Ухвала суду № 80096446, 25.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

25 лютого 2019 р. Справа № 120/639/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович,

розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому з підстав протиправності наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.02.2019 № 673 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки просить суд його скасувати.

Вказуючи на протиправність оскаржуваного наказу позивач зазначає, що відповідачем порушена встановлена законом процедура щодо призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки позивач не одержував будь-яких запитів від ГУДФС у Вінницькій області, пов'язаних із витребуванням документів та пояснень щодо проведення ним господарських операцій за період з 01.01.2017 по 31.10.2018. Також, позивач зазначає про те, що його несвоєчасно повідомлено про проведення перевірки.

Одночасно до позовної заяви позивачем надано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить суд зупинити дію наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.02.2019 № 673 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Дане клопотання обґрунтоване тим, що реалізація відповідачем своїм функцій податкового контролю шляхом проведення позапланової невиїзної документальної перевірки може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а саме: до нарахування податкових зобов'язань, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (зокрема, необхідно буде звертатись до суду, визнавати протиправним податкове повідомлення-рішення). Також зазначає, що у разі проведення відповідачем перевірки на підставі оскаржуваного наказу захист прав позивача стане неможливим, оскільки мета перевірки буде досягнута. За таких обставин, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача до прийняття рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даного клопотання без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи клопотання, суд виходив з наступного.

Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.02.2019 № 673 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 12.02.2019 тривалістю 5 робочих днів.

Визначаючись щодо правових підстав для забезпечення вимог адміністративного позову суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому саме позивач, як суб'єкт звернення із клопотанням повинен обґрунтувати існуванням передбачених ч. 1 ст. 150 КАС України підстав для забезпечення позову.

Такий висновок узгоджується із нормою ч. 1 ст. 9 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи із наведених норм процесуального Закону, суд зазначає, що обов'язок довести існування обставин із якими процесуальний Закон пов'язує виникнення підстав для забезпечення позову, у випадку звернення із відповідним клопотанням, лежить саме на позивачу.

Проте, при розгляді клопотання про забезпечення позову судом, із його змісту не встановлено існування підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Так, зокрема щодо доводів позивача про те, що у разі проведення відповідачем перевірки на підставі оскаржуваного наказу захист прав позивача стане неможливим, оскільки мета перевірки буде досягнута, то суд зазначає, що в позовній заяві позивач вказує на те, що перевірка вже проведена з 12.02.2019 по 18.02.2019.

Тобто станом на дату звернення позивача до суду із клопотанням про забезпечення (22.02.2019) наказ від 06.02.2019 № 673 контролюючим органом реалізовано та він вичерпав свою дію.

Відтак, станом на даний час відсутні правові підстави для зупинення дії оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що клопотання ФОП ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову необґрунтоване, у зв'язку з чим відсутні підстави для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович