Рішення № 80097515, 25.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 р. Справа№200/14892/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2018 року позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зоологічна, 16-а) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок 27А). Позивач просив визнати протиправним ти скасувати рішення від 05.11.2018 №11 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язати зарахувати до страхового стажу період роботи з 19.05.1986 по 31.12.1998 у КСП «Побєда» Козацької сільради Новоазовського району Донецької області; зобов’язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населений пункт, на території якого підприємство здійснювало господарську діяльність та на якому працював позивач, перебувало під контролем української влади, у зв’язку з чим відповідачем неправомірно не зараховано цей період до страхового стажу.

2 січня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 263 КАС України.

24 січня 2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи у судовому засіданні 20 лютого 2019 року.

Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що період з 19.05.1986 по 31.12.1998 до стажу не зарахований. При розгляд документів виявлена довідка від 20.04.2018 №13 що підтверджує колгоспний стаж з 19.05.1986 по 31.12.1998, однак вона не прийнята до уваги, оскільки знаходження первинних документів на тимчасово непідконтрольній українській владі території унеможливлює перевірку відомостей, що містяться в довідці Новоазовського району Козицька сільрада КСП «Побєда». Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

У судове засідання призначене на 20 лютого 2019 року представники сторін не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

Позивач звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №1761 від 08.05.2018 про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

5 листопада 2018 року рішенням Маріуполського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вих.№7590/34-2/09) відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно рішення до страхового стажу не зараховано період роботи з 19.05.1986 по 31.12.1998 КСП «Побєда» з огляду на неможливість здійснення перевірки достовірності довідок через знаходження підприємств на території, де українська влада тимчасово не здійснює свої повноваження.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

В трудовій книжці ОСОБА_1 (УКР №0812948) щодо відомостей про роботу на Колективному сільськогосподарському підприємстві «Побєда» зроблені наступні записи:

19.05.1986 про прийняття на роботу електромонтером,

31.03.2000 про звільнення за власним бажанням.

Позивачем при поданні заяви на призначення пенсії, в підтвердження трудового стажу по вказаному підприємству, надана довідка видана Козацькою сільрадою Колективного сільськогосподарського підприємства «Побєда» (від 20.04.2018 №13).

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього в КСП «Побєда». Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Суд зазначає, що на штампі довідки зазначена адреса Новоазовського району (Козацька сільрада), який в свою чергу, відноситься до території, визначених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Положеннями Постанови КМУ від 07.11.2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності даних записів довідки, у зв'язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній.

Отже, враховуючи те, що судом встановлено безпідставне не включення до страхового стажу періоду роботи на підприємстві, рішення відповідача про відмову у призначені пенсії є незаконним та підлягає скасуванню.

Після скасування рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 08.05.2018 №1761 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду, у зв’язку з чим позовні вимог підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 704,80 грн. сплачений згідно квитанції від 19.12.2018 №37745 підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 5 листопада 2018 року №11 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок 27А) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зоологічна, 16-а) період роботи з 19.05.1986 по 31.12.1998 у КСП «Побєда», повторно розглянути заяву від 08.05.2018 №1761 про призначення пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зоологічна, 16-а) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок 27А) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.