Рішення № 80097637, 11.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 р. Справа№200/13880/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в м. Краматорськ Краматорської міської ради про зобов’язання вчинити дії щодо взяття на облік як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до управління праці та соціального захисту населення в м. Краматорську Краматорської міської ради про зобов’язання вчинити дії щодо взяття на облік як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що знаходиться на повному державному утриманні як особа, позбавлена батьківського піклування. Після закінчення в Миколаївській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат №7 Донецької обласної ради Слов’янського району, навчається у Державному навчальному закладі «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» та зареєстрована на час навчання у гуртожитку, за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Ювілейна, б.10. Позивач зазначила що, місцем її первинного походження, як особи позбавленої батьківського піклування, - є місто Донецьк, тому вважає відмову відповідача у видачі довідки про взяття на облік як особи, яка переміщена з тимчасового окупованої території неправомірною, та такою що порушує її конституційні права.

Виходячи з наведеного, позивач просить зобов’язати відповідача взяти її на облік як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території та надати відповідний документ.

У відзиві на адміністративний позов, відповідач зазначає, що позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивачу було відмовлено у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи, посилаючись на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», у зв’язку з тим, що місцем реєстрації ОСОБА_1 на момент звернення із заявою, Донецька область, м. Миколаївка, вул. Синецького, б.15. Відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, 06 січня 200 року народження, є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

15 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у Донецькій області повторно видано свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії 1-НО №404211.

25 липня 2011 року рішенням Петровського районного суду м. Донецька ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1Г.) позбавлено батьківських прав та стягнуто аліменти.

10 серпня 2011 року рішенням виконавчого комітету Петровського району у місті Донецьку рада ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

10 серпня 2011 року рішенням виконавчого комітету Петровського району у місті Донецьку рада, ОСОБА_1 влаштовано до державного закладу, на повне державне утримання.

15 серпня 2011 року управлінням освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на ім’я ОСОБА_1 надано путівку №359 про направлення до Миколаївської загальноосвітньої школи для дітей сиріт з розумовою відсталістю.

15 червня 2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтво «Про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою» про те що вона закінчила у 2017 році Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат №7 Донецької обласної ради.

23 серпня 2017 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на ім’я ОСОБА_1 надано довідку «Про зняття з реєстрації місця проживання», з Донецька область, Слов’янський район, м. Миколаївка, вул. Синецького, б.15, у зв’язку з вибуттям до нового місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

02 травня 2018 року звернулась із заявою до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про надання довідки внутрішньо переміщеної особи.

04 травня 2018 відповідач повідомив ОСОБА_1, про відмову у взяття на облік як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 01.04.2014 №509, у зв’язку з тим що, місце реєстрації є Донецька область, м. Миколаївка, вул.. Ювілейна, б.15, що не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

29 вересня 2018 року Державним навчальним закладом «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» видано довідку №01/104 в тому що, ОСОБА_1 дійсно навчається з 01.09.2017 по 30.06.2019 року та знаходиться на повному державному утриманні як позбавлена батьківського піклування.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. (стаття 3 Конституції України)

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною 3 статті 52 Конституції України закріплено, що утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Згідно статті 25 Закону України Про охорону дитинства діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сімї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не мали впорядкованого житла або вселення яких у приміщення, що зберігалося за ними, неможливе внаслідок його знищення чи пошкодження або з інших поважних причин, що унеможливлюють проживання там цих дітей, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за місцем їх походження або проживання до влаштування в сімї громадян, відповідні заклади або за місцем обліку внутрішньо переміщених осіб, якщо вони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1, як дитина-сирота, після закінчення навчання має бути забезпечена соціальним житлом або гуртожитком за місцем походження або попереднім місцем проживання до влаштування її до навчального закладу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 2 статті 4 Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року, що набрав чинності з 13.01.2016 року, встановлено, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

В розумінні цього Закону адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій статті 1 Закону.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік такої особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII (далі Закон №1706-VII).

Пунктом 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509, визначено, що цей порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік особи внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки переміщена особа звертається особисто із заявою за формою про взяття на облік до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за фактичним місцем проживання.

Разом із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщена особа пред'являє: документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України; за наявності - документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними в статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (документ, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус, із відміткою про реєстрацію місця проживання, військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно); у разі необхідності - свідоцтво про народження дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. (п. 4 Порядку, в редакції на момент видачі довідки).

У день подання заяви безоплатно видається довідка за формою, наведеною у додатку, яка роздруковується на папері формату А4 і підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою відповідного уповноваженого органу ( п. 6 Порядку).

Відповідно до абзацу 3 частини 7 статті 4 Закону №1706-VII у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документу, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

При цьому, підставами для відмови у видачі довідки (в редакції на момент видачі довідки) є: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

У разі відмови у видачі довідки на вимогу заявника письмово повідомляється про підстави для такої відмови.

Судом встановлено, що місцем народження ОСОБА_3 є м. Донецьк, у 2011 році після позбавлення батьківських прав вона бува направлена до Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради. Після закінчення школи-інтернату, як зазначає сама позивачка в позовній заяві, змінила місце реєстрації на гуртожиток Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Ювілейна, б.10.

Таким чином, судом встановлено, що на момент подання заяви про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, ОСОБА_1 мала реєстрацію на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Відповідно до абзацу 6 частини 10 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо - переміщених осіб» особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з’явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що вона має право звернутися із заявою про надання довідки про взяття на облік її як внутрішньо-переміщену особу після зняття її з місця реєстрації на підконтрольній Україні території.

Проте суд наголошує, що на момент звернення з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи 02 травня 2018 року підстави для взяття на облік ОСОБА_1 відсутні, оскільки остання має зареєстроване місце проживання на території м. Краматорськ.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в м. Краматорськ Краматорської міської ради про зобов’язання вчинити дії щодо взяття на облік як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території не підлягає задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору за подання позову до адміністративного суду.

Судовий збір в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в м. Краматорськ Краматорської міської ради про зобов’язання вчинити дії щодо взяття на облік як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Ювілейна, 10 гуртожиток ДНЗ «КВПТКУ», РНОКПП НОМЕР_1), на користь Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.