Ухвала суду № 80096976, 26.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2019 р. Справа № 160/1859/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 Станіславовичадо Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Криничанського районного управління юстиції Глущенко Радмили Анатоліївни про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державного реєстратора Реєстраційної служби Криничанського районного управління юстиції Глущенко Радмили Анатоліївни (далі - відповідач-2) з позовними вимогами:

1.) визнати протиправними та скасувати додаток до Акту без номера, виданий 12.09.2018р. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39835428) та Божедарівською селищною радою Криничанського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338397), наказ номер 4-3576/15-18-СГ, виданий 06.06.2018р. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39835428), рішення Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338397) серії та номер 18-41Л/ІІ від 26.09.2018 в частині передачі у комунальну власність Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ04338397) земельної ділянки площею 44,2га кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Божедарівської селищної (сільської) ради Криничанського району Дніпропетровської області;

2.) скасувати державну реєстрацію речового права комунальної власності за Божедарівською селищною радою Криничанського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ:04338397) земельної ділянки площею 44,2га кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Божедарівської селищної (сільської) ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Позов зареєстрований в суді та йому присвоєно номер справи №160/109/19.

До позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Божедарівській селищній (сільській) раді Криничанського району Дніпропетровської області (адреса: 52323 Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смтБожедарівка, вул. Чкалова, буд. 17-а, код ЄДРПОУ:04338397) вчиняти дії щодо розпорядження (передачі у власність чи користування, в тому числі і на умовах оренди) земельною ділянкою площею 44,2га кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Божедарівської селищної (сільської) ради Криничанського району Дніпропетровської області, а також здійснювати дії щодо надання дозволів (погоджень, рішень) третім особам на розробку документації з землеустрою по відведенню земельних ділянок з подальшою передачею у власність (у користування) за рахунок земельної ділянки площею 44,2га кадастровий номер НОМЕР_1.

Заяву зареєстровано в суді за номером 123зп-19/160/1859/19.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії та рішення відповідачів щодо передачі у комунальну власність Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ04338397) земельної ділянки площею 44,2га кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Божедарівської селищної (сільської) ради Криничанського району Дніпропетровської області та відповідної реєстрації речового права на вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги в позовній заяві вмотивовані тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 р. у справі №804/4176/18 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Божедарівської селищної (сільської) ради Криничанського району Дніпропетровської області, відповідно до схеми розташування такої земельної ділянки, наданою ОСОБА_1 в додатку до клопотання Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.03.2018 р. стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Божедарівської селищної (сільської) ради Криничанського району Дніпропетровської області. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.01.2019 р. зупинено дію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року по справі №804/4176/18. Проте, відповідач, не зважаючи на ці рішення суддів, проводить держану реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Божедарівською селищною радою, у зв'язку з чим, порушені права позивача.

В позові наведено, також, обґрунтування підсудності спору Дніпропетровському окружному адміністративному суду. На думку позивача, спір має публічно-правовий характер.

Дослідивши матеріали позову, суд вважає, що спір між сторонами не має ознак справи адміністративної юрисдикції, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 4 вересня 2018 року у справі №К/9901/47078/18 за позовом до державного реєстратора про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

У цьому рішенні Верховний Суд також зазначив, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб'єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір, що виник між сторонами, не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту приватного інтересу позивача стосовно земельної ділянки площею 44,2га кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Божедарівської селищної (сільської) ради Криничанського району Дніпропетровської області, який позивач вважає порушеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в поряду, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнанихабо оспорюваних прав, свобод чизаконнихінтересів.

Згідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разійогопорушення, невизнанняабооспорювання.

Кожна особа має право на захистсвогоінтересу, який не суперечитьзагальним засадам цивільногозаконодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистомсвогоособистогонемайновогоабомайнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов'язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року коженмає право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодойого прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи те, що компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд цивільноїюрисдикції, розгляд справи в порядку адміністративного судочинства суперечить ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.

Зазначене є підставою для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі у відповідності до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що судом відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за даним позовом з підстав непідсудності адміністративному суду, заяву про забезпечення позову слід повернути разом з матеріалами позову.

Керуючись ст.ст. 19, 170, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/1859/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Криничанського районного управління юстиції Глущенко Радмили Анатоліївни про визнання недійсними рішень.

Заяву про забезпечення позову - повернути заявнику - ОСОБА_1.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набуває законної сили у відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук