Рішення № 80098551, 20.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2019 р. Справа № 120/88/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (далі – ГУПФУ у Вінницькій області, управління, відповідач), яким просив:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, яка полягає у не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2017 р. в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, винагороди за участь в АТО, премії згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, надбавки за чергування, індексації, в розмірах зазначених у довідці військової частини А0549 про фактично отримане ОСОБА_1 грошове забезпечення помісячно від 18.01.2018 р. № 62, та з яких були сплачені та нараховані внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протиправною;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області з 30.12.2017 р. перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО, премії згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, надбавки за чергування, індексації, в розмірах зазначених у довідці військової частини А0549 про фактично отримане ОСОБА_1 грошове забезпечення помісячно від 18.01.2018 р. № 62, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 30.12.2017 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є пенсіонером ЗС України та йому призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Позивач вказує, що звернувся до управління із заявою в якій просив перерахувати пенсію із урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги, допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО, премії згідно Дисциплінарного Статуту, надбавки за чергування та індексації.

Однак, відповідач перерахунок не здійснив, що є протиправним та стало підставою для звернення до суду.

01.02.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 20.02.2019 р. без повідомлення сторін.

15.02.2019 р. на адресу суду надійшов відзив (вх№9219), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію, представник вказує , що органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, а здійснюють нарахування на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, наданих відповідними органами, як то передбачено пунктом 12 Порядку № 3-1 від 30.01.2007 р. Пенсію ОСОБА_1 призначено з 30.12.2007 р. на підставі документів наданих Вінницьким ОВК, зокрема, заяви про призначення пенсії, подання, грошового атестату, довідки про додаткові види грошового забезпечення. При цьому, ні до грошового атестату ні до довідки не включені щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, ані винагорода за участь в АТО, надбавка за чергування, індексація. На підставі викладеного, на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою від 20.02.2019 р. відмовлено в задоволені клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 2017 р. призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При обчисленні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області врахувало грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячну грошову премію, не врахувавши, як вказує позивач, допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, винагороди за участь в АТО, премії, надбавки за чергування та індексації.

26.12.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою щодо перерахування пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги, допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО, премії, надбавки за чергування та індексації. До заяви додано довідку військової частини А0549 № 62 від 18.01.2018 р. про фактично отримане грошове забезпечення.

Однак, перерахунок із урахуванням даних складових грошового забезпечення управлінням не здійснено.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю суб’єкта владних повноважень та вважаючи, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині перерахування пенсії із урахуванням спірних виплат, суд вказує на наступне.

Відповідно до частин другої, третьої статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, як видно пенсія підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому, середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі- Закон № 1058-IV), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Із частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі- Закон №2011-ХІІ) слідує, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій цієї статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року, упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року) передбачено, що до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби) та надбавка за бойове чергування.

Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МО України від 11.06.2008 № 260 .

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Таким чином, зазначені вище виплати, а саме, надбавка за чергування, допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально- побутових питань є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно, мають враховуватись при призначені пенсії.

Оцінюючи вимоги в частині включення при обчисленні пенсії винагороди за участь в АТО, суд вказує про наступне.

Постановою Кабінету Міністрів № 24 від 31 січня 2015 р. (в редакції, що діяла до 21.01.16 р.) була встановлена грошова винагорода, зокрема, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів за участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Розмір винагороди визначався виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначався пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачувалась також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

При цьому, варто зауважити, що п. 2 Постанови № 24 було передбачено виплату військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам додаткових винагород за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Вказані винагороди хоч і мають нормативно затверджені розміри, проте виплачувались не систематично, оскільки залежали від настання певних обставин.

В подальшому, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських", установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Таким чином названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, які приймають участь в АТО постійно з часу її запровадження, і має щомісячний характер.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.06.2018 р. (справа №420/1232/16-а), від 30.11.2018 (справа № 415/6132/16-а).

Відносно вимоги про включення при перерахунку пенсії щомісячної додаткової грошової допомоги, тут суд зазначає про наступне.

Порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода) до 16.12.2016 р. визначала Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 (далі - Інструкція №595).

Відповідно до пункту 4 Інструкції № 595, виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов’язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов’язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов’язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).

В подальшому, на зміну Інструкції №595, наказом МОУ від 24.10.2016 № 550, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, пункт 4 якої містить аналогічну за змістом норму.

Окрім того, частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі- Закон №2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, як видно додаткова грошова винагорода є щомісячною та входить до складу грошового забезпечення.

Стосовно вимоги про включення при обчисленні пенсії індексації, слід вказати наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення”, згідно зі статтею 1 якого, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відтак, враховуючи вищенаведені правові норми суд доходить висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 24.10.2018 р.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за участь в АТО, надбавка за чергування, щомісячна додаткова грошова допомога, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 20.10.2015 року у справа №21-2942а15 та від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15, а також Верховного Суду у справах № 761/28228/15-а (постанова від 06.02.2018 року), № 346/2949/17 (постанова від 20.02.2018 року) та № 522/9660/16-а (постанова від 28.02.2018 року).

Визначаючись щодо позовної вимоги в частині включення для обрахунку пенсії премії, тут суд вказує на таке.

Пунктом 13 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України 24 березня 1999 року за № 551-XIV визначено, що заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.

Кожний командир у межах прав, наданих йому цим Статутом, зобов'язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

Нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією застосовується до всіх військовослужбовців (п. 39 Дисциплінарного статуту Збройних сил України).

При цьому, як зазначалось вище, премії входять до грошового забезпечення, відтак одноразова грошова премія, яка виплачена як заохочення, підлягає включенню до грошового забезпечення військовослужбовця при обчисленні/перерахунку пенсії.

Так, судом встановлено, що згідно довідки військової частини А 0549 №62 від 18.01.2018 р., виданої старшому прапорщику ОСОБА_1 про його фактично отримане грошове забезпечення помісячно, у період з грудня 2015 р. по грудень 2017 р. позивач отримував, крім іншого, щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за участь в АТО (періодично), одноразову премію, надбавку за чергування (періодично), індексацію (періодично), з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Отже, право на пенсію з урахуванням спірних виплат позивач набув з 30.12.2017 р. (з моменту її призначення). В той же час до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії звернувся 26.12.2018 р.

З урахуванням наведених норм та встановлених судами обставин, пенсія ОСОБА_1 підлягає перерахунку та виплаті з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, винагороди за участь в АТО, надбавки за чергування, щомісячної додаткової грошової допомоги, в межах 12 місячного строку, починаючи з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії (звернення позивача до органу Пенсійного фонду України), тобто з 30.12.2017 р. Зазначене управлінням не було зроблено, а отже має місце протиправна бездіяльність суб’єкта владних повноважень, яка полягає у неперерахунку пенсії із урахування відповідних складових грошового забезпечення на підставі наданої довідки. Відповідно, наявні підстави для нарахування та виплати пенсії позивачу з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, індексації, премії за участь в АТО, надбавки за чергування, щомісячної додаткової грошової допомоги, премії згідно Дисциплінарного статуту, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розмір яких зазначено у довідці №62 від 18.01.2018 р. починаючи з 30.12.2017 р.

Визначаючись щодо позовної вимоги про здійснення виплатити суми перерахунку однією сумою, починаючи з 30.12.2017 р., суд вказує про наступне.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Разом з цим, порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, суд зазначає, що право на захист — це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

За наведених обставин, на думку суду, вимога про зобов'язання здійснювати виплату пенсії саме однією сумою, пов’язана з порядком виконання судового рішення. Окрім того, спір в цій частині фактично не існує станом на день звернення з цим позовом. Відтак, досліджувана позовна вимога задоволеню не підлягає.

Окрім того, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Визначаючись щодо вказаної вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до змісту статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з тим, слід вказати, що позивач зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю не зазначає про причини такої (необхідності) чи обставини, які б свідчили, що рішення суду ухвалене у даній справі не буде виконано відповідачем.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення.

Окремо оцінюючи доводи сторони відповідача стосовно того, що перерахунок пенсії відбувається виключно на підставі наданих саме відповідними органами (структурними підрозділами де особа проходила службу) довідок про розмір грошового забезпечення, суд вказує на наступне.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 р., зареєстрованого зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (далі – Порядок № 3-1).

Так, згідно пункту 12 вказаного Порядку, та на який посилається відповідач, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Суд акцентує увагу на тому, що розділ, у якому міститься дана норма, регулює питання саме підготовки і подання документів для призначення пенсії, тоді як позивач звертався з заявою про її перерахунок.

Згідно пункту 4 Порядку № 3-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Отже законодавець визначив право особи на самостійне звернення до органу пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії.

Відтак, доводи сторони відповідача щодо безпосереднього звернення органу де особа проходила службу,- судом до уваги не беруться.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, відтак, такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яка полягає у не перерахунку та невиплаті пенсії на підставі заяви ОСОБА_1 від 26.12.2018 р. та довідки військової частини А 0549 № 62 від 18.01.2018 р. з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, винагороди за участь в АТО, премії згідно Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, надбавки за чергування, індексації, з яких були сплачені та нараховані внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протиправною.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 30.12.2017 р. перерахуватита виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО, премії згідно Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, надбавки за чергування, індексації, в розмірах зазначених у довідці військової частини А0549 про фактично отримане ОСОБА_1 грошове забезпечення помісячно від 18.01.2018 р. № 62.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО — НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403).

Повний текст рішення сформовано:25.02.2019 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна