Ухвала суду № 80097896, 25.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз'ясненні судового рішення

25 лютого 2019 року м. Житомир справа №806/549/18

категорія 3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До відділу документального забезпечення суду надійшла заява Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду 8 жовтня 2018 року в адміністративній справі №806/549/18.

В обґрунтування поданої заяви вказує на незрозумілість судового рішення та порядок його виконання у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відповідності до положень частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Враховуючи, що рішення в адміністративній справі №806/549/18 було ухвалено у відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши заяву Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про роз'яснення судового рішення та матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, ОСОБА_1 зверталась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви в порядку усунення недоліків позовної заяви в адміністративній справі №806/57/18 та ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, просила зобов'язати Ємільчинський районний сектор ДМС Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XIII, без передачі будь-яких даних про дитину і батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року в адміністративній справі №806/549/18 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; зобов'язано Ємільчинський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. У решті позовних вимог відмовлено (а.с. 65-78).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року - без змін. (а.с. 126-129).

Частиною першою статті 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною другою статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

У відповідності до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями частини четвертої статті 254 КАС України закріплено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Частиною третьою статті 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд наголошує, що рішення у типовій адміністративній справі відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17.

Зокрема, правовим висновкам зразкової справи №806/3265/17 відповідає, як мотивувальна частина рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року в адміністративній справі №806/549/18, так і зазначений судом спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Встановлення судом при розгляді типової справи іншого способу виконання судового рішення та відновлення порушеного права, не передбаченого судовим рішенням Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи або відступлення судом від правових висновків, викладених у судовому рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає засадам адміністративного судочинства та суперечить чинним нормам процесуального законодавства.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Аналогічну правову позицію Європейський суд з прав людини також висловив у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України".

Житомирський окружний адміністративний суд не є судом встановленим законом в розумінні 6 Конвенції щодо роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду постанови від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, зміни або встановлення способу виконання рішення як у зразковій справі, так і прийнятих на його основі судових рішеннях у типових справах.

Суд також звертає увагу заявника, що у відповідності до оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали від 17 жовтня 2018 року (номер судового рішення в ЄДРСР: №77249078), ухвали від 29 жовтня 2018 року (номер судового рішення в ЄДРСР: №77473684), ухвали від 19 листопада 2018 року (номер судового рішення в ЄДРСР: №77969409), ухвали від 06 лютого 2019 року (номер судового рішення в ЄДРСР: №79834933), в провадженні Великої Палати Верховного Суду вже перебувають заяви про роз'яснення постанови від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17.

Таким чином, заявник при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року в адміністративній справі №806/549/18 також зможе застосувати роз'яснення Великої Палати Верховного Суду щодо постанови від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17.

Враховуючи вищевикладене, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року в адміністративній справі №806/549/18 є чітким та зрозумілим, а заява Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 194, 204, 205, 229, 243, 248, 254, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви Ємільчинського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року в адміністративній справі №806/549/18 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 25 лютого 2019 року.

Суддя О.Г. Попова

у роз'ясненні судового рішення відмовлено