Рішення № 80097582, 26.02.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/514/2019

Номер справи 243/13064/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр»

вимоги позивача: про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

учасники справи: не з?явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 29 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ТОВ «Скат-Центр» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона 10.06.2017 р. була звільнена за згодою сторін з ТОВ «Скат-Центр», на момент звільнення відповідач мав заборгованість по заробітній платі перед нею у сумі 18164,55 грн. Рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 11.09.2018 р. з відповідача на її користь стягнуто заборгованість по заробітній платі у зазначеній сумі, яка була виплачена їй 18.12.2018 р.

Вважає, що оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати їй заборгованість по заробітній платі в день звільнення 10.06.2017 р., станом на 18.12.2018 р. з відповідача на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 128097,30 грн. згідно наданого розрахунку.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 128097,30 грн.

2. Від представника відповідача ТОВ «Скат-Центр» адвоката ОСОБА_2, яка діє у справі на підставі довіреності юридичної особи № 4 від 28.11.2018 р., надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Так, відповідачем визнаються ті обставини, що ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Скат-ЦентР» і була звільнена 10.06.2017 р., на дату звільнення відповідач мав заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати, однак заборгованість була погашена 11.04.2018 р. в повному обсязі шляхом перерахування на зарплатну банківську картку АБ «Кліринговий дім» залишку боргу в сумі 16189,93 грн. Окрім того, відповідачем було перераховано позивачу 25.01.2017 р. заробітну плату в сумі 1363,04 грн., 13.04.2017 р. – 343,00 грн.

Обгрунтовуючи свою позицію, представник відповідача також зазначає, що стягнення заробітної плати з відповідача у виконавчому провадженні з виконання рішення суду відбулося помилково і повторно, оскільки заборгованість з заробітної плати була виплачена відповідачем ще до звернення позивача до суду із позовом про стягнення заробітної плати. Таке звернення позивача до суду з безпідставним позовом є зловживанням процесуальними правами.

Додатково зазначає, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав поза межами встановленого законом тримісячного строку. Окрім того, оскільки позивач ОСОБА_1 в день звільнення не працювала, то заборгованість по заробітній платі їй мала бути сплачена не пізніше наступного дня після пред?явлення нею вимоги про проведення розрахунку у відповідності до ст.116 КЗпП України. Відсутність позивача на роботі в день звільнення унеможливила проведення з нею розрахунку, а відсутність у матеріалах справи доказів про факт пред?явлення позивачем вимоги про розрахунок до відповідача свідчить про безпідставність притягнення відповідача до відповідальності, встановленою ст.117 КЗпП України.

Додатково відповідач зазначає, що він не погоджується і з розрахунком середнього заробітку, оскільки середній заробіток має розраховуватися з середньогодинної заробітної плати, яка складає 29,42 грн. Посилаючись на наведені обставини, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом надала клопотання про відстрочення від сплат судового збору.

4. Позивач ОСОБА_1 надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення судом заочного рішення заперечень не має.

5. Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 не використала свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 02.01.2019 р. задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відкрито спрощене позовне провадження у справі, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання (а.с.25-26).

7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

8. ОСОБА_1 з 16.05.2013 р. працювала на посаді охоронника 6 управління у ТОВ «Скат-Центр», що вбачається з копії трудової книжки серії БТ-І № 0108859, виданої на ім?я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом № 658/1 від 09.06.2017 р. ОСОБА_1 звільнено 10 червня 2017 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін (а.с.7-8).

9. Заочним рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 11.09.2018 р., яке набуло законної сили 12.10.2018 р., з ТОВ «Скат-Центр» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2017 р. по 10.06.2017 р. у сумі 18164,55 грн. (а.с.11-13).

10. Відповідно до відомостей Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 20.12.2018 р., у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби м.Київ перебувало зведене виконавче провадження № 57201922, до складу якого входить 7 виконавчих проваджень про стягнення з ТОВ «Скат-Центр» на користь фізичних осіб заборгованості, у тому числі виконавче провадження № 57619353 з примусового виконання виконавчого листа Слов?янського міськрайонного суду Донецької області № 243/7373/18 від 18.10.2018 р. про стягнення з ТОВ «Скат-Центр» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 18164,55 грн. У ході проведення виконавчих дій 13.12.2018 р. та 18.12.2018 р. грошові кошти у сумі 18164,55 грн. перераховано стягувачу (а.с.18).

11. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1, наданими органами Пенсійного Фонду України, страхувальником ОСОБА_1 за період січень 2017 р. – червень 2017 р. включно було ТОВ «Скат-Центр» (код ЄДРПОУ 37716181), страхові внески за цей період сплачені, сума заробітку, з якої сплачено єдиний внесок у січні 2017 року склала 5029,86 грн., у лютому 2017 р. – 4472,86 грн., у березні 2017 р. – 4926,38 грн., у квітні 2017 р. – 4941,86 грн., у червні 2017 р. – 41027,28 грн. (а.с.9-10).

12. Відповідно до розрахункового листка ТОВ «Скат-Центр» за березень 2017 р. ОСОБА_1 нараховано за 15 днів (154 години) 2978,36 грн., доплату за роботу у святковий день (14 годин) – 270,76 грн., доплату за вечірні години (28 годин) 108,30 грн., доплату за нічні години (56 годин) – 379,06 грн., індексація заробітної плати 1189,90 грн. (а.с.14).

13. Відповідно до розрахункового листка ТОВ «Скат-Центр» за квітень 2017 р. ОСОБА_1 нараховано за 16 днів (168 годин) 3249,12 грн., доплату за вечірні години (32 години) 123,78 грн., доплату за нічні години (56 годин) – 379,06 грн., індексація заробітної плати 1189,90 грн. (а.с.14зв.).

14. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37716181 (ТОВ «Скат-Центр») місцезнаходженням юридичної особи є: м.Київ, пров.Червоноармійський, 14 (а.с.19-20).

15. З відомостей про перерахування заробітної плати від 11.04.2018 р. на розрахунковий рахунок АБ «Кліринговий дім» вбачається, що ТОВ «Скат-Центр» було перераховано за зарплатний картковий рахунок (номер карти 262530156932) заробітну плату ОСОБА_1 у загальній сумі 16190,03 грн. (1343,00 грн. (рядок 70)+ 3600,66 (рядок 186) + 3965,73 грн. (рядок 305) + 3978,20 грн. (рядок 421) + 3302,44 грн. (рядок 522). (а.с.72-78).

16. Відомістю на перерахування заробітної плати від 25.01.2017 р. № 269 на розрахунковий рахунок АБ «Кліринговий дім» підтверджується, що ОСОБА_1 на картковий рахунок (номер карти 26253501847642) перераховано заробітну плату в сумі 1363,04 грн. (а.с.66-68).

17. Відомістю на перерахування заробітної плати від 13.04.2017 р. № 3070 на розрахунковий рахунок АБ «Кліринговий дім» підтверджується, що ОСОБА_1 на картковий рахунок (номер карти 26253501847642) перераховано заробітну плату в сумі 1343,00 грн. (а.с.69-71).

18. З довідки ТОВ «Скат-Центр» від 21.01.2019 р. вбачається, що ОСОБА_1 працювала у квітні 2017 р. (кількість робочих годин згідно графіка роботи – 168), нарахована заробітна плата за цей період становить 4941,86 грн., в травні 2017 р. – 0,00 грн. (кількість робочих годин згідно графіка роботи – 161). Середньогодинна заробітна плата складає 29 грн. 42 коп., середньомісячна заробітна плата складає 4854,30 грн. (а.с.80).

19. Витягом з табелю обліку використання робочого часу ТОВ «Скат-Центр» за червень 2017 р. в управлінні № 6 «Стирол» м.Горлівка підтверджується, що ОСОБА_1 у червні 2017 р. не має жодного виходу на роботу (а.с.79).

V. Оцінка Суду.

20. Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

21. Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

22. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

23. За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.5,6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

24. Відповідно до положення ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

25. Таким чином, судом встановлено, що відповідач не провів з позивачем розрахунок в день звільнення, заробітну плату, належну позивачці, не виплатив. Розрахунок з позивачем було проведено лише 18.12.2018 р., під час виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі.

26. Судом не приймаються доводи представника відповідача щодо того, що стягнення заборгованості з заробітної плати за судовим рішенням 18.12.2018 р. було проведено державним виконавцем помилково і повторно, оскільки сума заборгованості по заробітній платі перед позивачем була погашена повністю 11 квітня 2018 року з огляду на наступне. З наданих відповідачем відомостей про перерахування заробітної плати вбачається, що на картковий рахунок позивача було перераховано певні грошові суми (заробітну плату), однак не вбачається за який період була нарахована ця заробітна плата. В той же час, заочне рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі з відповідача набрало законної сили, відомостей про звернення до суду із заявою про його скасування відповідачем не надано. Таким чином, доводи відповідача щодо повторного стягнення заборгованості по заробітній платі не підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки відповідач із заявою про перегляд заочного рішення не звертався, заочне рішення є чинним, доказів про скасування заочного рішення та поворот його виконання (або звернення до суду із позовом про повернення безпідставно стягнутих коштів) відповідачем не надано.

27. На підставі ч. 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов’язання, це компенсаційна виплата порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, та є видом матеріальної відповідальності роботодавця. Підставою відповідальності власника (підприємства) є склад правопорушення, який включає два юридичних факти – порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника.

На відміну від кримінально-правової доктрини, цивільні правовідносини побудовані на принципу презумції вини особи, яка завдала шкоди, тобто вона звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання (ч.1 ст.614 ЦК України). Обов’язок доказування відсутності вини покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Визначальним для встановлення наявності чи відсутності вини є не тільки ставлення роботодавця до своєї протиправної поведінки, скільки упущення (свідоме чи несвідоме, умисне чи необережне) контролю за своєю поведінкою. Для визначення цивільно-правової відповідальності роботодавця при відшкодуванні шкоди працівнику форма вини юридичного значення не має. Шкода, заподіяна роботодавцем своєму працівнику, умисними чи необережними діями підлягає відшкодуванню.

28. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що для виплати працівнику всіх сум при звільненні, працівник повинен був або бути на роботі у день звільнення або після звільнення пред?явити вимогу про розрахунок, оскільки перерахування заробітної плати здійснювалось на картковий рахунок позивача, для чого позивачу не було необхідності особисто бути присутнім у день звільнення на роботі або пред?являти вимогу про проведення розрахунку. Таким чином, зазначені обставини (відсутність позивача на роботі у день звільнення) не позбавляли можливості відповідача здійснити перерахунок заробітної плати. Отже, суд вважає, що оскільки відповідач перед позивачем мав заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача, дана невиплата була здійснена з вини відповідача, остаточно заборгованість була сплачена 18.12.2018 року, тому відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.06.2017 року по 18.12.2018 року.

29. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п.2 р.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв?язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

30. Враховуючи вищенаведене, оскільки звільнення позивачки відбулося 10 червня 2017 р., в основу розрахунку середнього заробітку мають бути покладені відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за травень та квітень 2017 р. Оскільки розмір заробітної плати ОСОБА_1 згідно рішення суду від 11.09.2018 р. та індивідуальних відомостей про застраховану особу за травень 2017 р. складає 0,00 грн., суд приходить до переконання, що позивачка у цьому місяці не працювала жодного дня, тому для розрахунку середньоденної / годинної заробітної плати будуть взяті відомості про заробітну плату позивача за квітень 2017 р. та березень 2017 р.

31. Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розділ ІV пункт 8, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи обставини викладені вище, доводи відповідача, а також графік роботи позивача (168 робочих годин при 16 робочих днях у квітні 2017 р.) розрахунок середнього заробітку належить проводити виходячи з середньогодинного заробітку позивача, який складатиме (4941,86 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 р.) + 4926,38 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2017 р.) / 168 (кількість робочих годин у квітні 2017 р. до розрахункових листків) + 154 (кількість робочих годин у березні 2017 р. до розрахункових листків) = 30,65 грн. За період з 11 червня 2017 року (позивач звільнений 10.06.2017 р., розрахунок з позивачем повинен був бути проведений 10.06.2017 р., прострочення мало місце з 11.06.2017 р.) до 18 грудня 2018 року (дату перерахування заборгованості по заробітній платі на рахунок позивача) кількість робочих годин складає 3048 годин (червень 2017 р. (з 11.06.2017 р.) – 103 години, липень 2017 р. –168 годин, серпень 2017 р. – 175 годин, вересень 2017 р. – 168 годин, жовтень 2017 р. – 167 годин, листопад 2017 р. – 176 годин, грудень 2017 р. – 168 годин, січень 2018 р. – 168 годин, лютий 2018 р. – 160 годин, березень 2018 р. – 167 годин, квітень 2018 р. – 159 годин, травень 2018 р. – 159 годин, червень 2018 р. – 159 годин, липень 2018 р. – 176 годин, серпень 2018 р. – 175 годин, вересень 2018 р. – 160 годин, жовтень 2018 р. – 176 годин, листопад 2018 р. – 176 годин, грудень 2018 р. – 88 годин (до 18.12.2018 р.).

32. Розрахований на підставі листів Міністерства соціальної політики від 05 серпня 2016 р. № 11535/0/14-16/13 та від 19 жовтня 2017 року №224/0/103-17/214, якими затверджені норми тривалості робочого часу на 2017, 2018 роки відповідно, період затримки розрахунку дорівнює 3048 год. робочого часу, тобто розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 93421,20 грн. (30,65 грн. х 3048 години).

33. На підставі ч.2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Так зі змісту позовної заяви та заочного рішення суду від 11.09.2018 р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 заявляла про розмір заборгованості 23473,24 грн., в той час як судом її вимоги були задоволені частково, стягнуто з ТОВ «Скат-Центр» на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 18164,55 грн. (судом встановлено часткове погашення відповідачем заборгованості, здійснене за період з січня 2017 р. по квітень 2017 р. на суму 2602,65 грн., 1363,04 грн., 1343,00 грн.).

Таким чином, в матеріалах справи містяться підстави для зменшення розміру середнього заробітку, оскільки позивач вимагав сплатити йому заборгованість в сумі 23473,24 грн., в той час як судом було встановлено розмір заборгованості по заробітній платі 18164,55 грн. Тобто, з урахуванням пропорційності розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 становить 72293,13 грн. (23473,24 грн. – сума заробітної плати заявлена позивачем, 18164,55 грн. – сума заробітної плати, стягнута судом, 93421,20 грн. – розмір середнього заробітку за період з 11.06.2017 р. по 18.12.2018 р.)

34. Оцінюючи доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною третьою статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначено, що у структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього Закону). Зазначене свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Такий правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1395цс16 та від 6 грудня 2017 року у справі №6-331цс17.

Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

35. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. При цьому ОСОБА_3 Верховного Суду звертає увагу на те, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати. Аналогічну правову позицію викладено у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 910/4518/16.

36. Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що для захисту свого порушеного права щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні положенням ст.233 КЗпП України встановлено тримісячний строк.

37. Відповідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 р., не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Остання виплата заборгованості по заробітній платі позивачу була здійснена 18.12.2018 року. Позивач звернулася до суду з даним позовом 28.12.2018 року (згідно поштового штемпелю на конверті). Враховуючи викладене, позивачем не пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом.

38. Як вбачається з роз?яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов?язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов?язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

39. Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що зазначена вище сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 72293,13 грн., з якої підлягають утриманню податки і обов’язкові платежі, повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ухвалою суду від 02.01.2019 р. позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення.

41. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» (справа надійшла до суду 29.12.2018 р.) встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1762 грн., сума судового збору становить 1280,97 грн. (ціна позову 128097,30 грн.).

42. Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 558,04 грн., а з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір сумі 722,93 грн. (заявлені позовні вимоги – 128097,30 грн., задоволені позовні вимоги – 72293,13 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» (місцезнаходження: 03039, м.Київ, вул. Лужевського Руслана, буд. № 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37716181) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.06.2017 р. до 18.12.2018 р. у сумі 72293 (сімдесят дві тисячі двісті дев?яносто три) грн. 13 коп., з якої підлягають утриманню податки і обов?язкові платежі.

3. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у розмірі 558 (п?ятсот п?ятдесят вісім) грн. 04 коп. на р/р 31211256026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» (місцезнаходження: 03039, м.Київ, вул. Лужевського Руслана, буд. № 14, код ЄДРПОУ 37716181) судовий збір у розмірі 722 (сімсот двадцять дві) грн. 93 коп. на р/р 31211256026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_4