Рішення № 80096960, 23.01.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/4239/18

Номер провадження 2/237/213/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.19 м. Курахове

Мар’їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Медведського М.Д.,

за участі секретаря: Махно Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що між ним та позивачем укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №АЕ-7951781 (далі - договір). Відмовідно до умов цього договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Джеллі», державний номерний знак АН 4114 ІН. 21.09.2016 року о 11:30 годині відповідач, керуючи вказаним автомобілем, здійснив зіткнення з автомобілем «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1. Постановою Мар’їнського районного суду Донецької області від 06.12.2016 року відповідача визнано винуватим у настанні цієї ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Відповідачем всупереч вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було належним чином у встановлений законом строк повідомлено позивача про настання ДТП, що унеможливило встановлення позивачем у повному обсязі обставин ДТП та визначити розмір збитків. Таким чином, позивач, к страховик, який виплати страхове відшкодування, має право подати до відповідача регресний позов у розмірі фактично понесених витрат. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути із відповідача 14904 грн 67 коп виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

24.01.2019 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, відповідно до яких, він, посилаючись на судову практику, зокрема правову позицію Верховоного суду України, викладену у постанові від 30.03.2016 року, справа №6-186цс16, вважає, що факт неповідомлення відповідачем позивача про ДТП призвів до неможливості перевірки відповідачем обставин ДТП, що призвело до необгрунтованих витрат позивача на виплату страхового відшкодування.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням справу розглянути в його відсутність, 22.01.2019 до суду надійшла заява від відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік, передбачивши сплату відповідачем сум, які будуть стягнуті судовим рішенням, щомісяно рівними частками протягом 12 місяців. Ця заява зумовлена похилим віком відповідача – 78 років, його непрацездатністю, а також проживанням на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії полісу №АЕ-7951781 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпечено транспортний засіб - автомобіль «Джеллі», державний номерний знак НОМЕР_2, страхувальник – відповідач.

Згідно із копією заяви про страхове відшкодування від 26.12.2016 року ОСОБА_2 звернулась до позивача щодо відшкодування витрат, пов’язаних із ДТП за участі відповідача, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до постанови Мар’їнського районного суду Донецької області від 06.12.2016 (справа №237/4547/16) відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та покладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Згідно із копією звіту №35-D/28/3 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «FIAT LINEA» (державний номерний знак НОМЕР_3), та висновку про вартість майна вих. №35-D/28/3/0117 від 20.01.2017, складених оцінювачем, директором ТОВ «Промислова компанія «СЕЛТИМ» ОСОБА_3, матеріальний збиток, завданий власнику цього автомобіля внаслідок його пошкодження складає 19685,60 грн.

Відповідно до регресної вимоги №03/14-74 від 19.04.2017 року позивач просить відповідача внаслідок невиконання останнім вимог ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо повідомлення позивача про дорожньо-транспортну подію у триденний термін після її настання здійснити виплату суми у розмірі виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу, а саме 14 904, 67 грн.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 33.1.4. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Одночасно, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У свою чергу статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позвачем не надано належних та допустимих доказів, які б надали суду можливість установити, що саме факт неповідомлення відповідачем позивача у передбачений законом строк та спосіб призвів до неможливості страхової компанії, тобто позивача, перевірити обставини ДТП, і, як наслідок, до необгрунтованих витрат страхової компанії на виплату страхового відшкодування.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар’їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23.01.2019 року.

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 23.01.2019