Рішення № 80098359, 26.02.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3137/18

Провадження № 2-а/307/5/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Ільницька О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого звернувся представник ОСОБА_2, до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил. В позовній заяві зазначив, що постановою заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника Управління протидії митним правопорушенням та міжнародній взаємодії Живицького В.А. від 3 жовтня 2018 року позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Вказана постанова надійшла ОСОБА_1 на адресу місця його реєстрації 13 жовтня 2018 року, і ОСОБА_1 на розгляд адміністративної справи не викликався і при винесенні постанови присутнім не був. На думку представника вказана постанова не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з наступних мотивів. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 30 серпня 2018 року, о 03 год. 25 хв., під час в'їзду на територію України у зону митного контролю, на смугу руху «зелений коридор» ділянки митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України, в якості пасажира на легковому автомобілі марки «Toyota», під час проведення відносно нього аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було встановлено, що 31.12.2016 року, через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, він в режимі «транзит» ввіз транспортний засіб марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2. Відповідно до п.1 ст. 95 Митного кодексу України ОСОБА_1 зобов'язаний був доставити транспортний засіб у митницю у термін до 05.01.2017 року включно, однак цього не зробив. Станом на 30 серпня 2018 року вказаний транспортний засіб не вивезено з митної території України і, таким чином, ОСОБА_1 перевищив більше ніж 10 діб, встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк транзиту транспортного засобу, що перебував під митним контролем, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 470 ч.3 Митного кодексу України. Доказами вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення вказуються інформація з системи «Аркан», відповідно до якої 31 грудня 2016 року ОСОБА_1 слідував на митну територію України через митний пост «Вилок» у транспортному засобі марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, в митному режимі «транзит» на ОСОБА_1 на підставі поданих до митного контролю документів. Інших належних доказів вини ОСОБА_1 не надано. Наведені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсним обставинам справи. 31.12.2016 року ОСОБА_1 дійсно слідував на митну територію України через митний пост «Вилок» у транспортному засобі марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, однак водієм даного транспортного засобу та його користувачем був не він, а незнайомий громадянин, який йому назвався «Василем» і запропонував його підвезти, на що він погодився. ОСОБА_1 в транспортному засобі їхав як пасажир. Яким чином на митному посту оформлення вказаного транспортного засобу було вчинено на його прізвище, не розуміє, документи посадовій особі митниці він подавав разом з цим власником транспортного засобу ОСОБА_3. Після проїзду митного посту, він покинув транспортний засіб і додому поїхав іншим транспортом. Куди поїхав ОСОБА_3 йому невідомо. З ОСОБА_3 він більше ніколи не бачився. Про цей факт, а саме незаконне митне оформлення на нього автомобіля він офіційно, заявою від 19.01.2019 року повідомляв Закарпатську митницю. При цьому просив надати йому дані оформленого на нього автомобіля, повідомляв, що той був на нього оформлений шахрайським методом, вказував, що дані автомобіля йому потрібні для звернення в поліцію. За таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутнє інкриміноване йому адміністративне правопорушення. Належні докази того, що ОСОБА_1 на митну територію України супроводжувався ввезеним ним в режимі «транзит» автомобіля, відсутні, а перетин ним кордону не може трактуватися, як вивезення ним цього транспортного засобу на митну територію України. Окрім цього, постанову в справі про притягнення до адміністративної відповідальності винесено у відсутності позивача, який притягається до адміністративної відповідальності, всупереч вимогам ст. 526 Митного кодексу України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно яких справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Позивача ніхто не повідомляв про розгляд справи. 19 січня 2017 року ОСОБА_1 особисто подав письмову заяву, особисто вказавши, що на його ім'я на митну територію України ввезено автомобіль. Тобто, днем винесення оскаржуваної постанови - 03.10.2018 року вказаний строк давності притягнення до відповідальності давно сплив, що являється ще однією з підстав скасування накладеного на ОСОБА_1 стягнення.

Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №4170/30500/18 від 03.10.2018 року, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зазначені фактичні обставини справи стали правомірною підставою для винесення оскаржуваної постанови на підставі наступного. По перше: не можна погодитися із твердженням позивача про те, що при розгляді справи про порушення митних правил було грубо порушено його права передбачені ст.526 МК України, зокрема щодо присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про порушення митних правил. При складанні протоколу про порушення митних правил 30.08.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце розгляду справи, а саме: 03 жовтня 2018 року, о 10 годині 30 хвилині, за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу на четвертому аркуші, а також заявою ОСОБА_1 про відсутність при розгляді справи. Справу розглянуто у відсутності громадянина ОСОБА_1, який на розгляд справи не з'явився, клопотання про перенесення розгляду справи через неможливість прибути на розгляд від громадянина ОСОБА_1 не надходило. Таким чином, Закарпатською митницею ДФС дотримано вимоги ст. 526 МК України. ІІо-друге: твердження позивача щодо відсутності в матеріалах справи про порушення митних правил доказів, спростовується наступним. У відповідності до вимог ч. 2 та ч.3 ст. 508 МК України проведено процесуальні дії, а саме здійснено перевірку обставин ввезення на митну територію України автомобіля марки ««PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2. В ході провадження по справі встановлено, що згідно інформації інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон («Аркан») 30.12.2016 року, о 23 годі 39 хв. ОСОБА_1 слідував з митної території України через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ДФС у транспортному засобі марки ««PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, а о 00 год. 21 хв. 31.12.2016 року ОСОБА_1 прослідував на митну територію України через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ДФС у цьому-ж транспортному засобі, тобто на виїзд з України та в'їзд в Україну витратив близько сорока хвилин. Разом з ОСОБА_1 в транспортному засобі як на «виїзд з України» та «в'їзд в Україну» прослідував ОСОБА_4. Таким чином, враховуючи викладені обставини справи, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 раніше був знайомий з ОСОБА_4, наперед домовився з ним про перетин кордону, можливо за певну винагороду. Докази, які підтверджували б факт аварії чи дії обставин непереборної сили, у ході провадження по справі не здобуті. Отже, громадянин ОСОБА_1 зобов'язаний був вивезти транспортний засіб марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, у термін до 05.01.2017 року, у випадку переміщення у зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС або вчинити дії визначені Митним кодексом України. Фактично зазначений транспортний засіб громадянином ОСОБА_1 не вивезений і знаходиться на митній території України до цього часу. Доказів того, що терміни транзиту автомобіля перевищені більше, ніж на десять діб внаслідок дії обставин непереборної сили, громадянином ОСОБА_1 не надано. Таким чином, за викладених вище обставин, у ході провадження по справі не встановлено підстав для застосування відносно громадянина ОСОБА_5 положень ч.1 ст.460 МК України, яка виключає адміністративну відповідальність у випадках наявності наслідків аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних лій третіх осіб. По-третє: позов ОСОБА_1 грунтується на тому, що правопорушення передбачене ст.470 МК України, хоч і є триваючим, але стягнення у вигляді штрафу накладено більше ніж через шість місяців з моменту його виявлення. Дана точка зору базується на тому, що 19.01.2018 року до Закарпатської митниці ДФС звернувся ОСОБА_1 із заявою, щодо надання інформації про ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, і тому він вважає, що датою виявлення адміністративного правопорушення є 19.01.2018 року. Дане твердження є хибним виходячи з наступного. Загальний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил становить шість місяців з дня вчинення правопорушення. Необхідно наголосити, що фактично автомобіль марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, громадянином України ОСОБА_1 з митної території України не вивезений, а отже, протиправне невиконання взятого на себе зобов'язання про транзит продовжується до цього часу. Виходячи із логіки позивача протокол про порушення митних правил повинен був бути складений до 19.07.2018 року. 30.08.2018 року, як наслідок перевірки обставин, працівником Закарпатської митниці ДФС було встановлено факт вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил передбаченого ч.3 ст.470 МК України, яке в цей же день, відповідно до вимог ст.494 МК України, було зафіксовано протоколом про порушення митних правил №4170/30500/18. Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України підтверджується протоколом за №4170/30500/18 від 30.08.2018 року, витягом із баз даних ЄАІС Державної фіскальної служби України, доповідною запискою інспектора митниці та іншими документами, що містяться у матеріалах справи. Отже, оскаржуваною постановою в справі про порушення митних правил №4170/30500/18 від 30.08.2018 року, ОСОБА_1 на підставі та у порядку, що встановлені законом, було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст.229 ч.4 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови про порушення митних правил №4170/30500/18 від 03.10.2018 року, винесеної заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Живицьким В.А., позивач ОСОБА_1 за порушення митних правил щодо не вивезення за межі митного кордону України автомобіля марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, був притягнутий до відповідальності за ст.470 ч.3 Митного кодексу України в виді штрафу в сумі 8500 гривень.

Підставою для провадження в даній справі став протокол про порушення митних правил за №4170/30500/18 від 30.08.2018 року, в якому зазначено, що 30 серпня 2018 року, о 03 год. 25 хв., під час в'їзду на територію України у зону митного контролю, на смугу руху «зелений коридор» ділянки митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України, ОСОБА_1 в якості пасажира на легковому автомобілі марки «Toyota», під час проведення відносно нього аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було встановлено, що 31.12.2016 року, через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, ОСОБА_1 в режимі «транзит» ввіз транспортний засіб марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, перевищивши строк транзиту більше ніж на 10 днів, у зв'язку з чим його дії мають ознаки порушення митних правил передбачених ч.3 ст. 470 МК України.

Відповідно до наданих письмових пояснень, доданих до протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1, останній пояснив, що автомобіль марки «PEUGEOT», реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, він особисто не завозив.

Згідно письмової заяви від 30 серпня 2018 рокуОСОБА_1 повідомлено про розгляд щодо нього справи про порушення митних правил №4170/30500/18 на 3 жовтня 2018 року.

Відповідно до даних диспетчера та пасажирського пункту пропуску встановлено, що 31 грудня 2018 року, в 00 годин 27 хвилини, позивач ОСОБА_1, в пункті пропуску №305151700 в режимі «транзит», з метою особистого користування, ввіз автомобіль марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2.

Вказаний факт також підтверджено інформацією щодо фактів перетину державного кордону України з системи «Аркан»,

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно п.1 ч.1 ст.491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є також безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.3 ст.470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ч.1 ст.95 Митного кодексу України встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб ( у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) . Відповідно до частини 1 статті 381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Положеннями частини 1 статті 192 цього Кодексу визначено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до положень ч.1 ст.460 Митного кодексу України вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012 року, визначено особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі.

Так, у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили застосовуються положення VIII розділу зазначеного Порядку, відповідно до п.3 якого залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно п.5 розділу VIII Порядку якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, є, окрім підтвердження обставин аварії/непереборної сили відповіднимидокументами, повідомлення митного органу про обставини події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.

В судовому засіданні встановлено, що 31 грудня 2016 року, через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, ОСОБА_1 в режимі «транзит» ввіз транспортний засіб марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, перевищивши строк транзиту більше ніж на 10 днів, у зв'язку з чим 30 серпня 2018 року головним державним інспектором ВМО №3 митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_6 складено протокол про порушення митних правил №4170/30500/18 відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, та в подальшому згідно постанови про порушення митних правил №4170/30500/18 від 3 жовтня 2018 року, винесеної заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Живицьким В.А. за порушення митних правил щодо не вивезення за межі митного кордону України автомобіля марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, був притягнутий до відповідальності за ст.470 ч.3 Митного кодексу України в виді штрафу в сумі 8500 гривень.

Факт порушення терміну вивезення автомобіля марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, за межі митної території України позивач ОСОБА_1 не заперечує, про те вказує, що під час перетину кордону 31 грудня 2016 року у вказаному автомобілівін знаходився в якості пасажира, а водієм була інша особа.

Судом встановлено те, що в матеріалах справи відсутні дані про факт аварії чи дії обставин непереборної сили, а також письмове повідомлення позивача з цього приводу.

При цьому, позивач в адміністративному позові зазначає, що автомобіль не оформляв, їхав в цьому автомобілі в якості пасажира, а за кермом перебував невідомий йому чоловік на ім.»я ОСОБА_3.

На думку суду вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення митних правил, так як позивач добровільно надав документи для митного оформлення транспортного засобу в режимі «транзит».

А тому, судом встановлено факт в'їзду в Україну 31 грудня 2016 року позивачем на автомобілі марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2 та поміщення його в режим «транзит».

Щодо факту звернення позивача ОСОБА_1 до митних органів із заявою від 18 січня 2018 року про надання інформації щодо зареєстрованого на його прізвище транспортного засобу, який він не ввозив при перетині кордону, для подальшого звернення в поліцію, суд зазначає, що дана заява не спростовує вини позивача у порушенні ним митних правил.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем дії працівників митниці щодо оформлення документів на ввезення на митну територію України в режимі «транзит» позивачем транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель 607, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний знак Чехії НОМЕР_2, не були оскаржені до вищестоящого органу чи суду, а тому посилатись на їх неправомірність у позивача немає підстав.

За змістом частини 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що перелік триваючих правопорушень, визначений у статті 467 МК України, не є вичерпним.

А тому, триваючими визначаються правопорушення, які почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 30.08.2018 року (під час перевірки баз даних) та приймаючи 3 жовтня 2018 року спірну постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

З огляду на наведене, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року справа № 464/7796/16-а адміністративне провадження № К/9901/37188/18.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що постанова в справі про порушення митних правил №4170/30500/18 від 03.10.2018 року, винесена заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Живицьким В.А., є правомірною, підстав для її скасування позивачем не доведено, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1, в інтересах якого звернувся представник ОСОБА_2, до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 79, 121, 205, 229, 242, 243, 246, 286 КАС України, ст.ст. 95, 460, 470 Митного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1, в інтересах якого звернувся представник ОСОБА_2, до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2019 року.

Головуючий : В.І.Бобрушко