Рішення № 80096862, 25.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 р. Справа№200/1078/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 26.12.2018 про відмову в призначенні пенсії за віком, зобов’язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком та зарахувати до спеціального (пільгового) стажу періоди роботи з 05.08.2009 по 11.09.2014 на публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_3 ОСОБА_4», з 17.10.2006 по 11.02.2009 на приватному акціонерному товаристві УКРВУГЛЕБУД» та зобов’язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.02.2017 по 30.09.2018 та з 01.10.2018 по 04.11.2018 в відокремленому підрозділі «ШАХТА «УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ».

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що при вирішенні питання щодо призначення пенсії відповідачем протиправно не враховано до спеціального стажу періоди роботи, зайнятість на яких надає право на призначення пенсії на пільгових умовах без врахування віку, зауважив на тому, що наявність підстав для включення наведених періодів роботи до пільгового стажу підтверджено документами, доданими ним до заяви про призначення пенсії за віком документами, що досліджувалися відповідачем під час вирішення питання про призначення йому пенсії.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в адресованому суду відзиві.

За змістом відзиву відповідач вважає, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, через недостатність пільгового стажу роботи. Період роботи позивача на публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_3 ОСОБА_4» та приватному акціонерному товаристві «УКРВУГЛЕБУД» не були враховані у пільговому стажі через неможливість перевірки відомостей про пільговий стаж роботи. Періоди роботи на відокремленому підрозділі «ШАХТА «УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» не враховані через несплату останнім страхових внесків за період з 01.02.2017 по 30.09.2018 та відсутність відомостей про нараховану заробітну плату за період з 01.10.2018 по 04.11.2018.

В наданому відзиві відповідач зауважив на правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії та відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з без повідомлення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1, 11.01.1975, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, згідно відомостей паспорту серії ВА № 141246, виданого Новогродівським МВ УМВС України в Донецькій області 15.07.1996, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1.

Рішенням Селидовського об’єднаного управлінням пенсійного фонду України Донецької області від 26.12.2018, прийнятим за наслідком розгляду заяви позивача від 05.11.2018, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через недостатність пільгового стажу. В рішенні від 26.12.2018 зазначено, що до заяви про призначення пенсії позивачем додані, крім іншого, довідка про особливий характер роботи видана ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» № 112 ок від 28.02.20017 та довідки №№ 492 та № 493 від 26.08.2016, видані ПАТ «УКРВУГЛЕБУД». За змістом рішення, згідно доданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 років 2 місяці 16 днів, спеціальний (пільговий) стаж - за списком 1 (шахтарі) -13 років 8 місяців 7 днів.

Відповідно до оскаржуваного рішення під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії до пільгового стажу позивача не враховані періоди роботи 05.08.2009 по 11.09.2014 на ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» та з 17.10.2006 по 26.01.2009 на ПрАТ «УКРВУГЛЕБУД», оскільки надані зазначеними підприємствами довідки уточнюючі пільговий характер роботи підлягають перевірці. Крім цього, до страхового стажу відповідачем не враховано період роботи позивача з 01.02.2017 по 30.09.2018 через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків за цей період та період з 01.10.2018 по 04.11.2018 через відсутність відомостей про суму нарахованої заробітної плати за цей період.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років при призначенні пенсії (ч.2 пункту 1 статті 26 Закону України № 1058).

Частиною 3 статті 114 Закону України № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 14 закону страхувальниками є, роботодавці : підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).

Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно частини 1статті 16 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Частиною 2 статті 20 Закону 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Статтею 113 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 17.08.1993 року за № 110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/1173, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова N 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови N 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року N 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону N 1788-XII та Порядку проведення атестації робочих місць свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону N 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку N 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_5

При вирішенні питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії суд виходить із змісту документів, що надавалися позивачем разом із заявою про призначення пенсії та які розглядалися відповідачем, оцінка правомірності рішення здійснюється шляхом встановлення обґрунтованості викладених відповідачем в цьому рішенні підстав для неврахування періодів роботи у складі пільгового стажу та страхового стажу .

Необхідними умовами виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України № 1058 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці.

Згідно положень Закону України 1058 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом підтверджуючим пільговий стаж є трудова книжка.

Трудова книжка позивача серії АТ –V № 9941004 містить наступні записи про роботу позивача у спірних періодах:

в публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_3 ОСОБА_4»:

05.08.2009 прийнятий на роботу на підземним гірником очисного або 5 розряду з повним робочим днем в шахті;

05.10.2014 звільнений за власним бажанням;

в приватному акціонерному товаристві «УКРВУГЛЕБУД»:

17.10.2006 прийнятий на роботу гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;

11.02.2009 звільнений за власним бажанням.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності в трудовій книжки або відповідних записів в ній позивач в період з 05.08.2009 о 06.08.2009 проходив навчання за посадою гірника, в період з 07.08.2009 по 05.10.2014 виконував гірничі роботи перебуваючи на посаді гірника очисного забою з повним підземним робочим днем в шахті, що передбачено Списком № 1 розділу 1 постанови КМУ № від 16.01.2003.

Згідно довідки ПрАТ «УКРВУГЛЕБУД» позивач в період з 17.10.2006 по 26.01.2009 працював на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті, в довідці зазначені підземні спуски позивач за період роботи.

Згідно відомостей про застраховану особу форми ОК-4 періоди роботи позивача з 05.08.2009 по 05.10.2014 на ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» та з 17.10.2006 по 11.02.2009 на ПАТ «УКРВУГЛЕБУД» містяться в розділі спеціального (пільгового) стажу, що є підставою для включення зазначеного стажу до пільгового.

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не містить положень, які б визначали проведення перевірки уточнюючої довідки передумовою врахування до пільгового стажу певного періоду роботи особи, як само і не пов’язує можливість формування пільгового стажу від кількості підземних спусків.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про підтвердження доданими позивачем до заяви про призначення пенсії документами (трудової книжки та уточнюючих довідок) зайнятості позивача на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах та наявність підстав для включення періодів роботи позивача з 05.08.2009 по 11.09.2014 та з 17.10.2006 по 11.02.2009 до спеціального (пільгового) стажу роботи.

При вирішенні питання щодо правомірності відмови включити до загального стажу періоди роботи позивача у відокремлених підрозділах «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» з 01.02.2017 по 30.09.2018 та з 01.10.2018 по 04.11.2018 з суд виходить із наступного.

Положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” обов’язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця - відокремлені підрозділи «ШАХТА «Україна» державного підприємства “СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ”. За змістом наведених положень зазначеного закону відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Суд вважає, що несплата чи сплата не в повному обсязі роботодавцем позивача страхових внесків не може бути перепоною для призначення пенсії.

Крім цього, до позову позивачем додано довідку № 4 (1-69) від 08.01.2019 в якій зазначено, що державним підприємством “СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ” нараховано єдиний внесок на заробітну плату позивача за період з січня по грудень 2017 року, з січня по листопад 2018 року та перераховано в повному обсязі єдиний внесок за період з 1 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року повністю, за серпень, вересень, жовтень та листопад 2018 року – частково.

За таких обставин суд вважає, що відмова позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.02.2017 по 30.09.2018 через несплату страхових внесків підприємством роботодавцем є протиправною, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює. Тотожна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.

Що стосується вимог позивача про включення до загального стажу періоду роботи позивача з 01.10.2018 по 04.11.2018, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки на час прийняття рішення відповідачем про відмову в призначенні пенсії відповідні відомості про нараховану позивачу заробітну плату за жовтень та листопад 2018 року були відсутніми в індивідуальних відомостях про застраховану особи форми ОК-5.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії № 26.12.2018 через невключення визначених вище періодів роботи до пільгового стажу та стажу роботи позивача є неправомірним та підлягає скасуванню, а питання про призначення пенсії позивачу підлягає повторному розгляду із врахуванням висновків суду про наявність підстав для включення до пільгового стажу періоду роботи позивача з 17.10.2006 по 11.02.2009 на ПрАТ «УКРВУГЛЕБУД» та з 05.08.2009 по 11.09.2014 в ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», до страхового стажу період роботи з 01.02.2017 по 01.10.2018 на відокремленому підрозділі «ШАХТА «УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ».

Отже, враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов’язані із розглядом цієї справи.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., який підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 41247274), про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26 грудня 2018 року про відмову в призначенні пільгової пенсії.

Зобов’язати Селидовське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05 листопада 2018 року та зобов’язати зарахувати до пільгового (спеціального) стажу періоди роботи позивача у публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_3 ОСОБА_4» з 05.08.2009 по 11.09.2014 на посаді гірника підземного та у приватному акціонерному товаристві «УКРВУГЛЕБУД» за період з 17.10.2006 по 11.02.2009 на посаді гірника підземного, зобов’язати зарахувати до страхового стажу період роботи на відокремленому підрозділі «ШАХТА «УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» з 01.02.2017 по 30.09.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім ) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25 лютого 2019 року.

Суддя Михайлик А.С.