Рішення № 80097229, 19.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м.Житомир справа № 240/5479/18

категорія 108100100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Рудченко К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1М,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3М,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку , третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження,

встановив:

Акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" звернулось до суду із вказаним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову № 568-ДП-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.10.2018 та розпорядження № 213-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 19.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оспорюваною постановою на Публічне акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" накладено штраф в сумі 4080 грн за порушення вимог ч.2 ст.78 Закону України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 №514-VI в частині ненадання копій документів на письмову вимогу інвестора в цінні папери ОСОБА_4 Вважає постанову неправомірною, оскільки на дату надання відповіді ОСОБА_4 вже не був акціонером товариства. Крім того, справа про адмінправопорушення була розглянута однією уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, натомість мала бути розглянута трьома членами Комісії у відповідності із п.3 розділу 2 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій від 16.10.2012 № 1470, а розпорядження про усунення порушень законодавства від 19.10.2018 винесене не у відповідності із затвердженою формою та не на підставі акта, складеного за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю).

Ухвалою судді від 10.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні, 10 січня 2019 року, ухвалою, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, замінено позивача з Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" на Акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" в зв'язку із зміною типу та найменування товариства (а.с.123), та, за клопотанням позивача, з метою витребування доказів, оголошено перерву.

Ухвалами суду від 24.01.2019 у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено, закрито підготовче провадження у справі і призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

05.02.2019 відкладено розгляд справи за заявою представника позивача у зв'язку із його відрядженням на 19.02.2019.

03.01.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказав, що товариством протиправно не надано документи на звернення ОСОБА_4, оскільки на момент звернення до позивача останній був його акціонером, тому постанова про накладення санкції № 568-ДП-Е є правомірною. Посилання позивача на обов’язок розгляду справи про адмінправопорушення комісією у складі колегії із трьох осіб є безпідставним з огляду на відсутність такого припису у п.3 розділу 2 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій від 16.10.2012 № 1470. Також відзначає, що Законом України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 №448/96-ВР передбачено окремо від проведення перевірок право уповноважених осіб комісії вимагати надання необхідних документів та вносити розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, тому твердження позивача про відсутність підстав для винесення розпорядження № 213-ДП-Е є необґрунтованим.

04.01.2018 до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_4, в яких просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що на момент подання запиту про отримання інформації мав статус акціонера, тому відмова товариства у наданні йому документів є протиправною. Крім того, механізм проведення перевірок та розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів є різним за своїм змістом, тому висновок позивача про порушення процедури розгляду правопорушення внаслідок відсутності акта перевірки не відповідає приписам чинних нормативно-правових актів. Також зазначив, що обов’язок розгляду справи про адмінправопорушення комісією у складі колегії із трьох осіб не відповідає змісту п.3 розділу 2 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій від 16.10.2012 № 1470.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих під час розгляду справи пояснень.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та пояснень, наданих в судових засіданнях.

Представник ОСОБА_4 підтримав позицію відповідача у цій справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи та наявні письмові докази у ній, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 16.01.2018 за вх.№ 24 Публічним акціонерним товариством "Житомирський маслозавод" отримано вимогу від ОСОБА_4, датовану 09.01.2018, в якій просив надати завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії всіх протоколів засідань наглядової ради ПАТ "Житомирський маслозавод" за період з 20.12.2017 по дату отримання вимоги (а.с.13).

Як вбачається із виписки про стан рахунку в цінних паперах, ОСОБА_4 станом на 09.01.2018 був акціонером ПАТ "Житомирський маслозавод" (а.с.14).

Листом від 26.01.2018 № 191 ПАТ "Житомирський маслозавод" повідомило ОСОБА_4 про відмову у наданні запитуваних документів, оскільки станом на 24.01.2018 він вже не є акціонером товариства, що підтверджується відсутністю такої особи в переліку акціонерів ПАТ "Житомирський маслозавод", отриманому в ПАТ "Національний депозитарій України" (а.с.16,17,18).

Не погодившись із відмовою у наданні документів, ОСОБА_4 10.02.2018 звернувся до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із скаргою на порушення ч.2 ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства" при наданні копій документів (а.с.141).

У зв’язку із отриманням скарги, 21.02.2018 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку направила вимогу ПАТ "Житомирський маслозавод", в якій зобов'язала надати документи згідно з переліком (а.с.139).

18.04.2018 відповідачем порушено щодо ПАТ "Житомирський маслозавод" справу про правопорушення на ринку цінних паперів, а саме: ч.2 ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства" - не надання товариством акціонеру ОСОБА_4 копій документів на його вимогу (а.с.19-20).

08.05.2018 ПАТ "Житомирський маслозавод" звернулось до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з листом, в якому просило закрити справу про правопорушення від 18.04.2018 у зв’язку із відсутністю в діях товариства складу правопорушення (а.с.23-24).

10.05.2018 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку складено акт № 443-ЦД-1-Е, яким встановлено порушення на ринку цінних паперів, а саме: ч.2 ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства" - не надання товариством акціонеру ОСОБА_4 копій документів на його вимогу (а.с.22) та прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.25)

Постановою від 29.05.2018 № 1161-ЦД-1-Е відповідачем накладено штраф на ПАТ "Житомирський маслозавод" у розмірі 50 н.м. доходів громадян за ненадання інформації інвестору в цінні папери на його письмовий запит. У постанові Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вказала, що, якщо особа на момент надання письмового запиту про надання документів акціонерного товариства є акціонером та підтвердила право власності на цінні папери, акціонерне товариство зобов’язано надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги зазначеного акціонера (а.с.28-30).

На вказану постанову ПАТ "Житомирський маслозавод" подало скаргу, в якій просило її скасувати та закрити справу у зв’язку із відсутністю в діях товариства складу правопорушення (а.с.32-34).

За результатами розгляду скарги, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення 19.09.2018, яким скасовано постанову від 29.05.2018 № 1161-ЦД-1-Е, а справу направлено на новий розгляд (а.с.37-38).

08.10.2018 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку призначено розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.40).

Постановою від 19.10.2018 № 568-ДП-Е відповідачем накладено штраф на ПАТ "Житомирський маслозавод" у розмірі 240 н.м. доходів громадян (4080 грн) за ненадання документів ОСОБА_4 на його вимогу. У постанові відповідач вказав, що, якщо особа на момент надання письмового запиту про надання документів акціонерного товариства є акціонером та підтвердила право власності на цінні папери, акціонерне товариство зобов’язано надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги зазначеного акціонера (а.с.42-45).

Крім того, 19.10.2018 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено розпорядження № 213-ДП-Е, яким зобов’язано позивача усунути встановлене порушення законодавства та надати акціонеру ОСОБА_4 копії всіх протоколів засідань наглядової ради ПАТ "Житомирський маслозавод" за період з 20.12.2017 по дату отримання його вимоги, про виконання розпорядження поінформувати уповноважену особу Комісії та департамент нагляду за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами до 16.11.2018 (а.с.47-50).

Вважаючи постанову від 19.10.2018 № 568-ДП-Е та розпорядження № 213-ДП-Е неправомірними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Згідно ч.1 ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

Це такі документи як: статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір; положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; положення про кожну філію та кожне представництво товариства; принципи (кодекс) корпоративного управління товариства; протоколи загальних зборів; матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів; протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу; протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства; висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства; річна фінансова звітність; документи звітності, що подаються відповідним державним органам; проспект емісії, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства; особлива інформація про товариство згідно з вимогами законодавства; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Частиною 2 статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Таким чином, вказаним Законом акціонеру товариства надано безумовне право на отримання завірених підписом уповноваженої особи товариства копій відповідних документів, в тому числі і протоколів засідань наглядової ради. Таке право пов’язується із чинним статусом акціонера товариства.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації передбачена відповідальність юридичної особи у виді штрафу в розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.3 ч.1 ст.11).

Отже, відповідальність акціонерного товариства наступає в разі ненадання інформації не будь-якій особі, а тільки акціонеру товариства.

Проте, як вбачається із досліджених матеріалів справи, документи не було надано особі не акціонеру, оскільки на момент їх надання ОСОБА_4 вже втратив статус акціонера ПАТ "Житомирський маслозавод" і не володів акціями товариства.

Враховуючи, що Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" не передбачено відповідальності за ненадання не акціонеру на його письмовий запит інформації про діяльність емітента, постанова № 568-ДП-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.10.2018 та розпорядження № 213-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 19.10.2018 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Крім того, відповідачем було порушено процедуру притягнення до відповідальності ПАТ "Житомирський маслозавод".

Як вже встановлено судом, підставою для порушення щодо ПАТ "Житомирський маслозавод" справи про правопорушення на ринку цінних паперів стала скарга ОСОБА_4 від 10.02.2018 щодо невиконання ч.2 ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства" при наданні копій документів.

Механізм здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Орган контролю) перевірок дотримання вимог законодавства про цінні папери щодо професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності саморегулівних організацій професійних учасників фондового ринку відбувається шляхом проведення планових та позапланових перевірок та врегульований Порядком проведення перевірок дотримання вимог законодавства про цінні папери щодо професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності саморегулівних організацій професійних учасників фондового ринку, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.02.2013 № 161 (далі по тексту - Порядок № 161).

Згідно п.2 розділу 2 Порядку № 161, позапланові перевірки можуть бути виїзними, безвиїзними, комплексними, тематичними.

Позапланові перевірки можуть проводитися Органом контролю за наявності, в тому числі такої підстави: за ініціативою Органу контролю у разі надходження обґрунтованого письмового повідомлення про ознаки порушення вимог законодавства про цінні папери.

Згідно п.2 розділу 1 Порядку № 161 безвиїзна перевірка - позапланова перевірка діяльності суб’єкта перевірки, яка проводиться в приміщенні Органу контролю на підставі отриманих від суб’єкта перевірки документів та пояснень без виходу за його місцезнаходженням, у тому числі у разі тимчасової зміни місцезнаходження.

Пунктами 1-3 розділу 7 Порядку № 161 передбачено, що позапланова безвиїзна перевірка може бути тільки тематичною.

Позапланова безвиїзна перевірка здійснюється на підставі письмового Доручення на проведення позапланової безвиїзної перевірки (додаток 10) Голови Органу контролю (особи, яка виконує його обов'язки) або начальника територіального органу Органу контролю (особи, яка виконує його обов'язки).

Для проведення позапланової безвиїзної перевірки створюється робоча група. Робоча група може складатися з однієї особи.

Для одержання від суб’єкта перевірки документів, які необхідні для проведення позапланової безвиїзної перевірки, до суб’єкта перевірки надсилається письмовий запит про надання документів (інформації) за формою, встановленою у додатку 11 до цього Порядку. Повідомлення про проведення позапланової безвиїзної перевірки та підстави її проведення зазначаються в запиті.

Суб’єкт перевірки зобов’язаний у визначений у запиті строк надати Органу контролю всі перелічені в запиті документи або їх копії, засвідчені суб’єктом перевірки. Документи на запит надаються суб’єктом перевірки супровідним листом із зазначенням переліку наданих документів.

У разі неможливості надати необхідні документи суб’єкт перевірки у супровідному листі зазначає причини їх неподання.

Згідно п.4 розділу 7 Порядку № 161 про результати позапланової безвиїзної перевірки (про виявлення правопорушень на ринку цінних паперів і їх перелік або відсутність виявлених правопорушень на ринку цінних паперів) після підписання Акта позапланової безвиїзної перевірки протягом п’яти робочих днів письмово рекомендованим листом повідомляється суб’єкт перевірки.

Вжиття заходів за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень здійснюється в установленому законодавством порядку.

Такий порядок визначений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 № 1470 (далі по тексту – Правила № 1470).

Згідно п.1 розділу 3 та п.1 розділу 4 Правил № 1470, справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів. Справа про правопорушення порушується з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Справа про правопорушення може бути розглянута за дорученням Голови Комісії колегіально в складі трьох членів Комісії (п.3 розділу 2 Правил № 1470).

Згідно п.2 розділу 4 Правил № 1470 уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

Пунктом 1 розділу 13 Правил № 1470 передбачено, що розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Відповідно до п.п.1,3 розділу 14 Правил № 1470, розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Розпорядження про усунення порушень можуть виносити Голова Комісії, члени Комісії, уповноважені Комісією посадові особи.

З аналізу викладених норм випливає, що у разі надходження до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку обґрунтованого письмового повідомлення про ознаки порушення вимог законодавства про цінні папери, остання за власною ініціативою призначає позапланову перевірку.

У даному випадку, після надходження скарги від ОСОБА_4, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку мала бути призначена і проведена щодо ПАТ «Житомирський маслозавод» позапланова безвиїзна перевірка, складений акт перевірки і на його підставі порушено справу про правопорушення та в подальшому прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження про усунення порушення, як цього вимагають норми Порядку № 161 та Правил № 1470.

Водночас відповідачем не було дотримано приписів вказаних нормативно-правових актів та винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери за відсутності акту перевірки, а отже без належної правової підстави.

Необхідно також зауважити, що форма розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів затверджена рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.06.2017 № 461 «Про затвердження форм документів для здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) на фондовому ринку (ринку цінних паперів)». Тобто таке розпорядження приймається за результатами здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) на ринку цінних паперів, чого не було дотримано під час винесення оспорюваного розпорядження № 213-ДП-Е.

З огляду на наведені висновки, твердження відповідача та третьої особи про не застосування до спірних правовідносин механізму проведення перевірки (фактично положень Порядку № 161) є необґрунтованими.

Враховуючи встановлені судом порушення, допущені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у процедурі притягнення позивача до відповідальності, встановленої Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", постанова № 568-ДП-Е та розпорядження № 213-ДП-Е є неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Що стосується аргументів позивача про недотримання відповідачем обов’язку розгляду справи про адмінправопорушення у сфері цінних паперів комісією у складі колегії із трьох осіб, то вони не знайшли свого підтвердження, оскільки п.3 розділу 2 Правил № 1470 передбачає лише можливість, а не імперативний обов’язок, розгляду такої справи колегіально в складі трьох членів Комісії за наявності підстав, визначених у дорученні Голови Комісії.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності прийнятих оспорюваних рішень у цій справі, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (вул. Івана Гонти, 4, м.Житомир,10002, код ЄДРПОУ 00182863) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вул. Московська, 8, корп. 30, м.Київ 10, 01010, код ЄДРПОУ 37956207), третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 568-ДП-Е від 19.10.2018 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 213-ДП-Е від 19.10.2018 про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку судовий збір в сумі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

Повне судове рішення складене 25 лютого 2019 року