Ухвала суду № 80097966, 20.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 лютого 2019 р. Справа № 120/124/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позову без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0549 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0549 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, яка призначена до розгляду на 20.02.2019 р. без виклику учасників справи.

При розгляді справи виникла необхідність вирішити питання про залишення позову без руху, з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, у позовній заяві, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з ним на день звільнення, тобто 07.10.2018 р. мав бути повний розрахунок, однак такий не здійснено. Відтак, посилаючись на положення ст.ст.116, 117 КЗпП України вказує, що невиплата заробітної плати у строки встановлені чинним законодавством, є підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки.

Водночас, в прохальній частині позивач просить стягнути не середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, а компенсацію за вимушений прогул.

З цього приводу слід зазначити насутпне.

За правилами встановленими частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, як видно в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законодавством, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом з цим, статтею 1 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статею 3 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, у разі порушення строків виплати доходів, установи всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію втрати частини доходів.

Суд акцентує увагу, що "середній заробіток" та "компенсація втрати частини доходів" не є тотожними поняттями та регулюються ці виплати та порядок і підстави різними НПА.

Відтак, враховуючи , що позивач обгрунтовуюючи вимоги посилається на норми КЗпП України, які передбачають стягнення середнього заробітку, в той же час просить стягнути "компенсацію за вимушений прогул", є необхідним уточнити позовні вимоги. Зокрема, вказати, що саме є необхідним стягнути з відповідача "середній заробіток" чи "компенсацію втрати частини доходів".

Відповідно до частин тринадцятої - чотирнадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

позовну заяву - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, уточнити позовні вимоги, вказавши, що саме є необхідним стягнути з відповідача "середній заробіток" чи "компенсацію втрати частини доходів", подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статті 160, 167 КАС України та докази її направлення відповідачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна