівського району Волинської області» та «Реконструкція існуючої будівлі в с. Гірники, вул. Центральна, 20, Ратнівського району Волинської області.

В п. 13. Порядку №553 вказано, що разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позапланова перевірка призначена та проведена у відповідності до норм чинного законодавства, суб'єктом містобудування допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, що ще раз підтверджує про дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, акт про відмову у допуску до проведення перевірки не складався, отже, дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки вказаних об'єктів будівництва здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Порядку №553 і підстав для визнання їх протиправними немає.

Як встановлено судом, Гірниківським споживчим товариством було здійснено реконструкцію приміщення магазину з прибудовою «аЗ» площею 37,1 кв.м. (розміри: 4,0 х 9,28 метрів), згідно з копіями Технічного паспорта на магазин за реєстровим № 771 від 04.11.2018 року та звіту про проведення технічного обстеження прибудови (аЗ) до магазину (А1) на вул. Центральній, 24 в с. Гірники Ратнівського району Волинської області.

В 2009 році було здійснено реконструкцію приміщення кафе «Варенична» з прибудовами «а2» площею 56,2 кв.м. (розміри: 4,39 х 12,79 метрів) та «аЗ» площею 20,1 кв.м. (розміри: 2,24 х 10,24 метрів), згідно технічного паспорта на кафе «Варенична» за реєстровим № 775 від 05.11.2018 року та Звіту про проведення технічного обстеження прибудови (а2, аЗ) до кафе «Варенична» (А1) на вул. Центральній» 20 в с. Гірники Ратнівського району Волинської області.

Відповідно до діючої на момент початку виконання будівельних робіт статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Отже, перед початком виконання будівельних робіт, позивач повинен був отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України 05.12.2000 року № 273, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 року за № 945/5166. Однак, як підтверджено представником позивача, такого дозволу отримано позивачем не було.

Не заслуговують на увагу і твердження позивача, що ними проводилось перепланування а не реконструкція, оскільки відповідно до діючих на період виконання будівельних робіт ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», додаток Б (обов'язковий) «Терміни та визначення», реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

На даний час спірні питання отримання права на початок виконання будівельних робіт врегульовані пунктом 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011року №466 (зі змінами, далі - Порядок №466), якими передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно- будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Також, частиною 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Разом з тим, за даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, документи, що засвідчують право на виконання будівельних робіт чи його готовність до експлуатації у Гірниківського споживчого товариства за вказаними адресами відсутні.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину, що головний інспектор ДАБІ не мав права складати приписи від 11.10.2018 року на збудовані (реконструйовані) будівлі ще в 2007-2009 роках, оскільки такі будівлі побудовані до прийняття постанови КМУ від 23.05.2011 року №533 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» з огляду на те, що порушення позивача носило триваючий характер.

Зокрема, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 14.04.2018 у справі №804/401/17. Поняття триваючого правопорушення роз'яснювалось листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року №22-34-1465, від 17.07.2007 року №22-14-493, де зокрема, зазначалось, що триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь- якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо). Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стіні безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Тому, дослідивши законність припису щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил посадової особи Держархбудінспекції Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 29.09.2015 (справа № 803/971/13-а) вказав, що за обставин, коли обов'язок ввести об'єкт будівництва в експлуатацію існував на момент закінчення будівництва та не вичерпався у зв'язку з початком фактичної експлуатації, здійснюючи в подальшому використання об'єкта у господарській діяльності, позивач допустив триваюче правопорушення. Суспільна небезпека правопорушення, про яке йдеться у справі, насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання

Твердження позивача про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється лише під час виконання підготовчих та будівельних робіт, яких, на його думку, він не виконує, суперечить обставинам справи, які вказують на те, що позивач вчиняє триваюче правопорушення у вигляді самочинного будівництва вказаних об'єктів будівництва та їх незаконної експлуатації.

Відповідно до п. 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 2 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видасться припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком до Порядку №553.

Враховуючи виявлені та зафіксовані актами за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 11.10.2018 року №3013-365П, №3012-366П протоколами про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Управління видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року, відповідно п. 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 17 Порядку №553.

Форма приписів відповідає додатку 3-4 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року №240, а строк для усунення виявлених порушень - визначеним додатком до Порядку №553.

Таким чином, приписи про усунення поранення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року видані з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Гірниківського споживчого товариства до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Дубеля Андрія Івановича про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування приписів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 25.02.2019 року.